Ухвала суду № 62652571, 11.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3521/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Москаленко К.О.

Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

секретаря судового засідання Орліченко О.Ю.

за участю прокурора Лущай Р.О.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Гамора А. І., погодженого з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Лущаєм P.O. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.11.2016 року, із визначенням застави у розмірі 5 000 000 грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, щодо підозрюваного

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.2 ст. 358 КК України.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя врахував тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, майновий станта дійшов висновку про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити і застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

В обґрунтування наведених вимог, апелянт зазначає, що у слідства відсутні докази на підтвердження підозри, оголошеної ОСОБА_2, при цьому вказуючи, що в матеріалах справи відсутні посилання на докази та обставини, якими би підтверджувалось, що ОСОБА_2 було відомо про шахрайство первісних власників земельних ділянок, у яких ОСОБА_2 придбав земельні ділянки, як і посилання на те, що ОСОБА_2 начебто, знав про незаконні дії ОСОБА_7, якого слідство вважає організатором та керівником злочинної організації, та інших осіб, у т.ч. інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні.

Далі в апеляційній скарзі, апелянт вказує, що клопотання слідчого містить посилання на певні незаконні дії підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_9, однак у матеріалах відсутні посилання на докази причетності до цих дій ОСОБА_2 та наявність будь-яких особистих відносин ОСОБА_2 з ОСОБА_8 і ОСОБА_9, а тому, на думку сторони захисту, твердження про те, що підозрюваний входив до складу злочинної організації, є припущеннями.

Також захисник вважає, що слідчий не додав до свого клопотання низку доказів, які мають істотне значення у справі. Зокрема, у повідомленні про підозру ОСОБА_2 йдеться про договори відчуження земельних ділянок, за якими ОСОБА_2 їх придбав у 2007 році в інших осіб, але копії цих договорів до клопотання слідчого не додано.

Захисник зазначає, що ОСОБА_2 ніколи не переховувався від слідства, не ухилявся від виконання своїх процесуальних обов'язків, не перешкоджав слідству та не вчиняв інших незаконних дій. Зокрема, ОСОБА_2 дав письмові пояснення в даній справі, був неодноразово допитаний як свідок у 2008 та 2013 роках, має житло у м. Києві, постійну роботу, добру репутацію, виключно позитивну характеристику, не судимий.

Також захисник наголошує на відсутності підстав, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України для застосування до ОСОБА_2 призначених йому ухвалою слідчого судді суворих запобіжних заходів.

Крім того, захисник зазначає, що сторона обвинувачення не надала жодних доказів на підтвердження існування у даному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, окрім як посилання на можливість призначення ОСОБА_2 вироком суду суворого покарання.

Апелянт зазначає, що в ухвалі слідчого судді не мотивовано розмір застави, який в 12 разів перевищує 300 розмірів мінімальної заробітної плати, що встановлено п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Також захисник звертає увагу колегії суддів на те, що суддя розглядаючи ідентичне клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу іншим підозрюваним у даному провадженні, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не знайшла підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, як у даному випадку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013000000000148 від 23 січня 2013 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України.

23.09.2016 року відносно ОСОБА_2 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України, яке згідно вимог ч. 1 ст. 278, ст..ст. 111, 135 КПК України направлено за місцем реєстрації останнього.

23.09.2016 року постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Романенка В., підозрюваного ОСОБА_2 оголошено у розшук.

28.09.2016 року о 07 годині 13 хвилин ОСОБА_2 затримано, про що складено протокол затримання.

Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 28.09.2016 року.

26 вересня 2016 року старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Гамор А.І., за погодженням з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Лущаєм P.O., звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодоОСОБА_2запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

28 вересня 2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва дане клопотання задоволено та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.11.2016 року, із визначенням застави у розмірі 5 000 000 грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, щодо підозрюваного ОСОБА_2

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого. Такі дані містяться у протоколі затримання, протоколах допиту свідків, інформації ДП «Київський лісгосп» та інших матеріалах кримінального провадження.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_2 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Враховуючи зазначене, на об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати ймовірною причетність ОСОБА_2 до вчинення злочинів, які йому інкримінуються, що є підставою для застосування щодо підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги захисника з приводу необґрунтованої підозри, слід визнати непереконливими.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2

Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилаються слідчий і прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання, а тому вимоги апеляційної скарги захисника в цій частині, є необґрунтованими.

Посилання захисника на те, що у матеріалах справи відсутні посилання на докази та обставини, якими би підтверджувалось, що ОСОБА_2 було відомо про шахрайство первісних власників земельних ділянок, як і посилання на те, що ОСОБА_2 начебто, знав про незаконні дії ОСОБА_7 та інших осіб, у т.ч. інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, не є предметом розгляду при вирішення питання про застосування щодо особи заходів забезпечення кримінального провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні, як і твердження апелянта з приводу відсутності доказів незаконних дій підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Крім того, не є предметом розгляду на даному етапі і договори відчуження земельних ділянок, оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які вказує в апеляційній скарзі захисник.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не дотримався вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Так, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_2 заставу, яка перевищує встановлений КПК України максимальний розмір в 300 мінімальних заробітних плат, а саме в розмірі 1 000 000 грн., як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

До такого висновку колегія суддів дійшла з урахуванням обставин цього кримінального провадження в частині суми, яку підозрюваний, на думку органу досудового розслідування, міг отримати відповідно своєї ролі.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що, у відповідності до ч. 3 п. 2 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання старшого слідчого необхідно задовольнити, застосувати щодо ОСОБА_2запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою, та визначити підозрюваному заставу в розмірі 1 000 000 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Гамора А. І. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.11.2016 року, із визначенням застави у розмірі 5 000 000 грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Гамора А. І., погодженого з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Лущаєм P.O. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,- задовольнити.

Застосувати запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити строк тримання під вартою до 23.11.2016 року.

Визначити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 1 000 000 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ. вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом строку її дії.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ ______ ____

МасенкоД.Є. Глиняний В.П. Паленик І.Г.