Ухвала суду № 62650646, 09.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 року м. Київ К/800/67051/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про стягнення середнього заробітку за січень 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду з 18.01.2014р. до 31.12.2014р. в сумі 1255,06 грн. й відшкодування моральної шкоди в сумі 1000,00грн.

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.08.2014р. позов задоволено частково: стягнуто з Лящівської сільської ради на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час невиконання рішення суду з 18.01.2014р. до 31.12.2014р. в сумі 1255,06 грн.; в частині стягнення моральної шкоди в позові відмовлено.

Вважаючи вказану постанову такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, Лящівська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області подала апеляційну скаргу з вимогою про її скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014р. постанову суду першої інстанції скасовано й провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Не погоджуючись з постановленою апеляційним судом ухвалою, позивач звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила вказану ухвалу скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 31.05.2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013р., у справі №709/891/13-а за позовом ОСОБА_4 до Лящівської сільської ради Чорнобаївської району Черкаської області про поновлення на посаді, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення Лящівської сільської ради від 01.03.2013р. №25-10/VI №25-16/VI, № 25-17/VI, поновлено ОСОБА_4 на посаді секретаря Лящівської сільської ради з 01.03.2013р. та стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8158,15 грн. та 500,00 грн. моральної шкоди.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконав постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 31.05.2013р. в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції посилався на те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки, в порушення вимог ст.21 КАС України, позивачем заявлено лише вимогу про стягнення середнього заробітку за період з 18.01.2014р. до 31.12.2014р. та відшкодування моральної шкоди без вимоги вирішити публічно-правовий спір.

Такий висновок суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає помилковим.

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Пунктом 27 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративними судами, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Пов'язаними з вимогами про стягнення заробітної плати слід вважати вимоги про відшкодування шкоди, завданої саме невиплатою заробітної плати (грошового утримання).

Позовна ж вимога публічних службовців про стягнення заробітної плати (грошового утримання) за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, у тому числі в разі, коли її заявлено окремо від вимоги про поновлення на роботі, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосується проходження особою публічної служби.

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково ототожнив вимогу ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з вимогою про відшкодування шкоди, про яку йдеться в ст.21 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.220,222,223,227,231 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Стародуб О.П.

Швець В.В.