Постанова № 62652407, 13.10.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2016 року 810/2516/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" до Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.06.2016 №0020391706-637.

У зв’язку з проведеною реорганізацією деяких територіальних органів Державної фіскальної служби та зміною назви відповідача у справі, Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області замінено на Києво-Святошинську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним своєчасно та в повному обсязі здійснено сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, проте, при здійсненні перерахування коштів в рахунок сплати ЄСВ товариством помилково було перераховано єдиний внесок за попереднім місцем обліку на рахунок №37190201002657 ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Однак, після самостійного виявлення допущеної помилки, позивач вчинив ряд дій щодо її виправлення, в результаті чого кошти було зараховано на належний рахунок. Проте, як зазначив позивач, відповідач зазначених обставин не врахував та прийняв оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що в червні 2016 року посадовими особами податкового органу було проведено перевірку своєчасності сплати позивачем узгоджених податкових зобов’язань з єдиного соціального внеску та встановлено несвоєчасну сплату ним єдиного внеску, у зв’язку з чим було прийнято оскаржуване рішення, згідно з яким до позивача застосовані штрафні санкції та нараховано пеню. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято ним у відповідності до чинного законодавства.

Відповідач у письмових запереченнях також просив суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Третя особа будь-яких письмових пояснень або заперечень проти позову до суду не надала.

У судове засідання сторони, які належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились.

Разом з цим, через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" перебувало на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, але у зв’язку із зміною свого місцезнаходження перебуває на обліку у Києво-Святошинській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що 30 квітня 2015 року позивачем перераховано єдиний внесок за квітень 2015 року на рахунок №37190201002657 ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, код ЄДРПОУ отримувача 38760467, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, в сумі 19026,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.04.2015 №10928. Зазначений платіж проведено банком 30.04.2015.

06 травня 2015 року позивачем перераховано єдиний внесок за квітень 2015 року на рахунок №37190201002657 ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, код ЄДРПОУ отримувача 38760467, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, в сумі 18805,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06.05.2015 №164. Зазначений платіж проведено банком 06.05.2015.

В подальшому позивачем самостійно було встановлено, що ним в платіжних дорученнях від 30.04.2015 №10928 та від 06.05.2015 №164 помилково було зазначено реквізити для сплати єдиного внеску за попереднім місцем обліку на рахунок №37190201002657, відкритого ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, отримувач ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, код 38760467.

Водночас, сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повинна була проводитись на інший рахунок, а саме на рахунок №37199201011013, відкритий ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, отримувач ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, код 39471029.

Після виявлення допущеної помилки позивач в травні 2016 року звернувся до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві із листом від 12.05.2016 вих. №2016/5/12 з проханням перерахувати помилково сплачені кошти у сумі 37831,00 грн. на належний рахунок №37199201011013, відкритий ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, отримувач ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, код 39471029.

Однак, незважаючи на самостійне усунення позивачем допущеної помилки, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.06.2016 №0020391706-637, згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 23826,60 грн. за період з 21.11.2015 по 03.06.2016 та нараховано пеню у розмірі 1682,52 грн.

Проте, не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Починаючи з 11.08.2013 набрали чинності положення ч. 5, ч. 7 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до яких сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

При цьому, абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Згідно з положеннями частини 11 цієї статті Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

В силу вимог ч. 3 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частинами 10 та 13 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу VII "Фінансові санкції" Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом МФУ від 20.04.2015 №449, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Із наведеного слідує, що відповідальність у вигляді штрафу, відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", застосовується у разі якщо платник податків протягом строків, визначених цим Законом, не сплачує єдиний внесок, сума якого є узгодженою та строк сплати якого настав.

Однак, на переконання суду, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету.

Як було встановлено судом, платіжними дорученнями від 30.04.2015 №10928 та від 06.05.2015 №164 позивачем здійснено сплату єдиного соціального внеску за квітень 2015 року на загальну суму 37831,00 грн. на рахунок №37190201002657 ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, код ЄДРПОУ отримувача 38760467, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019. Платежі проведені банком 30.04.2015 та 06.05.2015 відповідно.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем 30.04.2015 та 06.05.2015 здійснено сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2015 року на загальну суму 37831,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що зауважень щодо повноти нарахування податковим органом не зазначено.

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що розрахунковий рахунок №37190201002657, на який позивачем сплачено єдиний соціальний внесок за квітень 2015 року, належить ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, код ЄДРПОУ отримувача 38760467.

Отже, позивачем під час сплати єдиного соціального внеску за квітень 2015 року в платіжних дорученнях від 30.04.2015 №10928 та від 06.05.2015 №164 було помилково зазначено розрахунковий рахунок ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, замість ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, що не заперечувалось сторонами у справі.

Як зазначив позивач, після самостійного виявлення допущеної помилки, він вжив заходів щодо перерахування коштів, сплачених згідно платіжних доручень від 30.04.2015 №10928 та від 06.05.2015 №164, на належний рахунок ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області.

Так, зокрема, в травні 2016 року позивач звернувся до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою від 12.05.2016 вих. №2016/5/12 про перерахування помилково сплачених коштів у сумі 37831,00 грн. з рахунку №37190201002657, відкритого ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, отримувач ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, код 38760467 на належний рахунок №37199201011013, відкритий ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, отримувач ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, код 39471029.

В той же час, враховуючи те, що позивачем помилково здійснено перерахування єдиного внеску на неналежний рахунок, відповідач вважає, що єдиний внесок було сплачено несвоєчасно.

Однак, як вже зазначалось, відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема, у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Як було встановлено судом, платежі щодо сплати єдиного соціального внеску за квітень 2015 року проведені банком 30.04.2015 та 06.05.2015 відповідно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем в передбачені ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" строки було здійснено сплату до бюджету єдиного внеску за квітень 2015 року в сумі 37831,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 30.04.2015 №10928 та від 06.05.2015 №164.

Проте, перерахування єдиного внеску помилково здійснено на рахунок ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві замість на рахунок ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області.

При цьому суд звертає увагу на те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений статтею 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. А тому дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 16.06.2015 по справі №21-377а15.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не було порушено граничний термін сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2015 року, у зв’язку з чим оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 08 червня 2016 року №0020391706-637.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" (код ЄДРПОУ 24922498) судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень - Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39471029).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.