ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
09 листопада 2016 року м. Київ К/800/30232/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, третя особа - Миколаївська організація Всеукраїнської професійної спілки працівників Міністерства внутрішніх справ України в особі голови Сироти О.О. про скасування наказу,
в с т а н о в и в :
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області подало касаційну скаргу з пропуском строку касаційного оскарження.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, суддя Вищого адміністративного суду України встановив наявність поважних обставин, на які посилається скаржник, як на підставу пропуску строку на касаційне оскарження, та визнає причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними.
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним наказу про її звільнення з посади старшого інженера сектору мереж зв'язку аналізу та статистики відділу зв'язку УМВС України у Миколаївській області, а також стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Скасовано наказ УМВС Українив Миколаївській області № 321о/с від 06.11.2015 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інженера сектору мереж зв'язку аналізу та статистики відділу зв'язку УМВС України в Миколаївській області. В решті позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.
18 травня 2015 року наказом начальника УМВС України в Миколаївській області №135о/с на підставі довідки про потребу у домашньому догляді лікарсько-консультативної комісії комунального закладу «Центру первинної медико-санітарної допомоги №6» від 29 квітня 2015 року №51/14 позивачці надано відпустку для догляду за дитиною до досягненням нею 6-річного віку.
06 листопада 2015 року наказом начальника УМВС України в Миколаївській області №321 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з посади старшого інженера сектору мереж зв'язку, аналізу та статистики відділу зв'язку в запас Збройних Сил на підставі пункту 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - через скорочення штатів.
Згідно з абзацом третім статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Зазначена норма надає гарантію щодо обмежень на звільнення для жінок, які мають дітей віком до трьох років. Так, звільнення жінок, зазначених у частині 3 статті 184 Кодексу законів про працю України має певні особливості, зокрема, таке звільнення можливе, проте власник зобов'язаний працевлаштувати жінку на цьому самому або іншому підприємстві відповідно до її спеціальності.
Отже, наказ начальника УМВС України в Миколаївській області від 06 листопада 2015 року №321 о/с є протиправним, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.184 КЗпП України позивач не може бути звільнена з займаної посади під час перебування у відпустці по догляду за дитиною без обов'язкового працевлаштування.
Крім того, позивач перебувала у відпустці, грошове забезпечення (заробітна плата) їй за цей час не нараховувалось та не виплачувалось, а тому, відсутні втрати, які необхідно компенсувати під час дії наказу про її звільнення.
У касаційній скарзі управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію".
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального або процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Визнати причини пропуску строку касаційного оскарження поважними та поновити управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області строк на касаційне оскарження постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, третя особа - Миколаївська організація Всеукраїнської професійної спілки працівників Міністерства внутрішніх справ України в особі голови Сироти О.О. про скасування наказу.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка
Судове рішення № 62650385, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 09.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/4326/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: