Ухвала суду № 62650890, 02.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року м. Київ К/800/1289/16

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді - Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

за участю секретаря судового засідання Пасічніченко А.А., представника відповідача Орос Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційному порядку справу за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - ГТУЮ у Київській області) про визнання протиправними дій щодо складання акту про відмову в проведенні перевірки за касаційною скаргою представника відповідача на судові рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_2 як арбітражний керуючий звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії ГТУЮ у Київській області, допущені при складення акту від 30 липня 2015 року №60/15 про відмову в проведенні перевірки.

Посилався на те, що відповідачем недотриманні вимоги чинного законодавства при організації проведення перевірки та самого порядку проведення перевірки. Зокрема, не було належним чином повідомлено про проведення позапланової перевірки, внаслідок чого не забезпечено для підготовки відповіді та надання копій документів.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, залишеною без змін Львівським апеляційним адміністративним судом від 11 грудня 2015 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії ГТУЮ у Київській області щодо складання акту від 30 липня 2015 року № 60/15 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем під час складання акту порушені вимоги чинного законодавства.

У касаційній скарзі представник ГТУЮ у Київській області, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. Зазначає, що судами невірно застосовані положення норм наведених в Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих, належним чином не з'ясовані обставини щодо порядку повідомлення арбітражного керуючого про проведення позапланової перевірки. Дії, які оскаржує позивач, не породжують для нього жодних наслідків.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги, викладені в касаційній скарзі, підтримав.

Вислухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Відповідно до положень, викладених у статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, під діями суб'єктів владних повноважень необхідно розуміти активну поведінку цього суб'єкта, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних чи юридичних осіб.

Верховний Суд України у постанові від 10 вересня 2013 року (справа №21-237а13) вказав на те, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення визначається Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 N 1284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 липня 2013 р. за N 1113/23645 (далі - Порядок).

За правилами цього нормативного акту, дії щодо повідомлення арбітражного керуючого про проведення позапланової невиїзної перевірки безпосередньо породжують правові наслідки для останнього. Як зазначено в абзаці третьому підпункту 4.7.1 пункту 4.7 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 01.09.2014 р. N 1446/5 безпідставне ненадання або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю, тягне за собою складання акту про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, що, в свою чергу є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень.

Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає фактичним обставинам справи, відносно позивача складено акт від 30 липня 2015 року № 60/15 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, саме з підстав не надання відповідних документів. Проте, як вірно встановленого судами першої та апеляційної інстанцій, ГТУЮ у Київській області належним чином не повідомило ОСОБА_2 як арбітражного керуючого про проведення позапланової невиїзної перевірки. Згідно із підпунктом 2.15 Порядку повідомлення про проведення позапланової перевірки разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для її проведення, вручається особисто арбітражному керуючому або за його дорученням представнику, що посвідчується його особистим підписом, а у разі неможливості такого вручення у строки, визначені у пункті 2.7 цього розділу, надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на поштову адресу місцезнаходження контори (офіса) арбітражного керуючого. У разі надсилання повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом додатково таке повідомлення може бути надіслане факсимільним зв'язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов'язкової звітності.

У повідомленні про проведення позапланової перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, перелік документів, які арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії пояснення та копії визначених у повідомленні документів, та спосіб їх надання (підпункт 2.15.1 пункту 2.15 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 27.04.2015 р. N 605/5)

Арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано (вручено) йому органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком. Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною матеріалів перевірки (пункт 2.15 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 01.09.2014 р. N 1446/5).

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про виконання вище згаданих норм щодо повідомлення арбітражного керуючого про проведення позапланової невиїзної перевірки, тому суди прийшли до обґрунтованого висновку про незаконність дій.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів не спростовують і не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права. Зокрема, надсилання повідомлення факсимільним зв'язком та електронною поштою є додатковим способом повідомлення, про що свідчить зміст правил, наведених у пункті 2.15 Порядку. Як установлено судами, повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки отримано позивачем 3 серпня 2015 року, в той час коли перевірку заплановано на 30 липня 2015 року, що свідчить про невиконання вимог, передбачених Порядком.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Київській області залишити без задоволення, а судові рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбаченому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: