Постанова № 62653671, 10.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9190/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Мельничука В.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві про зобов'язання надати повну відповідь на запит, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві про зобов'язання надати повну відповідь на запит від 03.06.2016 вих №0306-8.

Позов обґрунтовано тим, що в порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідачем не надано повну відповідь на запит позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2016 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Проте, колегія суддів не у повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ТОВ «Нікея-ЛТД» 03.06.2016 направило до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві запит про доступ до публічної інформації, в якому просило надати: копії наказі про призначення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших осіб, які підписали довідку від 25.05.2016 №485/26-55-15-02 та входили до складу комісії, що підписали рішення від 25.05.2016 №485/26-55-15-02 на посади, які вони зараз обіймають; персональні дані (домашня адреса, номери засобів зв'язку) зазначених вище осіб; посадові інструкції з посадами, що обіймають зазначені вище особи.

Листом від 09.06.2016 Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві надано позивачу копії наказів про призначення зазначених у запиті осіб, копії посадових інструкцій та положення про територіальні органи ДФС у м. Києві та відмовлено у наданні персональних даних зазначених у запиті осіб.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною ж 1 статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено поняття публічної інформації як відображеної та задокументованої будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформації, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Як встановлено ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки на запит від 03.06.2016 відповідачем надано відповідь листом від 09.06.2016, отже відповідачем не порушено строк визначений ст. 20 згадуваного Закону при вирішення запиту позивача.

Разом з цим, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Так, відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

При цьому, Рішенням Конституційного Суду України N 2-рп/2012 від 20.01.2012 року у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень ч. 1, ч. 2 ст. 32, ч. 2, ч. 3 ст. 34 Конституції України встановлено, що інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною; збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Водночас, відповідно до ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про інформацію" інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (ч. 2 ст. 11 цього Закону).

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що дані, про які просив надати інформацію позивач у своєму запиті, зокрема, щодо адреси проживання та засобів зв'язку працівників податкового органу, належать до конфіденційної інформації, тобто до публічної інформації з обмеженим доступом, в наданні якої може бути відмовлено розпорядником.

Крім цього, слід звернути увагу, що терміни публічна інформація та доступ до публічної інформації, які є різними поняттями, а тому необхідно враховувати, що доступ до публічної інформації може бути обмежений.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, що стосується зобов'язання відповідача надати відповідь на запит позивача в частині надання персональних даних (домашньої адреси, номерів засобів зв'язку) зазначених осіб у п.1 запиту, а саме ОСОБА_2А, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та інших осіб, які підписали довідку від 25.05.2016 №485/26-55-15-02 та входили до складу комісії, що підписали рішення від 25.05.2016 №485/26-55-15-02 на посади, які вони зараз обіймають.

Проте, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено обставини справи у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо відмови в повному обсязі в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД», та звертає увагу на наступне.

Так, ДПІ у Печерському райні ГУ ДФС у м. Києві 09 червня 2016 року надано відповідь на запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» від 03 червня 2016 року № 0306-8 та надано: копії наказів про призначення посадових осіб ДПІ у Печерському райні ГУ ДФС у м. Києві, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2; копії посадових інструкцій та положень про територіальні органи ДФС у м. Києві зі змінами та доповненнями ДПІ у Печерському райні ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до наданої, на запит суду, у судове засідання довідки від 25.05.2016 року № 485/26/55-15-02 та рішення від 25.05.2016 року № 485/26-55-12-05, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не в повній мірі надано відповідь на запит позивача, оскільки не надано відповідь на запит в частині, що стосується осіб, які входили до складу комісії, що надали висновок, який став підставою для винесення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві від 25.05.2016 року № 485/26-55-15-02, а саме не надано копії наказів та посади які зараз обіймають у Державній податковій інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м Києва - ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10 та посадові інструкції за посадами, що обімають ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині зобов'язання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» (код ЄДРПОУ 33546858) відповідь на запит від 03 червня 2016 року вих.№ 0306-8, а саме: копії наказів осіб, які входили до складу комісії, що підписали рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві від 25.05.2016 року № 485/26-55-15-02 та посади які вони зараз обіймають у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві, а саме ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9; ОСОБА_10; посадові інструкції за посадами, що обімають ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не у повній мірі доведено правомірність своїх дій.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2016 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» - задоволити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2016 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві про зобов'язання надати повну відповідь на запит - задоволити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» (код ЄДРПОУ 33546858) відповідь на запит від 03 червня 2016 року вих.№ 0306-8, а саме:

- копії наказів щодо призначення на займану посаду осіб, які входили до складу комісії, що надала висновок, який став підставою для винесення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві від 25.05.2016 року № 485/26-55-15-02 та посади які вони зараз обіймають у Державній податковій інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві, а саме ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9; ОСОБА_10;

- посадові інструкції за посадами, що обімають ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 10 листопада 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Мельничук В.П.