Ухвала суду № 62650277, 02.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року м. Київ К/800/54263/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Конотопське лісове господарство» про скасування постанови, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, за касаційною скаргою позивача на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову від 13 лютого 2015 року №21, винесену мисливознавцем Державного підприємства «Конотопське лісове господарство», про накладення адміністративного стягнення за вчинення проступку, передбаченого частиною першою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Посилався на незаконність оскаржуваної постанови, оскільки вона винесено не уповноваженою особою та без достатніх на те підстав.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 20 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано постанову, яка є предметом оскарження, з направленням справи на новий розгляд до суб'єкта, який склав протокол. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що постанова про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності винесена з порушенням вимог, передбачених статтями 268, 278, 279, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і такі порушення судом виправлені бути не можуть.

Харківський апеляційний адміністративний суд рішенням від 7 грудня 2015 року постанову міськрайонного суду скасував та ухвалив нову постанову про відмову в задоволенні позову з підстав законності і обґрунтованості прийнятого рішення.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати та залишити в силі постанови суду першої інстанції. Вказує на те, що апеляційний суд на неналежних доказах встановив отримання ним повідомлення про розгляд адміністративних матеріалів. Докази правомірності прийнятого рішення суб'єктом владних повноважень надаються саме цим суб'єктом, а не особою, яка оскаржує рішення. У його діях відсутній склад правопорушення, передбачений частиною першої статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому що він не здійснював незаконне полювання.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Способи перевірки судом касаційної інстанції законності та обґрунтованості судових рішень попередніх інстанцій, обмеження щодо вчинення касаційним судом процесуальних дій при касаційному розгляді справи визначений статтею 220 КАС України, відповідно до положень якої, зокрема частини першої, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання достовірності того чи іншого доказу.

Виходячи з положень цієї норми, касаційний суд позбавлений можливості досліджувати докази у справі, вирішувати питання про їх достовірність.

Як зазначено у частині першій статті 277-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно фактичних обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, повістку ОСОБА_4 про розгляд адміністративної справи вручено 11 лютого 2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Тому доводи позивача про не належне повідомлення про час та місце розгляду справи є безпідставні.

За правилами частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час у частині першій цієї норми вказано й на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Тобто, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Як установлено судом апеляційної інстанції, позивачем вчинено проступок, передбачений частиною першою статті 85 КУпАП, який виразився в порушенні правил полювання. Зокрема, ОСОБА_4 9 листопада 2014 року о 12 годині проводив полювання у групі осіб на відтворювальній дільниці № 3 поблизу села Червоний Яр в заказнику «Грузчанський». При цьому, він знаходився в мисливських угіддях зі зброєю. Докази, які наводяться судом в цій частині є належними і допустими, зібраними з дотриманням норм процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: