Ухвала суду № 62653495, 08.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року № 876/6803/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гінди О.М.

суддів:Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судового засідання: Чопко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії,

встановив:

28.08.2015 ОСОБА_3 звернувся в суд із адміністративним позовом у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить: визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного банку «Міський комерційний банк» ОСОБА_4, щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) та зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного банку «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 включити позивача із вимогами в сумі 200000,00 грн згідно договору банківського рахунку № 262034345101 від 08.05.2014 до переліку вкладників та подати таку інформацію на затвердження до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між ним і ПАТ «Міський комерційний банк» укладено договір банківського рахунку № 262034345101 від 08.05.2014. У звязку з ліквідацією цього банку, позивач має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду згідно з Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проте, відповідач уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» ОСОБА_4 безпідставно не включив позивача до переліку таких вкладників.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 позов задоволено.

Із цією постановою не погодився відповідач ОСОБА_1 особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, оскільки така є незаконна та необґрунтована, так як прийнята з неповним зясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а це призвело до неправильного вирішення справи, тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце, що підтверджується наявними у справі розписками.

Представник ПАТ «Міський комерційний банк» подав до суду клопотання про закриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач ОСОБА_3 є вкладником в розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відтак, у звязку із прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду.

При цьому, на відповідачеві уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» ОСОБА_4 лежав обовязок скласти реєстр (перелік) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (включивши у такий перелік позивача) та подати такий реєстр виконавчій дирекції Фонду для його затвердження, однак в матеріалах справи відсутні докази виконання зазначеного обовязку.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, так як такі зроблені без належного дослідження того, чи цей спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 08.05.2014 між позивачем та ПАТ «Міський комерційний банк» було укладено договір банківського рахунку № 262034345101, за яким банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривня № 2620343445101 та надає комплекс послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 732 «Про віднесення ПАТ «Міський комерційний банк» до категорії неплатоспроможних виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20.11.2014 № 124 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Міський комерційний банк», згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Міський комерційний банк» від 17.02.2015 № 36 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Міський комерційний банк» до 20.03.2015 включно.

Постановою Правління НБУ від 19.03.2015 № 187 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Міський комерційний банк».

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку від 20.03.2015 № 64 процедуру ліквідації Банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб з 20.03.2015 та призначено ОСОБА_4 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016, а на період тимчасової відсутності ОСОБА_4 виконання обовязків уповноваженої особи Фонду покладено на провідного економіста-аналітика відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту неплатоспроможності банків ОСОБА_6

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.11.2015 № 202 відкликано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Міський комерційний банк» ОСОБА_4 та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Міський комерційний банк» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 з 12.11.2015.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.03.2016 № 356 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» на два роки по 19.03.2018 включно та продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 строком на два роки по 19.03.2018 включно.

Позивач звернувся з заявами до відповідача від 23.02.2015, 27.03.2015 про включення у списки на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Проте, листом від 19.03.2015 Вих. № 13.4/5986 ОСОБА_3 було повідомлено, що виплата гарантованої суми відшкодування за рахунок цільової допомоги Фонду під час дії тимчасової адміністрації по депозитному вкладу № 262034345101, укладеному з позивачем призупинена до завершення перевірки правомірності укладення правочину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у звязку з не включенням позивача до списку на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Також судом встановлено, що банк знаходиться в процедурі ліквідації у звязку із визнанням його неплатоспроможним.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 ГПК України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

Частиною 3 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ від 14.05.1992 (чинний) передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених статтей, на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

За таких обставин спір, що виник між сторонами, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки спірні відносини виникли у звязку з не включенням позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому провадження у цій справі слід закрити, так як на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України викладеній, зокрема, у постановах від 16.02.2016 № 21-4846а15 та від 15.06.2016 по справі № 826/20410/14, остання стосується аналогічних правовідносин.

Таким чином, оскільки спірні відносини виникли у звязку з не включенням позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому провадження у цій справі слід закрити, так як на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 157, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року у справі № 803/2719/15 скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:О.М. Гінда

Судді:В.Я. Качмар

ОСОБА_7

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 11.11.2016.