Рішення № 62651202, 24.10.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/4930/14 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/783/4449/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Ю. Р.

Категорія:6

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року колегія суддів cудової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Мікуш Ю.Р..

суддів Копняк С.М., Павлишина О.Ф.

секретар Бохонко Е.Р.

з участю позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи Дрогобицької міської ради, Виконком Дрогобицької міської ради, Інспекція державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області про знесення самочинного будівництва, -

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_2

В апеляційній сказі зазначає, що судом неповно з»ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом невірно застосовано норми матеріального права та порушено вимоги процесуального права. Стверджує, що суд не надав належної правової оцінки тим обставинам, що рішенням виконкому Дрогобицької міської ради за №157 від 21.06.2001 року дозволено ОСОБА_4 вести проектування прибудови веранди до приватизованої вкартири №1 по вул.Грушевського,18 у м. Дрогобичі, а згідно вимог ч.1 ст.24 ЗУ «Про планування і забудову територій» має бути рішення виконкому Дрогобицької міської ради про надання дозволу на будівництво об»єкта містобудування, яке у даному випадку відсутнє, а відтак прибудову відповідачем здійснено без належного дозволу на будівництво. Звертає увагу на те, що суд залишив поза увагою той факт, що будівництво вчинене на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети, що зокрема слідує з пояснень представника ОСОБА_4 в судовому засіданні та відсутністю в матеріалах справи відповідних доказів. Ствердужє, що суд надав невірну правову оцінку постанові від 18.09.2014 року у справі про адіміністративне правовпорушення , згідно з якою ОСОБА_5 притягнуто до відповідальності за те, що вона здійснила прибудову на земельній ділянці комунальної власності міста по вул.Грушевського, 18 у м.Дрогобичі та без дозволу на виконання будівельних робіт, тобто за порушення законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об»єктів чи споруд. Суд не звернув увагу на той факт, що дозвіл на виконання будівельних робіт №23 від 05.05.2005 року видано без рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про дозвіл на будівництво об»єкта містобудування, без документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою та без комплексного висновку державної інвестиційної експертизи. Зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що посилання відповідача на порушення його прав є припущенням, оскільки ним подана заява до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради для надання дозволу здійснити прибудову до квартири над спірною прибудовою, однак відповідачка категорично заперечила здійснення такої прибудови, що свідчить про порушення його прав. Щодо посилання суду на те, що ОСОБА_6 надавав згоду на проведення прибудови то таке не підтверджене матеріалами справи, а також не враховано того, що ОСОБА_6 не є власником кв.№5, по вул.Грушевського, 18 у м.Дрогобичі. Відтак вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до статті 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно приписів статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Матеріалами справи та судом встановлено , що сторони по справі позивач ОСОБА_2О та відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_4 проживають у двоповерховому житловому будинку у місті Дрогобич вул.Грушевського 18.

Позивачу ОСОБА_2 належить на праві власності квартира №5, що знаходиться на другому поверсі, відповідачам належить квартира № 1 на першому поверсі.

Земельна ділянка на якій розташований житловий будинок є у комунальній власності, її цільове призначення-обслуговування житлового будинку.

Між сторонами по справі виник спір з приводу прибудови розміром 7,0 х 4,0 м, яку здійснили відовідачі по справі до квартири позивача та дах прибудови проходить безпосередньо під вікнами квартири останного, чим порушено його права. Позивач вважає, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили самочинне будівництво, незаконно зайняли прибудинкову територію, яка їм не виділялася органом самоврядування та цільове призначення земельної ділянки обслуговування восьмиквартирного житлового будинку, прибудинкова територія.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_2, міськрайонний суд посилався на рішення №157 від 21 червня 2001 року виконавчого комітету Дрогобицько міської ради «Про надання дозволу громадянам міста на проектування господарських споруд, гаражів, будівництво нових житлових будинків замість старих, прибудов до будинків, реконструкцію приміщень, встановлення кіосків та як виняток, користування самовільно побудованими та переобладнаними приміщеннями». Згідно п.15 вищезазначеного рішення дозволено ОСОБА_4 вести проектування прибудови веранди до приватизації квартири №1 в житловому будинку на вулиці Грушевського,18; зобов»язано ОСОБА_4 проект побудови веранди погодити у встановленому законом порядку. Пунктом 2 цього рішення зобов»язано громадян, зазначених у п.1 цього рішення, після завершення проектування отримати дозвіл на виконання будівельних робіт в управлінні містобудування та архітектури.

Згідно зазначеного вище рішення 05 травня 2005 року ОСОБА_4 було видано дозвіл №23 на виконання будівельних робіт на прибудову веранди зовнішніми рзмірами 3,5 х 7,5 м до приватизованої квартири №1 в житловому будинку на вул.Грушевського,18 у м.Дрогобичі.

Із листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 16.10.2014 року № 7/13-6-62Н вбачається, що за результатами проведеної перевірки Інспекцією складено акт від 05.08.2014р. № 3/22-ф, протокол про адміністративне правопорушення від 05.08.2014р.№ 3/14-ф та видано припис від 05.08.2014р. № 3/15-ф про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. За порушення вимог містобудівного законодавства, вчинене ОСОБА_5 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 18.09.2014р. № 3/145/1-ф/пз. (а.с.23).

За змістом статті 154 ЖК України виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів здійснюють контроль за утриманням будинків (квартир), що належить громадянам.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов»язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не надано суду рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської Ради про виділення земельної ділянки під забудову, відсутній акт виносу меж земельної ділянки. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі вчинили самочинне будівництво.

Надане суду рішення № 157 виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 21 червня 2001 року надає дозвіл ОСОБА_4 вести проектування прибудови, однак суд зазначене рішення оцінив як дозвіл на добудову без виділення земельної ділянки, без виносу меж в натурі, без погодження всіх служб на будівництво прибудови на земельній ділянці, що відноситься до комунальної власності, без виготовлення проектної документації та затвердження її у встановленому законом порядку.

Згідно роз»яснень постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України ( про правовий режим самочинного будівництва) у пункті 4 абз.5 зазначено, що не може вважатися наданням земельної ділянки лише рішення компетентного органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або для розробки проекту забудови.

Представлений суду Дозвіл на виконання будівельних робіт від 05 травня 2005 року №23, виданий ОСОБА_4 ( а.с.39-40) не відповідає вимогам, які повинен містити зазначений документ, ніким не завірений у відповідність до оригіналу, постановлений без дотримання вимог, які дають підстави для видачі зазначеного документа.

Умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень визначено п.1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76.

Відповідно до п.1.4.5 Правил відповідачами здійснено прибудову без погодження всіх співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб, які проживають у будинку, без виготовленого у визначеному законом порядку проекту прибудови (перебудови, перепланування) квартири завіреного та погодженого у встановленому законом порядку.

Цими Правилами також визначено, що реконструкція жилого будинку- комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог.

Відповідно до статті 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процессуального права.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3,4, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 травня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Зобов»язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знести самочинну прибудову до квартири АДРЕСА_1 зовнішніми розмірами 7,0 х 4,0 м.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 в користь ОСОБА_9 судові витрати по справі в розмірі по 424,46 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: С.М.Копняк

ОСОБА_10