Ухвала суду № 62653260, 08.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/25135/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р., Мамчура Я.С., Сорочко Є.О. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в судові засідання призначені на 23 червня 2016 року та 05 вересня 2016 року представник позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судових засідань, будь-яких клопотань про відкладення, оголошення перерви чи розгляд справи проводити за його відсутності до суду не надав.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 128 КАС України, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В силу пункту 4 частини 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З наведених правових норм вбачається, що зазначені наслідки настають, якщо позивач не з'явився вдруге поспіль (тобто повторно).

Мають значення також причини неявки. Якщо позивач надав докази поважності причин неявки і суд погодився з їх поважністю, судовий розгляд відкладається. Натомість, якщо позивач не повідомив про причини неприбуття або суд визнав їх неповажними, недоведеними, позовну заяву може бути залишено без розгляду, якщо від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави слід відповісти на такі питання: чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності.

Позовну заяву може бути залишено без розгляду, лише якщо відповідь на усі ці питання є позитивною.

Отже, вимоги пункту 4 частини першої статті 155 КАС України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи. Можливість неприбуття у судове засідання без поважних причин через раз призводитиме до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справ та матиме негативний вплив на ефективність судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року справу прийнято до провадження судді Шулежка В.П. та призначено судове засідання на 16 травня 2016 року, яке було відкладено до 23 червня 2016 року, у зв'язку із задоволенням клопотання позивача про витребування доказів, про що сторін повідомлено під розписку (а.с.63).

В судове засідання, призначене на 23 червня 2016 року представник позивача не прибув, у зв'язку з чим, розгляд справи відкладено на 05 вересня 2016 року.

05 вересня 2016 року представник позивача також не з'явився в судове засідання, що слугувало підставою для залишення позовної заяви без розгляду судом першої інстанції.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що 22 червня 2016 року представником позивача було подано до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання, в якому він просив провадження по даній справі зупинити до розгляду Конституційним судом України подання Верховного Суду України від 08 липня 2015 року (а.с.72-74).

Крім цього, представник позивача повідомив суд першої інстанції про те, що не має можливості з'явитися в судове засідання 23 червня 2016 року, оскільки прийматиме участь у розгляді справи № 760/6951/16-К, яка знаходиться в провадженні Апеляційного суду міста Києва та розгляд якої призначено на 23 червня 2016 року о 14 год. 00 хв., на підтвердження чого надав роздруківку із інтернет-сайту Апеляційного суду міста Києва (а.с.75).

Таким чином, представник позивача не прибув в судове засідання 23 червня 2016 року з поважної причини, про що, власне, і свідчить зміст клопотання від 22 червня 2016 року та вищевказана роздруківка.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави приймати ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки позивача без поважних причин в судове засідання.

Згідно ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Положенням ч. 4 ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів приходить до висновку, що залишення позовної заяви ОСОБА_5 без розгляду унеможливить доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Мамчур Я.С. Сорочко Є.О.

Повний текст ухвали виготовлено 11.11.2016 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Сорочко Є.О.

Мамчур Я.С