Ухвала суду № 62652626, 10.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2016 рокусправа № 804/4194/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року по справі №804/4194/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Тьюб" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Тьюб", а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми В1 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України від 16 лютого 2016 року № НОМЕР_1, яким товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Тьюб" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2015 року у розмірі 1165815,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 582907,50грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обгрунтована доводами та висновками, які викладено в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що у період з 20.01.2016 року по 04.02.2016 року повноважними особами СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську МГУ ДФС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ ОСОБА_2 ТЬЮБ у декларації за грудень 2015 року щодо сум бюджетного відшкодування, за результатами якої складено акт №20/28-01-46-35537363 від 04.02.2016 року.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємством вимог п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, ст. 194, п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України в частині заниження бази оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України (5 829 076 грн.).

Зазначене порушення призвело до недотримання підприємством вимог п. 200.1, абз. б п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у грудні 2015 року на 1165815 грн.

Такі висновки, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Так, в акті перевірки відображено, що причиною виникнення відємного значення (податкового) періоду, у якому виникло відємне значення ПДВ, є здійснення експортних операцій за грудень 2015 року, обсяг експортних операцій (рядок 2.1 (основний вид товару труди сталеві безшовні гаряче деформовані, гарячекатані та ін.) становить 189349116,0грн. або 43,57% від загального обсягу продажу товару.

В ході проведення аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій ТОВ «ОСОБА_2 Тьюб» встановлено, що підприємством складено та зареєстровано податкові накладні на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Обсяг таких операцій згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних за грудень 2015 року складає 5 829 076грн.

Податкова служба, з посиланням на положення п.188.1 ст.188 ПК України, Порядок заповнення податкової накладної, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957, вказує на те, що у разі здійснення операцій з експорту товарів за ціною нижче ціни собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, різниця між вартістю експортованих товарів та ціною придбання/собівартості таких товарів, оподатковується за ставкою 20 відсотків.

З цих підстав, СДПІ вказує на завищення підприємством бюджетного відшкодування у грудні 2015 року на 1165815 грн. ((5 829 076грн. (різниця між собівартістю виробленої продукції та ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України, яка відображена підприємством у податкових накладних) х 20% (ставка податку) : 100)).

На підставі акта перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000114602 від 16.02.2016р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2015 року у розмірі 1165815 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 582907,50 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст.22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно із ст.23 ПК України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

У відповідності до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Таким чином, вивезення товарів за межі митної території України є окремим обєктом оподаткування.

Згідно із абз. «а» пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 ПК України за нульовою ставкою підлягають оподаткуванню операції з вивезення товарів за межі митної території України.

Як зазначено вище, обґрунтовуючи свою правову позицію щодо обовязку позивача, враховуючи здійснення ним операцій з вивезення товарів за межі митної території України, оподаткувати різницю між вартістю експортованих товарів та ціною собівартості таких товарів за ставкою 20 відсотків, податкова служба посилається на положення п.188.1 ст.188 ПК України та Порядок заповнення податкової накладної, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957.

Згідно з частинами 1-3 пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2016р.) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

З огляду на аналіз наведеної норми права, суд першої інстанції правильно вказав на те, що зазначена норма права не передбачає такої окремої складової бази оподаткування ПДВ, як «перевищення ціни придбання над ціною реалізації експортованого товару». Ставка податку залежить від характеру (виду) операції: як-то постачання товарів/послуг на митній території України, експорт чи імпорт товару. Тобто, розмір ставки та пільги з податку на додану вартість залежить від об'єкта оподаткування, а не від бази оподаткування.

За своїм економіко-юридичним змістом база оподаткування являє собою вартісну, фізичну або іншу характеристику об'єкта оподаткування. У даному разі база оподаткування ПДВ є вартісною характеристикою усієї операції, яка статтею 185 Податкового кодексу України визнана об'єктом оподаткування. Наведене виключає можливість виникнення декількох баз оподаткування за однією операцією (зокрема, за операцією з вивезення товарів за межі митної території України).

До бази оподаткування усієї операції застосовується єдина ставка ПДВ, яка визначається в залежності від виду господарської операції; зокрема, для оподаткування операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту застосовуєтьсянульова ставка податку (підпункт «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України) незалежно від співвідношення ціни придбання товару та фактичної ціни його реалізації на експорт.

З огляду на викладені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в оскаржуваному рішенні податковим органом викладено неправильний висновок щодо необхідності оподаткування за ставкою 20 відсотків обсягу експортованого товару в частині перевищення ціни його придбання над фактичною ціною експорту.

При цьому, правила складення податкової звітності, які наведені у Порядку №957 та на який також посилається СДПІ, не змінюють наведеного порядку визначення бази оподаткування та застосування ставки ПДВ.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року по справі №804/4194/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 11.11.2016р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська