Постанова № 62652296, 08.11.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року об 11 год. 52 хв.Справа № 808/2664/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників:

позивача не зявився,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2016 року Мелітопольська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 245 939,15 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав та зазначив, що на даний час не має можливості погасити заборгованість в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг з податку на доходи фізичних осіб 245939,15 грн., виник з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання вимог діючого законодавства до Мелітопольської ОДПІ подано:

податкову декларацію №1500002059 від 12.02.2015, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 280559,87 грн.;

податкову декларацію №1600004958 від 26.04.2016, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 750,00 грн.

Разом з тим, у звязку з наявною за відповідачем переплатою в розмірі 30825,00 грн. та частковою сплатою в розмірі 5250,00 грн. сума грошового зобовязання становить 245234,87 грн.

Крім того, відповідачу в порядку статті 129 Податкового кодексу України нарахована пеня в розмірі 704,28 грн.

Пунктом 46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України).

Пунктом 179.7 ст.179 Податкового кодексу України визначено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У встановлений законодавством строк податкове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 245939,15 грн. відповідачем сплачено не було. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підтвердження податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 245939,15 грн., самостійно визначеного відповідачем в податкових деклараціях.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів ст.59 Податкового кодексу України відповідачу вручена податкова вимога №191-23 від 08.09.2015. Оскільки вимога не була відкликана в порядку ст.60 Податкового кодексу України, контролюючий орган не мав підстав для направлення нової податкової вимоги.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На момент розгляду справи в суді, податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 245939,15 грн., відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 245939,15 грн. та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо клопотання відповідача про затвердження судом графіку погашення податкового боргу, який узгоджений з Якимівським відділенням Мелітопольської ОДПІ, суд зазначає, що відповідач в силу приписів статті 100 Податкового кодексу України має право звернутися до контролюючого органу з заявою про розстрочення сплати податкового зобовязання, а контролюючий орган (за наявності підстав) має право надати платнику таку розстрочку та узгодити з останнім графік погашення податкового боргу.

При цьому, суд зазначає, що правовідносини з розстрочення податкового боргу в порядку статті 100 Податкового кодексу України відбуваються саме між платником та контролюючим органом, а рішення контролюючого органу про надання розстрочення не потребує додаткового затвердження судом, у звязку з чим заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати. Згідно ч.1 ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Частиною 2 ст.88 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд зазначає, що порядок розподілу судових витрат між сторонами передбачений статтею 94 КАС України.

Так, відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Крім того, суд зазначає, що ані Кодекс адміністративного судочинства України, ані Закон України «Про судовий збір», не містять приписів за яких сума сплаченого судового збору повертається на користь позивача субєкта владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої ним суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 245939,15 грн. (двісті сорок пять тисяч девятсот тридцять девять гривень 15 коп.) на р/р 33117341700029, УК у Якимівському районі/Чорноземнен./ код 37997243, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 11010500.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко