Ухвала суду № 62653143, 08.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1076/16 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Черкаського обласного комунального підприємство «Фармація» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Черкаського обласного комунального підприємства «Фармація» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Черкаське обласне комунальне підприємство «Фармація» (далі - Позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2016 №0000461301, яким Уманській аптечній базі ЧОКП «Фармація» збільшено грошове зобов'язання з військового збору та пені в сумі 10 672,43 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Уманська аптечна база зареєстрована рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 24.03.1998, податковий номер 25213381 та взято на облік до Уманською ОДПІ.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

У період проведення вказаної перевірки, Уманська аптечна база була платником: консолідованого податку на прибуток, земельного податку, екологічного податку, податку з доходів фізичних осіб.

За результатами перевірки складений акт від 29.03.2016 №489/23-05-22/25213381, яким встановлено, що Позивачем порушено вимоги податкового законодавства, зокрема п.п.1.2. п.п.1.4. п.16.1 ст.16, п.п.1.6. п.16.1 ст.16 Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010, в результаті: нарахована пеня за несвоєчасну сплату військового збору в сумі 81,04 грн.; встановлено несвоєчасне перерахування військового збору у встановленому періоді.

На підставі вказаного акта контролюючим органом 13.04.2016 винесено податкове повідомлення-рішення №0000461301, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору, пені в сумі 10 672 грн. 43 коп.

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст.56 ПК України, відповідно до рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 12446/23-00-10-0210 від 21.06.2016 та рішення Державної фіскальної служби України № 15589/6/99-99-11-02-01-15 від 20.07.2016 податкове повідомлення-рішення від 13.04.2016 №0000461301 залишено без змін, а скарги Позивача без задоволення.

Під час проведення документальну планової виїзної перевірки Відповідачем встановлено, що Позивачем не своєчасно перераховано до бюджету військовій збір за перевіряємий період, а саме:

1) за червень 2015 року: при терміні сплати військового збору 06.07.2015, військовий збір не було сплачено, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 1238,45 грн.;

2) за липень 2015 року: при терміні сплати військового збору 05.08.2015, військовий збір не було сплачено, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 1120,64 грн.;

3) за серпень 2015 року: при терміні сплати військового збору 07.09.2015, військовий збір не було сплачено, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 1145,16 грн.;

4) за вересень 2015 року: при терміні сплати військового збору 05.10.2015, військовий збір не було сплачено, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 975,10 грн.;

5) за жовтень 2015 року: при терміні сплати військового збору 05.11.2015, військовий збір не було сплачено, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 960,24 грн.;

6) за листопад 2015 року: при терміні сплати військового збору 04.12.2015, військовий збір не було сплачено, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 972,38 грн.;

7) за грудень 2015 року: при терміні сплати військового збору 30.12.2015, військовий збір було сплачено не повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 18,74 грн.

Станом на 31.12.2015 під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено у Позивача заборгованість по військовому збору в сумі 6 231,59 гривень.

Законом України від 31.07.2014 №1621-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших актів України» внесено зміни до Податкового кодексу України ( далі - ПК України).

Відповідно ст. 161 ПК України тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір.

Згідно положень пп.161.1.1. п.161 1 ст.161 ПК України встановлено, що платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 цього Кодексу, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно пп.161.1.5. п.161.1 ст.161 ПК України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст.171 цього Кодексу.

Згідно пп.161.1.6. п.161.1 ст.161 ПК України Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Пунктом 171.2 статті 171 ПК України передбачено, що відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, представник Позивача в письмових поясненнях зазначив, що сплата військового збору була здійснена без порушень термінів, що підтверджується платіжними доручення про сплату військового збору (а.с.130-142).

Згідно ч.2 ст.8 Бюджетного кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової і бюджетної політики, затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це Верховну Раду України.

Відповідно п.3 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Частиною 1 статті 9 Бюджетного кодексу України визначеного, що доходи бюджету класифікуються за такими розділами: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти.

Також, згідно п.3.1 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року N43 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за N291/22823, платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є доходами загального фонду державного бюджету, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства на ім'я органу Казначейства, в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації.

Згідно п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976, платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Відповідно п.2.3 вказаної Інструкції відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Пунктом 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вказано, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Отже, аналізуючи вказані положення, слід зазначити, що перерахування грошових коштів до відповідного бюджету здійснюється згідно бюджетної класифікації, тобто переказ по конкретному податку повинен здійснюватися на конкретний рахунок.

Між тим, наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року N11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено класифікацію доходів бюджету, в тому числі: військовий збір - 11011000; податок на доходи фізичних осіб - 11010100.

Відповідно ст.43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.

Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №758, в органах Казначейства щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети та бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», відкриваються (перевідкриваються) рахунки для зарахування доходів бюджетів, надходжень в частині повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні (місцеві) гарантії (далі - рахунки за надходженнями) протягом 45 днів з дня прийняття закону про Державний бюджет України.

На виконання вищеперелічених норм, в 2015 році Головним управлінням державної казначейської служби України у Черкаській області відкриті рахунки для сплати податків і зборів: 33119340700010 - для сплати податку на доходи фізичних осіб; 31119063700010 - для сплати військового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач вказав, що сплата військового збору була здійснена без порушень термінів, що підтверджується платіжними доручення про сплату судового збору.

Також, слід зазначити, що в платіжних дорученнях вказано: призначення платежу - «військовий збір», але рахунок ГУ ДКСУ у Черкаській області вказано 33119340700010, що відповідає коду класифікації доходів бюджету - податку на доходи фізичних осіб, а не військового збору, отже, відбулась сплата податку на доходи фізичних осіб, що і призвело до виникнення заборгованості з військового збору.

Відповідно п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

В апеляційній скарзі Позивач посилався на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 16.06.2015 у справі №21-377а15 та від 02.12.2015 у справі № 826/6059/13-а, яка полягає в тому, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК.

Крім того, на думку колегії суддів Верховного Суду України, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.

За приписами ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.1, 2 ч.1 ст.237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відступаючи від позиції Верховного Суду України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У вказаних адміністративних справах судами встановлено, що у строк передбачений п.57.1 ст.57 ПК України юридична особа здійснила оплату податкового зобов'язання проте помилково у платіжному дорученні зазначила розрахунковий рахунок. В подальшому на наступний день чи через день звернулась з відповідним листом про зарахування коштів на правильний рахунок для відповідних платників податків. Незважаючи на вказане контролюючим органом було накладено штрафні санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Колегія суддів звертає увагу, на те, що Позивачем самостійно не усунуто недоліки щодо сплати грошового зобов'язання за період з червня по грудень 2015 року та з заявою про зарахування коштів на правильний рахунок з відповідним кодом класифікації доходів бюджету до податкового органу не звертався.

Згідно п.127.1 ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Пеня, визначена пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України та нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

На підставі положень п. 127.1 ст. 127 ПК України визначено, що на Позивача застосовано штрафні санкцій в сумі 4 359 грн. 80 коп. та на підставі пп.129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахована пеня на суму податкового боргу із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ у розмірі 81,04 грн., яка обраховувалась з дня настання строку погашення податкового зобов'язання.

Відносно компетенції Відповідача про визначення грошового зобов'язання та застосовування штрафних санкції до філій та відокремлених підрозділів Позивача суд зазначає таке.

Відповідно п.п.44.8 ст. 44 ПК України відокремлені підрозділи, які визначені платником окремого податку, повинні вести облік з такого податку за правилами, встановленими цим Кодексом.

В адміністративному позові зазначено, що згідно з абз. 2 п.п. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПК України відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.

Згідно пп. 168.4.6. п.168.4 ст. 168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку на доходи фізичних осіб здійснює контролюючий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу, а відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід відповідно до пп.168.4.7. п.168.4 ст.168 ПК України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої, що вказані положення ПК України поширюється саме на відповідальність за несплату (неутримання, ненарахування) податків, які нараховуються та сплачуються консолідовано, як то податок на прибуток, оскільки, Уманська аптечна база ЧОКП «Фармація» перебуває на обліку у Відповідача як платники окремих податків, в т.ч. ПДФО, ЄСВ, військовий збір, земельний податок, то і податкові повідомлення-рішення щодо цих податків (зборів) виноситься саме Відповідачем.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Черкаського обласного комунального підприємство «Фармація» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 11 листопада 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.