Ухвала суду № 62653606, 08.11.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шарапа В.М.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"08" листопада 2016 р. Справа № 817/496/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,

представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної поліції України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" серпня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Національної поліції України, Центральної апеляційної атестаційної комісії №1, Центральної атестаційної комісії №5 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача Національної поліції України про включення його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню; визнати дії Національної поліції України щодо проведення його атестації протиправними; визнати протиправними та скасування рішень Центральної атестаційної комісії від 10.02.2016 року та Центральної апеляційної атестаційної комісії від 15.02.2016 року щодо нього.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що включення його до списку для атестування та саме атестування проведено без встановлених статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» підстав. Висновки центральних атестаційної та апеляційної атестаційної комісій про невідповідність його займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність зроблені без будь-яких обґрунтувань та мотивів і не відповідають фактичним обставинам, які були наявні на час проведення атестування. Крім того, позивач зазначав про невідповідність атестації вимогам Закону України "Про професійний розвиток працівників".

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано дії Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_4 протиправними.

Визнано протиправним та скасовано рішення Центральної атестаційної комісії №5 від 10.02.2016 року про те, що ОСОБА_4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Визнано протиправним та скасовано рішення Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 від 01.03.2016 року про відхилення скарги поліцейського ОСОБА_4.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач - Національна поліція України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що атестування позивача проводилось у зв'язку з його просування по службі відповідно до вимог статті 57 Закону України «Про національну поліцію». Даним Законом для керівника Національної поліції не встановлено будь яких обмежень щодо прийняття рішення про проведення атестування поліцейських. Позивач добровільно погодився на проведення його атестування. Суд, на думку відповідача, не може ставити під сумнів висновки атестаційних комісій.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги. Просив відмовити в її задоволенні. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені вчасно та належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд встановив, що наказом Національної поліції України від 07.11.2015 №105о/с відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_4, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та установленням посадового окладу згідно штатного розпису, із 07 листопада 2015 року, призначено начальником відділу по управлінню захисту економіки в Рівненській області, присвоєно йому спеціальне звання підполковника поліції. Підставою для прийняття наказу зазначено заяву ОСОБА_4 (а. с. 14).

Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 30.11.2015 №3 о/с підполковника поліції ОСОБА_4 призначено начальником управління захисту економіки у Волинській області (а.с. 11).

10.02.2016 року Центральною атестаційною комісією №5 за результатами атестування ОСОБА_4 прийнято рішення про те, що він займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. (а.с. 90).

01.03.2016 року Центральною апеляційною атестаційною комісією №1 розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Центральної атестаційної комісії №5 та прийнято рішення про відхилення скарги. Мотивом зазначено те, що ОСОБА_4: не викликає довіри; не орієнтується в елементарних поняттях, пов'язаних з роботою, що вказує на не компетентність та низький професійний рівень (а. с. 98).

Згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Згідно з приписами статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Отже, оскільки позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про Національну поліцію", шляхом видання наказу про призначення за його згодою він вважається відповідно до статті 58 цього Закону призначеним безстроково.

Суд встановив, що Наказом Національної поліції України від 20.11.2015 №210о/с на підставі статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 №1465 (зареєстрована в МЮ України 18 листопада 2015 року за №1445/27890) запроваджено проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів. Створено Центральну атестаційну комісію, затверджено її склад та розпочато роботу з 20 листопада 2015 року. Керівникам міжрегіональних територіальних органів наказано скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, атестаційні листи щодо них, документи щодо проходження ними служби та забезпечити прибуття поліцейських на засідання атестаційної комісії в разі необхідності, Наказами Національної поліції України від 28.12.2915 №217 та від 29.01.2016 №80 було продовжено проведення атестування поліцейських міжрегіональних територіальних органів відповідно до 30 січня 2016 року та 31 березня 2016 року. Наказом Національної поліції України від 03.02.2016 №94 створено Центральну атестаційну комісію №5, визначено її персональний склад. Наказами Національної поліції України від 18.12.2015 №179, від 21.12.2015 №191, від 29.12.2015 №221, від 30.12.2015 №222, 18.01.2016 №38 створено центральну апеляційну атестаційну комісію та затверджено її персональний склад і внесено зміни до персонального складу (а.с. 119-128).

Законом України «Про національну поліцію» також визначені мета та підстави атестування поліцейських. Відповідно до частини 1 статті 57 Закону атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведені у частині 2 статті 57 Закону підстави для проведення атестації є вичерпними.

Кожна з трьох підстав для проведення атестування, встановлених частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», повинна бути пов'язана з певними передумовами в залежності від самої підстави проведення цього атестування, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби.

Відповідно такі підстави повинні бути визначені відносно конкретного поліцейського.

Колегія суддів зазначає, що жодної з трьох підстав для проведення атестування ОСОБА_4 не існувало.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що закріплена мета атестування у ч. 1 ст. 57 Закону не є підставою для його проведення.

Той факт, що позивач сам виявив бажання проходити атестацію, так як зареєструвався для її проходження, не свідчить про правомірність проведення атестування, а лише про виконання позивачем як поліцейським вимог наказу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. що всі послідуючі дії щодо позивача - проведення атестації, прийняття рішень атестаційними комісіями, є протиправними, оскільки вчинялись на підставі і внаслідок неправомірного застосування вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до протоколу від 10.02.2016 №15.00003073.0019292 засідання Центральної атестаційної комісії №5 членами комісії під час проведення атестації було досліджено атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.

В протоколі також зазначено, що членами комісії особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою комісії поставлено на голосування рішення, а саме: 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. За результатами голосування за - 5 (а.с. 90).

Зазначені результати атестування занесені в розділ ІV атестаційного листа позивача, з яким він ознайомлений 15.02.2016 року.

Позивач до Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 подав скаргу на висновок Центральної атестаційної комісії. Згідно з протоколом від 01.03.2016 №15.00004150.0019292 засідання Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 членами комісії під час розгляду скарги досліджені атестаційний лист та інші матеріали на поліцейського, який подав скаргу, були поставлені питання, що стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інші питання. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою комісії поставлено на голосування рішення, а саме відхилити скаргу, виходячи з наступного: не викликає довіри; не орієнтується в елементарних поняттях, пов'язаних з роботою, що вказує на не компетентність та низький професійний рівень ( а.с. 93-94, 98).

Відповідно до статті 57 Закону України "Про національну поліцію" розроблена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських від 17.11.2015 №1465 (далі Інструкція №1465), розділом ІV якої визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.

Пункт 16 Інструкції передбачає, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційного листа; матеріалів співбесіди; документів, що надійшли на запити атестаційної комісії, результатів тестування на поліграфі та матеріалів особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Аналізуючи матеріали атестування позивача, колегія суддів звертає увагу, що атестаційний лист позивача не містить негативної інформації стосовно нього, оскільки безпосередній керівник характеризує його виключно позитивно.

Згідно висновку прямого керівника ОСОБА_4 займаній посаді відповідає.

Отже, як випливає з наведеного змісту атестаційного листа позивач був охарактеризований позитивно, в тому числі в частині його ділових та особистих якостей, при цьому, атестаційною комісією характеристика, наведена в атестаційному листі, не була спростована належними та допустимими доказами.

Крім того, як було зазначено, пунктом 15 розділу ІУ Інструкції передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Отже, наслідком невідповідності займаній посаді за результатами тестування є, у тому числі, переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність. Дійшовши висновку про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційна комісія не обґрунтувала необхідність звільнення його зі служби в поліції при наявності позитивної характеристики безпосереднього та прямого керівників, не розглянувши, при цьому, можливості переведення на нижчу посаду за наявності обґрунтованих підстав.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких інших документів (заяв чи скарг на дії позивача, актів службових розслідувань, відомостей про притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо) атестаційною комісією не досліджувалося. Також не вказано жодних мотивів, якими комісія керувалась під час прийняття такого рішення. Зокрема, в ньому відсутні будь-які посилання на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про невідповідність особи позивача посаді, яку він займає

За таких обставин, атестаційна комісія в порушення вимог статті 57 Закону №580 та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала в сукупності повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників його службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо.

Дослідженням атестаційного листа відносно позивача судом встановлено, що він за період служби в органах міліції з 1994 року та органах поліції з листопада 2015 року зарекомендував себе з позитивного боку. Висновок прямого керівника - займаній посаді відповідає.

Крім того, згідно з пунктом 10 Розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Відповідно до атестаційного листа позивача він за результатами тестування отримав 39 балів за тестом на знання законодавчої бази (професійний тест); 28 балів за тестом на загальні здібності та навички, загалом 67 балів.

Слід також зазначити, що статтею 61 Закону України "Про Національну поліцію" визначені обмеження, пов'язані зі службою в поліції. Не може бути поліцейським: 1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою; 2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку; 3) особа, яка має непогашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої; 4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав; 5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією; 6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної перевірки під час прийняття на службу в поліції або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов'язків потрібен такий допуск; 7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; 8) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства; 9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.

Суд також звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів, які б вказували на невідповідність позивача займаній посаді, наприклад акт відповідного службового розслідування, документи, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень.

Відповідно до пунктів 12, 13 Розділу VІ Інструкції №1465 апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок. Рішення апеляційної атестаційної комісії оформляються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, мотиви прийнятого рішення. Протокол підписує головуючий і члени комісії, які брали участь у прийнятті рішення.

Копії документів стосовно позивача, які були предметом дослідження атестаційних комісій досліджені судом. Вказані документи не містять будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обов'язків, навпаки він характеризується з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків (а.с. 27, 99, 132-145).

У рішеннях атестаційних комісій щодо атестації позивача та розгляду його скарги відсутні обґрунтування та мотиви прийнятих рішень, не зазначено обставини, на підставі яких приймались рішення. Висновок апеляційної атестаційної комісії також не відповідає цим вимогам, оскільки зазначивши у рішенні про те, що позивач не викликає довіри і не орієнтується в елементарних поняттях, пов'язаних з роботою, що вказує на не компетентність та низький професійний рівень даний відповідач не навів жодних доводів для підтвердження такого висновку, не послався на будь-які фактичні обставини для такого висновку, а також не навів жодних доказів в обґрунтування цих тверджень.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок Центральної атестаційної комісії №5 від 10.02.2016 року щодо ОСОБА_4 "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" та рішення Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 від 01.03.2016 року про відхилення його скарги є протиправними та необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Що стосується доводів апеляційної скарги на правомірність висновків атестаційної комісії з огляду на дискреційні її повноваження, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

У відповідності до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави", а статтею 8 Конституції України закріплено що "в Україні визнається і діє принцип верховенство права"

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини .

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи, мають обмежуватися законом.

Особливістю дискреційних повноважень, яка випливає із рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 є право адміністративного органу на власний розсуд прийняти одне з кількох можливих рішень, в залежності від певних обставин, при цьому, вільному розсуду мають передувати певні обставини, в залежності від яких вибирається саме цей варіант прийняття рішення.

Наведена нижче практика однозначно свідчить про те, що рішення прийняті в рамках дискреційних повноважень, але з порушенням принципів ефективного захисту прав і свобод громадян, були визнані Європейським судом з прав людини порушенням Європейської Конвенції з прав людини і основних свобод, зокрема: в рішенні у справі Волохи проти України зазначено: "Таким чином, Суд доходить висновку, що це втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене "згідно із законом", оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у сфері, про яку йдеться, та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля при застосуванні таких заходів спостереження".

Отже, оскільки інститут дискреції був сформований як інструмент противаги владі, то, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тож колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою належного захисту прав позивача, рішення щодо ОСОБА_4 Центральної атестаційної комісії №5 від 10.02.2016 року про те, що він займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність та рішення Центральної апеляційної атестаційної комісії від 01.03.2016 року про відхилення скарги поліцейського слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" серпня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" листопада 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Національна поліція України вул.Академіка Богомольця,10, м.Київ,01601

4 - Центральна апеляційна атестаційна комісія №1 вул.Б.Хмельницького,54, м.Київ 30,01030

5 - Центральна атестаційна комісія №5 вул.Винниченка,11, м.Луцьк, Волинська область,43021

6 - представник позивача ОСОБА_7 - ,