Ухвала суду № 62650766, 27.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 жовтня 2016 року м. Київ К/800/28805/16

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту"

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016

у справі № 810/1881/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" (далі - ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту")

до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ДФС)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016, позов ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.11.2016 № 0000242209 в частині нарахування товариству штрафних (фінансових) санкцій на суму 6 697,50 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

У судовому процесі встановлено, що позивач не задекларував умовно нараховані відсотки на не повернену на кінець 2014 року поворотну фінансову допомогу у сумі 148 826,74 грн. Ці обставини товариством не заперечуються. Відхиляючи доводи ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" про відсутність обов'язку декларувати такі відсотки, оскільки Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2015, було виключено абзац сьомий у підпункті 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, яким такий обов'язок було передбачено для платників податків, суд правильно зазначив, що зміни до Закону були внесені з 01.01.2015, а декларацію позивачем з податку на прибуток подано за 2014 року, а відтак товариство зобов'язано було задекларувати умовно нараховані відсотки на неповернену на кінець 2014 року поворотну фінансову допомогу.

Відповідно до правил оподаткування податком на прибуток, що діяли до 01.01.2015, при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток до складу доходів включались умовні відсотки, нараховані на суму поворотної фінансової допомоги, якщо така допомога отримана від платника податку на прибуток на загальних умовах та залишилася не повернутою до кінця цього періоду.

Умовні проценти нараховувались у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день фактичного її використання.

Починаючи з 01.01.2015, за новими правилами, встановленими розділом III Податкового кодексу, порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток базується на результатах бухгалтерського обліку, відображеного платником податку у фінансовій звітності. Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства згідно з правилами бухгалтерського обліку, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ цього Кодексу.

Отже, оскільки правила бухгалтерського обліку не передбачають нарахування умовних відсотків за використання поворотної фінансової допомоги, для цілей оподаткування податком на прибуток такі умовні відсотки не нараховуються починаючи лише з 01.01.2015.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" фактично лише наводить доводи, що були перевірені судом у судовому процесі та обґрунтовано відхилені.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, є встановлені наведеною процесуальної нормою підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016.

Відповідно до частини 6 статті 214 зазначеного Кодексу копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Питання про повернення судового збору з підстав, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015), вирішується судом за клопотанням особи про таке повернення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI судовий збір повертається у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Разом із тим за загальним змістом вказаної норми судовий збір повертається у випадку, коли наступили процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті та оцінки обставин справи і наданих сторонами доказів.

Таким чином, вимоги пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такий висновок щодо застосування норми пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 12.11.2014 № 6-138цс14 у справі за позовом комунального підприємства "Харківводоканал" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лаки-Плюс" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лаки-Плюс" до комунального підприємства "Харківводоканал" про розірвання договору та відшкодування збитків.

Керуючись пунктом 5 частини 5, частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 у справі № 810/1881/16.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко