Ухвала суду № 62653402, 08.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3100/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Мамчура Я.С. Сорочко Є.О. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000055/2 від 09.11.2015р., скасування картки відмови в прийнятті митної декларації № 100250005/2015/00110, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистибуційні системи» звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000055/2 від 09.11.2015р., скасування картки відмови в прийнятті митної декларації № 100250005/2015/00110.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Київська міська митниця Державної фіскальної служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.01.2015р. між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) укладений контракт №СТ20-001/1501 від 13.01.2015р. на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті та за цінами визначеними у п. 1 і 2 цього контракту (далі - контракт).

В подальшому, 02.03.2015р. між позивачем і ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» (Грузія) було укладено додаткову угоду №1 від 02.03.2015р. до контракту, якою змінено ціну товару за контрактом. Згідно тексту цієї додаткової угоди № 1 від 02.03.2015р. до контракту, підставою, що слугувала для зміни ціни товару була суттєва девальвація гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача).

09.11.2015р. на виконання вимог зазначеного контракту, ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» (Грузія) здійснено поставку товару («вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі» сильногазована», що розфасована у скляних пляшках ємністю по 0,5 л) в обсязі 25 992 скляних пляшок за ціною 11 436,48 дол. США відповідно до контракту з урахуванням змін до вартості , внесених додатковою угодою № 1 від 02.03.2015р., а саме: за ціною 0,44 дол. США за одну скляну пляшку ємністю 0,5 л.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» декларантом (ТОВ «Навіс Груп») 09.11.2015р. до митниці була подана вантажна митна декларація за №100250005/2015/116006 (далі - ВМД). Як зазначає позивач, в тексті свого позову, митна вартість товару у зазначеній ВМД була визначена, відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 57 Митного кодексу України, («за основним методом»), тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення такої вартості за основним методом декларантом 09.11.2015р. подано до митного органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) №075218 від 05.11.2015р.; рахунок-фактуру (інвойс) №GE20150343 від 27.10.2015р.; пакувальний лист б/н від 27.10.2015р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткові угоди №1 від 02.03.2015р., №2 від 10.06.2015р. і № 3 від 12.06.2015р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №СТ20-001/1501 від 13.01.2015р., стороною якого є виробник товарів, що декларуються; договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2730 від 05.11.2015р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2730 від 05.11.2015р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEО2015 01/003723 від 27.10.2015р.; копію митної декларації країни відправлення С2563 від 05.11.2015р.; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №1/1-1-0-0/1.3/00/1/3/1 від 09.11.2015р.; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №100250005/2015/116006 від 09.11.2015р.

На етапі перевірки правильності визначення декларантом митної вартості товару, митним органом була висунута вимога щодо надання останнім для підтвердження заявленої митної вартості впродовж 10 календарних днів основних і додаткових документів, згідно ст. 53 зазначеного Кодексу, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не об'єктом купівлі-продажу); банківські платіжні документи,що стосуються оцінюваного товару, - якщо рахунок сплачено; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - якщо здійснювалося страхування; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання запиту митного органу від 09.11.2015р., декларантом позивача додатково для вирішення питання щодо митного оформлення товару, на підставі ВМД №100250005/2015/116006 разом із супровідним листом №09-11-001/3 від 09.11.2015р., були подані такі документи: інформацію, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів (видатковими накладними, банківськими виписками); розрахунок ціни (калькуляцію); експертний висновок Іллічівського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати №ОЭ-8/81 від 20.03.2015р. з питання визначення ринкової вартості станом на 18.03.2015р.; лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 30.03.2015р. №LT32-591/1503 з питання уповноваження певних осіб на підписання документів по контракту; прайс-лист виробника, діючий з 02.03.2015р.; копію відкритого полісу страхування вантажу №00837 від 28.01.2015р.; платіжні доручення в іноземній валюті, свіфти, виписку з бухгалтерських та банківських документів; лист ДП «Держзовнішінформ» №11/653 від 04.06.2015р. з питання надання експертного висновку зовнішньоекономічного контракту; копії довіреностей ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія», виданих певним особам на право підписання документів від імені компанії.

Крім того, в листі було зазначено про неможливість надання довідкової інформації про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, з таких причини: «зазначені документи можуть бути надані виключно організаціями, які мають повноваження на здійснення оціночної діяльності в країні-експортері (Грузія), то станом на сьогодні надати додаткову інформацію по вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, протягом 10 календарних днів з дати запиту є неможливим».

За результатами дослідження наданих декларантом документів, Митний пост «Західний» відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом із посиланням на наступні обставини: «Митна вартість імпортованих товарі не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій): неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України); невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України; у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості… розрахунок здійснено за первинною контрактною ціною: 0,51 USD * 25 992 пл./12 996 л = 1,02 USD/л. Декларанту запропоновано надати основні та додаткові (за наявності) документи відповідно до ст. 53 МКУ, а саме:…Наданий прайс-лист виданий на умовах поставки СІР Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (суперечить ст. 7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди до контракту, прайс-лист не містить умов продажу щодо мінімальної партії товару, умов сплати та термінів відвантаження, що зазвичай пропонується у мережі інтернет. Декларант не надав всіх основних та додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначив в листі. Надані експертні висновки щодо вартості товарів термін дії яких закінчився».

З урахуванням наведених висновків, Митним постом «Західний» прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250005/2015/000055/2 від 09.11.2015р. (далі - рішення №100250005/2015/000055/2), за яким задекларована позивачем митна вартість товару в розмірі 11 436,48 дол. США (що в еквіваленті на національну валюту складала 259 024,45 грн.) за 25 992 скляних пляшок води мінеральної «Боржомі» ємністю по 0,5 л за 0,44 дол. США була відкоригована відповідачем до вартості 13 255,92 дол. США (тобто, за ціною 1,02 дол. США за одну скляну пляшку ємністю 0,5 л) з використанням другорядного методу - за резервним методом. Як зазначено в графі 33 такого рішення, за результатами проведеної консультації між митним органом і декларантом, обрано резервний метод визначення митної вартості для чого була використана наявна у митного органу інформація - інформація про митну декларацію від 28.06.2015р. №500040403/2015/2705.

У зв'язку з прийняттям рішення №100250005/2015/000055/2, Митний пост «Західний» склав 10.11.2015р. картку відмови №100250005/2015/00110 в прийнятті митної декларації №100250005/2015/116006 від 09.11.2015р. (далі - картка відмови).

10.11.2015р. товари були випущені за ВМД №100250005/2015/116057 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розд. Х Митного кодексу України.

В січні 2016 року, позивач, керуючись нормою п. 8 ст. 55 Митного кодексу України, надіслав на адресу Київської міської митниці ДФС України разом з супровідним листом № 58/4-16ц від 25.01.2016р. додаткові документи (а саме: копії платіжного доручення № 49 від 18.11.2015р. щодо оплати товару; копію виписки з бухгалтерської документації - відомість розрахунків між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS BORJOMI GEORGIA; копію розрахунку ціни (калькуляцію); копію митної декларації країни відправлення; копію угоди відкритого страхового полісу № 1CG/AG 15/026+1 від 04.03.2015р.).

У відповідь на вказаний лист позивача, Київська міська митниця ДФС України надіслала Товариству лист №780/10/26-70-25-02 від 03.02.2016р., де зазначила, що в ході митного оформлення імпортованих товарів ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» не виконало в повному обсязі вимоги ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, оскільки: наданий в якості калькуляції лист від 26.03.2015р. №LT32-589/1503 не містить основних статей витрат, на підставі яких формується собівартість товару. Зокрема, у цьому листі відсутні витрати на виробництво оцінюваного товару, замість цього фігурують витрати на придбання. При цьому, за результатами аналізу даних з мережі Інтернет (відомості з офіційного сайту компанії IDS BORJOMI INTERNATIONAL) митниця дійшла висновку, що IDS BORJOMI GEORGIA (продавець) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (покупець) належать до компаній, які входять до міжнародної групи компаній IDS BORJOMI INTERNATIONAL, та як наслідок, - являються пов'язаними особами, у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року. У зв'язку з цим, митниця розцінила наданий розрахунок ціни оцінюваного товару таким, що містить визначені ціни реалізації товарів на Україні, що підтверджує вплив продавця IDS BORJOMI GEORGIA на заявлену декларантом митну вартість товару; на копії угоди до відкритого страхового полісу від 04.03.2015р. № ICG/AG 15/026+1 відсутні печатка та підпис страхувальника, а також не наданий відкритий поліс №00837 та окремі заявки на оцінювані партії товарів, що не дає можливості перевірити страхові суми та складові митної вартості товарів; копії митних декларацій країни відправлення не містять відміток митних органів країни відправлення та/або країн транзиту; надана відомість розрахунків між IDS BORJOMI GEORGIA та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» за період з 01.04.2015р. по 26.11.2015р. дублює інформацію за ВМД та не розкриває суми всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця, оскільки відомість розрахунків не доводить відсутність існування інших прямих чи опосередкованих платежів на користь продавця; надані накладні щодо відчуження оцінюваного товару на території України стосуються періоду березень-червень 2015 року, що раніше, ніж період отримання оцінюваного товару за ВМД №100250005/2015/116057 від 10.11.2015р.

З урахуванням наведених висновків, відповідач вирішив, що надані документи не доводять, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем оцінюваного товару не вплинув на ціну такого товару та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, відмовив позивачу у визнанні заявленої митної вартості та скасування рішення №100250005/2015/000055/2.

Вважаючи зазначені вище рішення №100250005/2015/000055/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернулося з вищевказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами першими статей 51, 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, зокрема: 1) декларацію митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини другої статі 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, числові значення митної вартості товару декларант зобов'язаний підтвердити достовірними відомостями про визначення митної вартості товару, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Аналогічна правова позиція у вирішенні питання щодо розбіжностей викладена в постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року (справа № 21-127а15), від 30 червня 2015 року справа № 21-591а15 (814/283/14).

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що у відповідності до умов контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015р. з урахуванням змін внесених додатковими угодами № 1 від 02.03.2015р., № 2 від 10.06.2015р. та № 3 від 12.06.2015р., продавець продає покупцю товар (в тому числі мінеральну воду «Боржомі» у скляних пляшках ємністю 0,5 л) на умовах СІР Одеса Західна, згідно Інкотермс-2010. Ціни на товар визначені на умовах СІР Одеса Західна та при перевезенні товару у звичайних вагонах чи контейнерах складають, зокрема, за одну склянну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л у розмірі 0,44 дол. США. Відвантаження товару за цим контрактом здійснюється згідно узгодженому між покупцем і продавцем графіку поставок. Поставка товару за контрактом здійснюється на умовах СІР Одеса Західна, згідно Інкотермс-2010. Поставка здійснюється у вантажних автомобілях, у залізничних вагонах чи/або у контейнерах за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортовська, 9. Перевізні документи, залізничні накладні оформлюються продавцем до ст. Одеса Західна згідно реквізитів, вказаних у цьому контракті. Покупець здійснює повну оплату кожної партії товару впродовж 75 днів з моменту митного оформлення вантажу в Одесі Україна. Оплата здійснюється у доларах США шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок покупця.

Копії вказаного контракту та додаткових угод до нього подавалися декларантом позивача до митного оформлення імпортованого товару, що вбачається з текстів електронної митної декларації № 100250005/2015/116006 та оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку-фактури (інвойсу) № GE20150343 від 27.10.2015р., копії примірника вантажної митної декларації країни відправлення № С-2563 від 05.11.2015р., прайс-листа виробника товару умовами поставку товару визначено СІР Одеса Західна згідно Інкотермс 2010, що відповідає даним графи 20 електронної митної декларації № 100250005/2015/116006 від 09.11.2015р.

Крім цього, позивачем до митного оформлення був поданий розрахунок ціни (калькуляція) виробника товару, що оформлений у вигляді інформаційного листа ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» від 26.03.2015р. № LT32-589/1503, де наведена собівартість мінеральної води «Боржомі». Даний розрахунок ціни був поданий декларантом разом з супровідним листом від № 09-11-001/3 від 09.11.2015р., про що зазначено у самій ВМД № 100250005/2015/116057 від 10.11.2015р. За даними вказаного розрахунку виробника товару собівартість мінеральної води «Боржомі», зокрема, однієї скляної пляшки ємністю 0,5 л, розрахованої на умовах СІР Одеса, Західна Україна (як визначено умовами п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015р. та п 2.1 додаткової угоди від 02.03.2015р. № 1 до такого контракту), становить 0,44 дол. США, та включає в себе: 0,0613 дол. США - логістичні витрати (завантаження, розвантаження, експертне оформлення, страховка) і транспортні витрати; 0,3700 дол. США на придбання товару.

Тобто, дана калькуляція продавця містить всі цінові показники необхідні для визначення собівартості реалізуємої продукції на умовах СІР.

Претензії Київської міської митниці ДФС до змісту наданого розрахунку ціни (калькуляції) виробника товару колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, по-перше, форма розрахунку ціни виробника товару на законодавчому рівні не затверджена, а правильність розрахунку виробником ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» ціни товару в даному випадку відповідачем жодними документальними доказами спростована не була; по-друге, у відповідності до норм ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості) понесені покупцем, як: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо). У випадку якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у ч. 10 ст. 58 цього Кодексу, і якщо вони не включались до ціни, то для митного оформлення товару, згідно п. 1 ч. 2 ст. 53 МК України, має надаватися декларація митної вартості. В даному випадку, витрати на навантаження, розвантаження, пакування, транспортування та страхування товару вже включені до ціни товару, а документальні докази понесення позивачем додаткових витрат, перелік яких наведений у ч. 10 ст. 58 МК України, матеріали даної справи не містять.

Аналогічно, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на невідповідність форми та змісту поданого до митного оформлення прайс-листа виробника товару, що діє з 02.03.2015р.

Стосовно посилань відповідача на відсутність у позивача страхових документів та інших документів, підтверджуючих витрати на страхування поставки товару, та їх дійсність, то дані посилання є безпідставними, оскільки при митному оформленні товару, позивачем був наданий відкритий поліс страхування вантажу № 00837, який містить повну інформацію щодо страхової суми, розміру страхової премії та порядку її розрахунку. Даний відкритий поліс страхування вантажу є єдиним документом, що підтверджує витрати на ввезення та страхування поставки товару, виходячи з наступного.

Так, п. 5.2. контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах CIP Одеса Західна, згідно Інкотермс - 2010.

Згідно відкритого полісу страхування № 00837, страхувальником є продавець товару, а саме - ТОВ«Аі ді ес Боржомі Грузія» із зазначенням способу перевезення - змішаний згідно інвойсу, а тому з урахуванням умов поставки CIP Інкотермс, а страхувальником - ТОВ «Страхова компанія Ай сі груп» (Грузія).

Відповідно до п. 6 статті А.3 Інкотермс, продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Договір страхування має бути укладений із страховиками або страховою компанією, що користуються доброю репутацією, та, за відсутності прямої домовленості сторін про інше, на умовах мінімального страхового покриття, відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of ) або будь-якого подібного зводу правил. Тривалість періоду страхового покриття обумовлюється статтями Б.4 і Б.5.

Крім цього, статтею Б4 Інкотермс встановлено обов'язок покупця прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці.

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4. У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення у відповідності з статтею Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, встановленого для поставки, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто, явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Також, декларантом було додатково подано копію Угоди № /AG 15/026+1 від 04.03.2015р., відповідно до якої, строк дії страхового полісу продовжено до 04.03.2016р.

Додатково, при митному оформленні, декларантом було надано лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» від 27.03.2015р. №LT32 - 591/1503, яким продавець засвідчує факт здійснення страхування експортних вантажів під один відкритий поліс на всі стандартні ризики.

Таким чином, витрати по страхуванню оцінюваної партії товару, що вже були включені до ціни товару, піддаються числовому визначенню та підтвердженні декларантом наданими до митного органу страховим полісом та угодою.

Стосовно правомірності зауважень відповідача до митної декларації країни відправлення (вантажна митна декларація № С 2563 від 05.11.2015р.) як такої, що не містить відміток митних органів країни відправлення та країн транзиту, та надання декларантом позивача накладних щодо відчуження товару на території України лише за період березень-червень 2015 року, колегія суддів до уваги їх не приймає, оскільки: по-перше, наведені обставини не зазначені в графі 33 оскаржуваного рішення, як підстави для коригування митної вартості; по-друге, разом з іншими документами до митного оформлення була надана міжнародна автомобільна накладна № 075218 від 05.11.2015р., яка за своєю суттю є товарно-транспортною накладною, що, згідно ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів являється міжнародним перевізним документом, який відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, Згідно вказаної накладної транспортування товару від виробника товару (м. Боржомі, вул. Торі, 39, завод № 1) до пункту призначення (Україна, м. Одеса) здійснювалося перевізником на автомобілі АІ4935СТ/АІ2505ХО, що не спростовано відповідачем. Вказана CMR містить відмітки відповідних митних органів. Розбіжності між даними наведеними у митній декларації країни відправника та даними інших документів, оформлених на виконання зовнішньоекономічного контракту митницею не виявлено, а факт перетину автомобілем АР6018СК/АР2671ХР з вантажем митних кордонів Грузії та країн транзиту документально не спростовано.

У випадку претензій відповідача до накладних позивача щодо відчуження товару на території України, митним органом також не було доведено факти реалізації ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» товарів (мінеральної води «Боржомі») на території України в період після червня 2015 року та/або реалізації таких товарів за цінами іншими, ніж вказані у наданих накладних.

Обговорюючи питання в частині правомірності зауважень митного органу до змісту наданого декларантом позивача експертного висновку від 20.03.2015р. № ОЭ-8/81 щодо визначення ринкової вартості мінеральної води «Боржомі», то правильність та достовірність наведених висновків не була спростована відповідачем під час судового розгляду.

Згідно наданого позивачем до матеріалів справи висновку експерта Іллічівського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати від 20.03.2015р. № ОЭ-8/81, станом на 18.03.2015р. визначена виробником вартість продукції (мінеральна вода «Боржомі» в скляній пляшці ємністю 0,5 л) у розмірі 0,44 дол. США за одиницю такої продукції відповідала кон'юнктурі ринку.

Зауваження відповідача до змісту наданих позивачем платіжних доручень як таких, що не підтверджують митну вартість товару, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки після прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів, позивач надав відповідачу копії платіжного доручення в іноземній валюті № 49 від 18.11.2015р. на оплату товару в сумі 104 734,08 дол. США, в тому числі за інвойсом № GЕ20150343 від 27.10.2015р., з відміткою ПАТ «Дойче Банк ДБУ про виконання цього платіжного документу, та свіфт-повідомлення банку; копію виписки з бухгалтерської документації (відомість розрахунків між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS BORJOMI GEORGIA LLC) разом з супровідним листом від 25.01.2016р. № 58/4-16ц.

Зазначені документи повністю підтверджують факт оплати позивачем оцінюваної партії товару.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем були надані всі необхідні документи, які містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Щодо посилання апелянта в апеляційній скарзі на взаємопов'язаність ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія), в значенні ч. 16 ст. 58 МК України та п. 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року і що саме ця обставина могла вплинути на ціну товару, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 18 ст. 58 МК України, при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу (ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України).

Водночас для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ч. 16 ст. 58 МК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.

Аналіз вказаних положень дає підстави колегії суддів дійти висновку, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної, а, відповідно, і не може бути підставою для витребування митним органом додаткових документів, згідно з ч. 3 ст. 53 МК України.

Для висновку про вплив зазначеної обставини на ціну товару, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014р. № К/800/52404/13 та від 05.11.2015р. № К/800/53147/14.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення відповідача №100250005/2015/000055/2 та його запереченнях, митний орган вказує на наявний між позивачем і IDS BORJOMI GEORGIA взаємозв'язок, що, відповідно, до положень додаткової угоди № 1 до контракту від 13.01.2015р. № СТ20-001/1501, в якому ціна товарів, і як наслідок, митна вартість товарів була зменшена, відповідно вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваної партії товару. Дані висновки пояснюються тим, що ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) є ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води «Боржомі», а також законним користувачем товарного (колективного) знаку «Боржомі».

Зі змісту адміністративного позову, також, вбачається, що позивач не заперечує той факт, що ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» і IDS BORJOMI GEORGIA є частинами однієї міжнародної компанії IDS BORJOMI INTERNATINAL.

Водночас, за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, засновником безпосереднім ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» є компанія «ІНТЕРНЕШНЛ ДИСТРИБ'ЮШН СИСТЕМЗ ЛІМІТЕД», а не жодна із названих вище компаній.

Крім цього, відповідачем не надано жодних доказів, що засвідчують відповідність ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» критеріям, встановленим ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Той факт, що позивач є офіційним дистриб'ютором виробника товару-експортера, в силу положень ч. 4 ст. 15 зазначеної Угоди, не визначає сторін контракту пов'язаними між собою особами.

Разом з тим, відповідно до ч. 12 ст. 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятною. У таких випадках необхідно розглянути обставину продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця та продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.12.2014р. у справі № 21-558а14.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подані позивачем документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару, а тому дії з коригування митної вартості товару є протиправними.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано суду, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» митної вартості товару судами не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не доведено обґрунтованості виникнення сумнівів щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей та правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору та застосування інших методів, крім шостого (резервного), а також прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Мамчур Я.С. Сорочко Є.О.

Повний текст ухвали виготовлено 11.11.2016 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Сорочко Є.О.

Мамчур Я.С