Ухвала суду № 62651370, 07.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3526/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Цокол Л.І.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

при секретарі судового засідання Орліченко О.Ю.

з участю:

прокурора Дяченко О.О.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Неділько О.В., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Дяченко О.,та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, до 26 листопада 2016 року включно, із визначенням застави у межах 3 500 розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 4 823 000,00 грн. (чотири мільйони вісімсот двадцять три тисячі гривень) щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Нововознесенського, Маловисківського району, Кіровоградської області, громадянина України,має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров'я, те, що він є інвалідом 2 групи, учасником ліквідації та постраждалим Чорнобильської катастрофи, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність постійного місця проживання, родини, яка складається з дружини та трьох дітей, репутацію підозрюваного, позитивні характеристики, та дійшов висновку про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою з обов'язковим визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_1, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну та таку, що винесена з порушеннями норм КПК України та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник зазначає, що слідчим суддею не перевірена достатність даних, що підтверджують існування у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення та не враховано дані, які характеризують особу підозрюваного, а саме склад його родини, матеріальне становище, соціальні зв'язки, що, на думку захисника, потягнуло за собою постановлення незаконного рішення.

Далі в апеляційній скарзі захисник зазначає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні мають здійснювати детектива НАБ України, враховуючи класифікацію та розмір неправомірної вигоди, відповідно до вимог ч. 5 ст. 216 КПК України. та зазначає, що усі проведенні у кримінальному провадженні гласні і негласні слідчі (розшукові) дії та отримані за їх результатами докази є недопустимими відповідно до ст.ст. 86-89 КПК України, оскільки зібрані некомпетентним органом досудового розслідування.

Також апелянт зазначає, що тяжкість кримінального правопорушення не може вважатися єдиною та достатньою підставою для застосування щодо особи найбільш суворого запобіжного заходу та вказує, що слідчим суддею не обґрунтовано та не доведено наявність у даному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому вказує, що твердження про те, що ОСОБА_2 може впливати на свідків, не заслуговують на увагу, оскільки наявність зазначеного ризику завжди повинна бути підтверджена даними, що чітко вказують на психологічний чи фізичний тиск на свідків і джерело такого доказу повинно бути безумовним.

Крім того, захисник вказує, що визначаючи розмір застави слідчий суддя не з'ясував матеріального становища підозрюваного, склад його родини, матеріальне становище, працевлаштування, характеристики, та визначив заставу, як є непомірною для підозрюваного.

Одночасно, захисник зазначає, що ОСОБА_2 є адвокатом, інвалідом 2 групи, ветераном війни, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), має ряд відзнак (медалі, подяки), сучасником громадської організації, на його утриманні перебувають троє дітей, двоє з яких малолітні, непрацююча дружина, та мати дружини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42016000000000961, відомості про яке внесено до ЄРДР 07.04.2016 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

28.09.2016 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

29.09.2016 рокуОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Старший слідчийв особливо важливих справах Першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Неділько О.В., за погодженням з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Дяченко О., звернувся по Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

30 вересня 2016 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання задоволено та щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, до 26 листопада 2016 року включно, із визначенням застави у межах 3 500 розмірів мінімальної заробітної плати.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого. Такі дані містяться у протоколі допиту ОСОБА_5, протоколах обшуків від 28.09.2016, протоколі затримання ОСОБА_2 від 28.09.2016 року, протоколах огляду та використання заздалегідь ідентифікованих засобів, матеріалах проведених негласних слідчих (розшукових) дій, заяві ОСОБА_5 про вчинення злочину та інших матеріалах кримінального провадження.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_2.до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Враховуючи зазначене, на об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати ймовірною причетність ОСОБА_2.до вчинення злочину, який йому інкримінується, що є підставою для застосування щодо підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги захисника з приводу необґрунтованої підозри, слід визнати непереконливими.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, характер, значну суспільну небезпеку кримінального правопорушення, зухвалість та обставини його вчинення, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2

Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилаються слідчий і прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання, а тому вимоги апеляційної скарги захисника в цій частині, є необґрунтованими.

Крім того, посилання захисника на відсутність ризику впливу ОСОБА_2 на свідків, не заслуговує на увагу, оскільки спростовується матеріалами провадження, відповідно до яких ОСОБА_2 з метою зашкодити проведенню швидкого, повного та неупередженого розслідування, може незаконно впливати на свідків, враховуючи його стаж роботи адвокатом, обізнаність про форми та методи роботи правоохоронних органів, у тому числі органів прокуратури, що може бути використано підозрюваним ОСОБА_2 для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі шляхом затягувань в проведенні слідчих та процесуальних дій. Підстав сумніватися у висновках слідчого судді з цього приводу, колегія суддів не вбачає.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які вказує в апеляційній скарзі захисник.

Посилання захисника на те, що тяжкість кримінального правопорушення не може вважатися єдиною підставою для застосування щодо особи найбільш суворого запобіжного заходу, слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до матеріалів судового провадження, слідчий суддя застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою врахував не лише тяжкістьпокарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Крім того, необхідним буде відмітити, що вимоги автора апеляційної скарги щодо того, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні мають здійснювати детектива НАБ України, не заслуговують на увагу, оскільки при перегляді матеріалів апеляційним судом порушень вимог ст. 216 КПК України колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не дотримався вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Так, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 2 500 000 грн., як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що, у відповідності до ч. 3 п. 2 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання старшого слідчого необхідно задовольнити, застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою, та визначити підозрюваному заставу в розмірі 2 500 000 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Неділько О.В. та застосовано щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, до 26 листопада 2016 року включно, із визначенням застави у межах 3 500 розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 4 823 000,00 грн. (чотири мільйони вісімсот двадцять три тисячі гривень), - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Неділько О.В., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Дяченко О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити строк тримання під вартою до 26 листопада 2016 року включно.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 2 500 000 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ. вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом строку її дії.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, а саме з м. Київ та Київська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання слідчому Генеральної прокуратури України Неділько О. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_5

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ ______ ____

МасенкоД.Є. Глиняний В.П. ПаленикІ.Г.