Ухвала суду № 62652613, 03.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2016 рокусправа № 804/2192/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Божко Л.А.

суддів: Кругового О.О. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року у справі №804/2192/16 за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

18.04.2016 року ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з рахунків платника податків ТОВ «АМСТОР» в обслуговуючих банках кошти у сумі податкового боргу:

з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 258030,94грн.

з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень у розмірі 340,00грн.

Позов обґрунтовано несплатою відповідачем узгоджених сум податкових зобовязань, обчислених платником податку самостійно в поданих до ДПІ деклараціях з екологічного податку та з земельного податку, внаслідок чого виникла заборгованість. Враховуючи, що підприємством в добровільному порядку борг не сплачений, позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто кошти з рахунків платника податків у всіх банках обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР», а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків ( код ЄДРПОУ 32123041, 49038, м.Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, буд. 27), на користь УК у Ленінському районі м.Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України в Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг:

- з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 258030,94 грн. (код платежу 18010600 на р/р 33216812700006);

- з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень у розмірі 340,00 грн. (код платежу 19010101 на р/р 33119362700006).

Не погодившись з постановою суду, ТОВ «АМСТОР» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин у справі і неправильне дослідження доказів, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за чинним законодавством, стягнення коштів провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання платнику податків податкової вимоги, натомість, судом першої інстанції не визначено і не досліджено дотримання податковим органом процедури звернення до суду із вимогами про стягнення боргу у відповідності до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу.

Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «АМСТОР» 25.01.2016 року подало до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя податкову декларацію з екологічного податку, відповідно до якої товариство самостійно визначило суму податкового зобовязання з екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 264,56грн. (а.с.7)

19.02.2015 року ТОВ «АМСТОР» подало до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя податкову декларацію з плати за землю, відповідно до якої товариство самостійно визначило річну суму орендної плати, яка підлягає сплаті у розмірі 469275,72грн. по 39106,31грн. щомісячно (а.с.13-14).

Також, згідно інтегрованої картки (зворотній бік) за ТОВ «АМСТОР» рахувалася заборгованість зі сплати штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №0007821503 від 05.08.2015р. у сумі 75,44грн.

15.05.2015 року ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було сформовано та направлено на адресу ТОВ «АМСТОР» податкову вимогу №938-23, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податковий борг за узгодженими грошовими зобовязаннями у розмірі 78212,65грн. (а.с.18), яка отримана відповідачем 29.05.2015р.

Згідно розрахунку податкового боргу, наданого позивачем, предметом спору у даній справі є стягнення з ТОВ «АМСТОР»:

1) заборгованості з орендної плати у розмірі 234637,86 грн. (по платежам термін сплати 30.08.2015 року, 30.09.2015 року, 30.10.2015 року, 30.11.2015 року, 30.12.2015 року, 30.01.2016 року),

2) нарахованої пені за несвоєчасну сплату сум узгоджених податкових зобовязань з вказаного податку у розмірі 23393,08 грн.,

3) заборгованості зі сплати штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №0007821503 від 05.08.2015р. у сумі 75,44грн.

4) заборгованості з екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 264,56грн.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані належні докази, які свідчать про наявність у відповідача податкового боргу, який в добровільному порядку підприємством не погашається.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач зазначає про незгоду з рішенням суду лише в частині не дослідження судом першої інстанції дотримання податковим органом процедури звернення до суду із вимогами про стягнення боргу у відповідності до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу. Доводів про незгоду з сумою податкового боргу, наявності рахунків в банку та готівкових коштів, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до п.п.286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Узгоджені суми грошового зобовязання терміном сплати 30.08.2015 року, 30.09.2015 року, 30.10.2015 року, 30.11.2015 року, 30.12.2015 року, 30.01.2016 року в розмірі 234637,86 грн. в установлений Податковим кодексом України строк сплачені не були, що призвело до виникнення податкового боргу.

Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня автоматично нараховується на суму податкового боргу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання.

Таким чином, позивачем правомірно нарахована пеня у розмірі 23393,08 грн.

Крім того, ТОВ «АМСТОР» має заборгованість з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень, яка складається з екологічного податку, заборгованість з якого виникла на підставі податкової декларації з екологічного податку №9274217225 від 25.01.2016 року (терміном сплати 19.02.2016 року) на суму 264,56 грн. та з заборгованості з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень, яка виникла на підставі донарахувань штрафних санкцій за ППР форми «Р» № НОМЕР_1 від 05.08.0215 року на суму 340,00 грн., з урахуванням сплати у розмірі 264,56 грн., залишок боргу складає 75,44 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень складає 340,00 грн.

Таким чином, грошові зобовязання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 258030,94грн. (з урахуванням пені 23393,08 грн.) та грошові зобовязання з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень у розмірі 340,00грн. набули статус податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В матеріалах справи наявна вимога форми «Ю» №938-23 від 15.05.2015 року на суму 78212,65 грн., яка вручена уповноваженій особі відповідача 29.05.2015 року.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, підстави для направлення другої податкової вимоги відсутні.

Відповідно до п.95.2 ст.95 ПКУ, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Адміністративний позов подано у квітні 2016 року, тобто більше ніж через 60 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, а тому доводи апеляційної скарги про порушення позивачем п.95.2 ст.95 ПК України є безпідставними.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Крім цього, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, оскільки його сплата була відстрочена ухвалою суду від 27.09.2016р. до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015р. №484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на час подання позовної заяви (18.04.2016р.), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано субєктом владних повноважень складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, ціна позову складає 258370,94грн. Таким чином, 1,5 відсотки майнових вимог становить 3875,56грн., які підлягали сплаті при поданні позовної заяви та були сплачені позивачем (а.с.38)

Отже, з заявника апеляційної скарги підлягає стягненню 4263,11грн. (3875,56грн. х 110%)

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року у справі №804/2192/16 залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» (код ЄДРПОУ 32123041) на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4263,11грн. (чотири тисячі двісті шістдесят три гривні 11 коп.), здійснивши зарахування за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО):805012; Рахунок отримувача: 31217206781004; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:Л.А. Божко

Суддя:О.О. Круговий

Суддя:О.М. Лукманова