Ухвала суду № 62653272, 08.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 р. Справа № 876/7404/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Шинкар Т.І., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури» до Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури» (далі ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури») звернулося в суд з позовом до Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі Залізнична ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 року №0002522211.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що контролюючий орган не провів документальної перевірки, ні у продавця, ні у товариства жодних первинних документів не досліджував, а відтак правильність віднесення сум до податкового кредиту не перевіряв. А тому, зазначає позивач, висновки відповідача про порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України про заниження суми податку на додану вартість за червень 2013 року на суму 32 834 грн. 20 коп. є безпідставними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано, прийняте Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 року за №0002522211.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, Залізнична ОДПІ оскаржила її в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури» у податковій звітності з податку на додану вартість, ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області складено акт від 19.08.2013 року за №23/22-11/35621140.

В акті перевірки зазначено, що позивачем занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного (податкового) періоду червень 2013 року в сумі 32 834 грн. 20 коп., чим порушено п. 198.6 ст. 198 та підп. 201.10 ст. 201 ПК України.

Як наслідок контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 року за №0002522211, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість у розмірі 49 251 грн. 20 коп., в тому числі за основним платежем 32 834 грн. 20 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 16 417 грн. 00 коп.

Як видно із змісту акта перевірки, перевіркою встановлено відсутність реєстрації податкових накладних ДП «Цемекс-Бетон» у червні 2013 року та станом на 09.07.2013 року, які були видані для ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури» у Єдиному реєстрі.

В матеріалах справи наявна податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2013 року (вх.№17662 від 22.07.2013 року) в якій позивачем було задекларовано податковий кредит у розмірі 32 834 грн. 00 коп. (рядок 17).

Даний податковий кредит сформований за рахунок податкової накладної, виданої ДП «Цемекс-Бетон», що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення протиправно не було враховано показників поданого уточнюючого розрахунку і як наслідок протиправно збільшено позивачу суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 32 834 грн. 20 коп.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов»язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов»язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Як встановлено п. 201.10 ст. 201 ПК України, у редакції чинній на час проведення перевірки, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов»язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов»язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Крім цього, у відповідності до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов»язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 50.2 цієї статті, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Таким чином, чинне законодавство передбачає проведення документальної позапланової виїзної перевірки продавця у разі виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Однак, з матеріалів справи видно, що всупереч нормам чинного законодавства контролюючим органом проведено камеральну перевірку, а відтак підстави не брати до уваги даних уточнюючого розрахунку при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення в контролюючого органу відсутні.

Крім цього, п. 86.8 ст. 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем встановлених законом строків прийняття податкових повідомлень рішень, оскільки акт перевірки складено 19.08.2013 року, а податкове повідомлення рішення прийнято лише 08.11.2013 року, тобто майже через три місяці після проведення камеральної перевірки.

Аналізуючи вищенаведені норми та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення протиправно не було враховано показників поданого уточнюючого розрахунку і як наслідок протиправно збільшено позивачу суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 32 834 грн. 20 коп., а також винесене з порушенням строків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі №813/9384/13-а без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: Т.І. Шинкар

ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.11.2016 року.