Ухвала суду № 62653209, 08.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/22897/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Літвіної Н.М.,Коротких А.Ю.,

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «Мустанг-Центр» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2016 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 171220141 від 17.12.2014 р., укладеного між ПП «Мустанг-Центр» та Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Мустанг-Центр» зареєстровано 12.09.2014 р. за № 1 072 102 0000 030829 Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві.

З 15.09.2014 р. ПП «Мустанг-Центр» взято на облік у ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві як платника податків.

Між ПП «Мустанг-Центр» та ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві було укладено Договір про визнання електронних документів № 171220141 від 17.12.2014 р.

Предметом вказаного договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Квитанція № 2 підтверджує, що договір податковим органом прийнято.

Відповідно до умов договору, ПП «Мустанг-Центр» засобами електронного зв'язку було подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року від 16.01.2015 р., розрахунок коригування сум податку на додану вартість за грудень 2014 року від 16.01.2015 р., розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2014 року від 16.01.2015 р., реєстр виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за грудень 2014 року від 16.01.2015 р., які було доставлено до ДПС України 16.01.2015 р.

Однак, контролюючим органом не було прийнято вищевказану податкову звітність з тих підстав, що для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, оскільки можливо відсутній договір з ДФСУ.

За підписом директора підприємства було направлено запит на ім'я директора начальника ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві, у відповідності до якого, директор підприємства просив повідомити, чи виконуються контролюючим органом умови договору, укладеного між ПП «Мустанг-Центр» та ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 17.12.2014 р. за № 171220141.

В усному порядку директора підприємства було повідомлено про те, що Договір про визнання електронних документів № 171220141 від 17.12.2014 р. розірвано з тих підстав, що відповідно до довідки про встановлення місцезнаходження, контролюючим органом місцезнаходження ПП «Мустанг-Центр» встановлено не було.

Тобто фактично договір було розірвано з тих підстав, що підприємство відсутнє за своїм місцезнаходженням, податкова адреса суб'єкта господарювання, на думку податкового органу, не відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Розділом 6 договору, визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладення договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку, у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або, у разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору, надісланий платником податків документ в електронному вигляді не приймається.

Як вбачається із квитанцій № 1 від 16.01.2015 р., відповідачем не були прийняті податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2014 року від 16.01.2015 р., розрахунок коригування сум податку на додану вартість за грудень 2014 року від 16.01.2015 р., розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2014 року від 16.01.2015 р., реєстр виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за грудень 2014 року від 16.01.2015 р., з тих підстав, що «можливо відсутній договір з ДФСУ».

Підставою для розірвання договору про визнання електронних документів стало те, що місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру, а саме: ст.ст. 17, 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців».

Так, у відповідності до пп. "в" п.49.3 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Водночас, п. 42.4 ст.42 ПК України, визначено, що з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України від 22.05.2003 №851 "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Закон №851).

Статтею 14 Закону №851, встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Суб'єктами електронного документообігу, відповідно до Закону №851, є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов'язків у процесі електронного документообігу.

В той же час, правовим актом, що визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису є Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. №233 (надалі-Інструкція №233).

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції, закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Так, відповідно до пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів, передбачено, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

Виходячи з умов договору про визнання електронних документів, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Відповідно до п.5 розд. III Інструкції №233, з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків, зокрема: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Так, Додатком 1 до Інструкції №233, затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно п.6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Таким чином, з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є, зокрема: ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна платником податків місця реєстрації.

Як встановлено, відповідачем було в односторонньому порядку розірвано договір № 171220141 від 17.12.2014 р. про визнання електронних документів у зв'язку із тим, що місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру, а саме: ст.ст. 17, 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців».

У зв'язку із вищенаведеним, відповідачем було направлено повідомлення до Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 16.01.2015 р. № 58/9/26-57-18-03-32 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням для проведення заходів, згідно із ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Як встановлено, позивач своєї згоди на розірвання Договору № 171220141 від 17.12.2014 р. не надавав, відповідне рішення суду щодо розірвання укладеного з ДПІ у Святошинському р-ні ГУ ДФС у м. Києві не виносилось, однак договір № 171220141 від 17.12.2014 р. розірвано відповідачем в односторонньому порядку, що свідчить про невідповідність дій відповідача приписам податкового та цивільного законодавства.

Відповідно до п.45.2 ст.45 ПК України, визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

В той же час, згідно ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (надалі-Закон №755), місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №755, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, ч.1 ст.17 Закону №755, визначено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. При цьому, в ч.2 ст.17 Закону №755, визначено, що в Єдиному державному реєстрі, містяться відомості, зокрема й щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ст.18 Закону №755, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, в силу норм чинного законодавства України єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з ЄДР.

Згідно із Витягом із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням позивача є: 03134, м. Київ, Святошинський район, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 9, офіс 705. Відомості про юридичну особу підтверджено.

Також місцезнаходження позивача за вказаною адресою підтверджується наявним в матеріалах справи Договором суборенди нежитлових приміщень № 1-О від 14.09.2014 р.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про правомірність його дій щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, зокрема, не надано доказів, які б підтверджували відомості про встановлення факту відсутності позивача за його місцезнаходженням, доказів направлення повідомлення державному реєстратору про внесення запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо розірвання договору в односторонньому порядку є протиправними.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволено та, в порядку ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року N 484-VIIІ, який набув чинності 01.09.2015 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при подані позовної заяви.

Частиною 1 цієї статті Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У зв'язку з цим судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції за вимогами немайнового характеру складає 1339,80 грн. (1218 *110%=1339,80 грн.) підлягає стягненню з особи, що подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна,9) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському район; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 1339 грн (тисяча триста тридцять дев»ять) грн., 80 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Літвіна Н. М.

Коротких А. Ю.