Рішення № 62651211, 08.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/7436/15 Головуючий у 1 інстанції: Коваль Р.Г.

Провадження № 22-ц/783/5509/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. Л.

Категорія:81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючий суддя Шумська Н.Л.

Судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.

секретар Бадівська О.О.

за участі пр. ОСОБА_2, поз. ОСОБА_3, пр. ОСОБА_4-ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Лвівської області від 30 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 в інтересах якого як законний представник діє ОСОБА_4, ОСОБА_7 від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третьої особи органу опіки та піклування Дрогобицької районної Державної адміністрації про зміну умов зобов»язання (мирової угоди) на вимогу заінтересованої особи,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2016 року позов задоволено.

Змінено умови мирової угоди укладеної 07 березня 2014р. у цивільній справі №442/8753/13-ц (провадження №2/442/260/2014) між ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_6 з іншої сторони, яка затверджена ухвалою суду, що вступила у законну силу 13 березня 2014р. а саме:

пункт 1 мирової угоди викладено у такій редакції: «ОСОБА_6, розуміючи свої обов»язки батька та незважаючи на складні сімейні відносини з дітьми і бажаючи виконати зазначений батьківський обов»язок, зобо»вязується купити ОСОБА_3, ОСОБА_7 та колишній дружині ОСОБА_4 трьохкімнатну квартиру або інше житло у місті Дрогобичі вартістю не більше 40 тисяч доларів США в гривневому еквіваленті на момент укладення відповідного правочину у строк, що не може перевищувати 30 (тридцяти) календарних днів з моменту набрання чинності судовим рішенням із зміни умов даної мирової угоди на вимогу заінтересованої сторони»;

пункт 1 мирової угоди доповнено підпунктом 1.1 наступного змісту: «У випадку невиконання ОСОБА_6 пункту 1 мирової угоди у строк, що не може перевищувати 30 (тридцяти) календарних днів з моменту набрання чинності судовим рішенням із зміни умов даної мирової угоди на вимогу заінтересованої сторони, ОСОБА_6 протягом 10 (десяти) календарних днів після закінчення терміну, визначеного у пункті 1 мирової угоди, передає позивачам ОСОБА_3, ОСОБА_7 та колишній дружині ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 40 тисяч доларів США в гривневому еквіваленті на день здійснення такої передачі, або переказує ці кошти на розрахункові рахунки одного із позивачів, реквізити яких вони зобов»язуються повідомити ОСОБА_6 не пізніше 5 (п»яти) календарних днів з часу набрання чинності судовим рішенням із зміни умов даної мирової угоди на вимогу заінтересованої сторони;

пункт 1 мирової угоди доповнено підпунктом 1.2 наступного змісту: «У випадку належного та повного виконання відповідачем ОСОБА_6 пункту 1 мирової угоди пункт 1.1 цієї мирової угоди не виконується»;

пункт 1 мирової угоди доповнено підпунктом 1.3 наступного змісту: «У випадку належного та повного виконання відповідачем ОСОБА_6 пункту 1 мирової угоди, позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 надають відповідачу ОСОБА_6 у підтвердження цього виконання копію нотаріально засвідченого правочину та витягу про державну реєстрацію за позивачами прав на нерухоме майно, що зазначене у пункті 1 мирової угоди, а у випадку належного та повного виконання відповідачем ОСОБА_6 пункту 1.1 мирової угоди, позивачі ОСОБА_4. ОСОБА_3, ОСОБА_7 надають відповідачу ОСОБА_6 у підтвердження цього виконання власноручно написані розписки (розписку) про отримання коштів, що зазначені у пункті 1.1 мирової угоди, справжність підписів на яких (на якій) може бути засвідчено нотаріально на вимогу відповідача ОСОБА_6С.»;

пункт 1 мирової угоди доповнено підпунктом 1.4 наступного змісту: «У випадку неналежного та (або) неповного виконання відповідачем ОСОБА_6 пункту 1 або пункту 1.1 мирової угоди у строки, зазначені у цих пунктах, у відповідача ОСОБА_6 наступає відповідальність за порушення грошового зобов»язання, що передбачена положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України.;

пункт 2 мирової угоди викладено у такій редакції: «У випадку належного та повного виконання відповідачем ОСОБА_6 пункту 1 або пункту 1.1 мирової угоди, позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 не заперечують проти відчуження відповідачем ОСОБА_6 належного йому на праві особистої приватної власності житлового будинку №1 в урочищі Граніт, село Лішня, Дрогобицького району Львівської області та земельної ділянки, на якій це нерухоме майно розміщено. При цьому позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 зобов»язуються вчинити усі дії для здійснення процедури зняття їх з місця реєстрації проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 та для подальшої реєстрації за місцем знаходження квартири чи іншого житлового приміщення, у випадку придбання такого нерухомого майна відповідачем ОСОБА_6 згідно умов пункту 1 мирової угоди або за будь-яким іншим вибраним позивачами місцем проживання у випадку виконання відповідачем ОСОБА_6 пункту 1.1 мирової угоди»;

пункт 2 мирової угоди доповнено підпунктом 2.1 наступного змісту: «У випадку неналежного та (або) неповного виконання відповідачем ОСОБА_6 пункту 1 або пункту 1.1 мирової угоди, позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 заперечують проти відчуження відповідачем ОСОБА_6 належного йому на праві особистої приватної власності житлового будинку №1 в урочищі Граніт, село Лішня, Дрогобицького району Львівської області та земельної ділянки, на якій це нерухоме майно розміщено. Водночас, у позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 залишається право на проживання у житловому будинку №1 в урочищі Граніт, село Лішня, Дрогобицького району Львівської області до моменту реального виконання відповідачем ОСОБА_6 пункту 1 або пункту 1.1 мирової угоди»;

Пункт 7 мирової угоди виключено.

Стягнути з відповідача ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 487 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення оскаржив відповідач ОСОБА_6 Вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норма матеріального та процесуального права, при неповному зясування обставин, що мають значення для справи, зроблені судом висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

Скаргу мотивує тим, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки процедура укладення мирової угоди, її затвердження та інші процесуальні дії повязані з її реалізацією закріплені положенням ст. 157 ЦПК України, яка зокрема не передбачає зміну умов укладеної мирової угоди. Єдиним допустимим та належним способом захисту порушеного права у звязку з невиконанням умов мирової угоди є вимога про спонукання до виконання умов мирової угоди. Дана позиція висловлена Верховним судом України у справі №6-274цс15.

Зазначає, що спірна мирова угода не може бути визнана багатостороннім договірним зобовязанням, а тому не може врегульовуватись положеннями ст. 526, 527, 530 ЦК України.

Звертає увагу на те, що мирова угода ґрунтується на добрій волі сторін, а відтак жодного примусу до прийняття інших змінених умов бути не може, оскільки внесені в примусової порядку зміни до умов мирової угоди нівелюють принцип добровільності, який є ключовим для укладення мирової угоди та закриття провадження у справі, де вона була укладена.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі ст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи судове рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 не виконав п.1 резолютивної частини мирової угоди від 7 березня 2014 року протягом року з моменту підписання мирової угоди (в даному випадку з моменту набрання законної сили ухвалою суду про затвердження мирової угоди), внаслідок чого порушуються права позивача та її дітей. Виходячи з доведеності позовних вимог ухвалив рішення про задоволення позову у звязку з чим змінив умови мирової угоди та виклав їх в новій редакції.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується.

Судом першої інстанції допущено розширене тлумачення норми права, що, відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України 24.10.2008 N 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», є порушенням норм матеріального права, призвело до ухвалення незаконного рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК Українимирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета спору.

У розумінні вимог чинного законодавства, мирова угода за своєю правовою природою - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах погоджених сторонами та є завершенням судового провадження, свідчить про врегулювання виниклого судового спору.

Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди. Мирова угода не приводить до судового вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, не здійснюють правосуддя, що являється прерогативою судової влади, а досягнувши згоди між собою, припиняють спір. Мирова угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах, вона, як правило, виконується добровільно.

Згідно ч.3 ст.10, ст. 31 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. У відповідності з ч.1 ст. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.2 ст. 11 ЦПК Україниособа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно дост. 208 ЦПК Україниухвала є формою судового рішення.

У разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди, інша сторона має право звернутись до суду на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Аналогічна правова позиція висловлена у правовій позиції ВСУ від 23.09.2015 року у справі №6-274 цс15.

Як встановлено судом відповідно до матеріалів справи, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 7 березня 2014 року визнано та затверджено мирову угоду між ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, Органом опіки та піклування Дрогобицької районної державної адміністрації, яка набрала законної сили 13 березня 2014 року.

Таким чином, постановивши ухвалу від 07.03.2014 року про затвердження мирової угоди між сторонами Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області прийшов до висновку про відповідність угоди вимогам закону та інтересам обох сторін, як передбачено ст. 205 ЦПК України.

В силу ст.ст.11, 202 ЦК Українизатверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства, має бути виконаний за правилами ст.ст.509, 525, 526 ЦК України. Однак, такий правочин має і свої особливості, пов»язані з процедурою його укладення та затвердження, що також свідчить про необхідність дотримання процесуальних норм, які регулюють порядок затвердження мирової угоди судом.

Отже, мирова угода є двостороннім волевиявленням, спрямована на врегулювання спору шляхом взаємних поступок. Мирова угода укладається сторонами (позивачем і відповідачем) і може стосуватися лише прав та обов 'язків сторін та предмета позову.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів осіб. Однак, процесуальний закон передбачає можливість завершення судового розгляду без ухвалення рішення у справі, тобто без його вирішення.

На підставі п.4ч.1ст.205 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона прийнята судом.

Таким чином, сторони остаточно вирішили припинити конкретний виниклий між ними судовий спір у спосіб укладення мирової угоди, усі умови якої були ними узгоджені, що свідчить не лише про завершення процедури судового розгляду спору, а і про вирішення та узгодження між сторонами усіх спірних позицій.

Законом не передбачено у межах цього судового провадження можливості відновлення між сторонами припиненого судового спору за умови чинності ухвали про затвердження мирової угоди.

У разі виникнення нового спору між сторонами після закриття провадження у справі, такий належить розглядати на загальних підставах, відповідно до ст..1,3,4,8,10,11,14 ЦПК України.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов»язкові для всіх органів влади, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судовими рішеннями, відповідно до ч.1ст.208 ЦПК, є ухвали, рішення, постанови. Тому дія статті 14 ЦПК поширюється і на ухвали суду.

Відтак припинення судового спору між сторонами у спосіб укладення мирової угоди, за умови його затвердження судом шляхом постановлення ухвали із закриттям провадження у справі не передбачає права сторони змінювати правовідношення шляхом зобов»язання внесення змін до мирової угоди та виключає можливість у подальшому в судовому порядку змінювати мирову угоду шляхом ухвалення іншого судового рішення про внесення змін до раніше затвердженої мирової угоди.

Статтею ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов»язується вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматись від певної дії, а друга сторона має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи із системного аналізу правових норм, що регулюють питання укладення мирової угоди та затвердження її судовим рішенням у справі (ухвала), колегія суддів приходить до висновку, що відповідною формою захисту порушеного права у спірних правовідносинах є спонукання до виконання умов мирової угоди.

У іншому випадку новий спір належить вирішувати шляхом мирного врегулювання чи в судовому порядку, відповідно до вимог закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги обґрунтовані, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову відповідно до п.3, 4 ч.1ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309, 313, ч.2 ст. 314, ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2016 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

У позові ОСОБА_4, ОСОБА_3, в інтересах якого як законний представник діє ОСОБА_4, ОСОБА_7, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_4, до ОСОБА_6, третьої особи органу опіки та піклування Дрогобицької районної Державної адміністрації про зміну умов зобов»язання (мирової угоди) на вимогу заінтересованої особи відмовити.

Рішенння апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді: