Ухвала суду № 62650160, 25.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 року м. Київ К/800/22106/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Мороза В.Ф.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.04.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії, в якому просив:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку пенсії позивачу протиправною та такою, що порушує права позивача як людини, які передбачені Протоколом № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЕТ8 № 9);

- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області надати список до Харківського обласного військового комісаріату, який містить ім'я позивача, для складання останнім довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням введення щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 з наступними змінами та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат скласти довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії з урахуванням введення щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 з наступними змінами та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразове грошової допомоги при звільненні після отримання списку для перерахунку пенсії від Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат надати довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії до Головного управління Пенсійного Фонду України Харківській області;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України Харківській області після отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії провести перерахунок розміру пенсії позивачу у встановленні законодавством строки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрі України від 22.09.2010 року № 889 з наступними змінами та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні і здійснити виплату недоплаченої пенсії з урахуванням підвищення (перерахунку).

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.04.2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.04.2016 року - без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.04.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині А1451 на посаді начальника квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини А1451 з 03.02.1993 року по 25.06.2015 року. Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 21.05.2015 року № 207 ОСОБА_2 було звільнено з військової служби у запас. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує з 26.06.2015 року пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

22.12.2015 року позивач звернувся з заявою до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60 відсотків грошового забезпечення та виплатити різницю, яка виникла за цей час.

Вважаючи бездіяльність Головного управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії позивачу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно із частиною 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій», зі змінами внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889» встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):

з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 встановлено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанції прийшли до висновку, що внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 161 стосуються лише розміру відсотків щомісячного грошового забезпечення, тоді як порядок виплати для перерахунку пенсії військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди залишився незмінним.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 Міністерством оборони України було видано наказ від 15.11.2010 року № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України».

Пунктом 5 Інструкції визначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 30.09.2014 року у справі № 21-297а14 та від 30.06.2015 року у справі № 21-1446а15, яка згідно зі статтею 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям згідно з частиною третьою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.04.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

В.Ф. Мороз

Е.Ю. Швед