Ухвала суду № 62650124, 03.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 року м. Київ К/800/49777/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Горбатюка С.А., Калашнікової О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області № 2 від 24 грудня 2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту ДАБІ у Запорізькій області №2 від 24 грудня 2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу Департаменту ДАБІ у Запорізькій області необґрунтованою, а тому просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у зв'язку з поданням декларації про готовність об'єкта до експлуатації, позивач 02 грудня 2014 року звернувся до Департаменту ДАБІ у Запорізькій області з заявою щодо організації та проведення перевірки з питань додержання вимог містобудівного законодавства при здійснені будівельних робіт на об'єкті будівництва: «Житловий будинок №155-а у м. Енергодарі по вул. Козацька».

Відповідачем на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №23 від 03 грудня 2014 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, результати якої оформлені актом від 09 грудня 2014 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 7.12 ДСТУ.Б.В.2.6.-15:2011 «Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні» та 4.6.1 ДСТУ Б.В.2.6-15-99 «Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні».

На підставі вищенаведеного акта 10 грудня 2014 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис №2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому встановлено, що на віконні та двірні блоки з полівінілхлориду встановлені на об'єкті не має паспортів відповідності якості, що свідчить про застосування генпідрядником виробів, що не відповідають державним нормам, стандартам і правилам та зобов'язано позивача надати на влаштовані на об'єкти блоки віконні та дверні паспорти якості до 25 грудня 2014 року.

Постановою Департаменту ДАБІ у Запорізькій області №2 від 24 грудня 2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, ДП «НАЕК «Енергоатом» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 7 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 109620,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон №208/94-ВР) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Частиною другою цієї статті встановлено, що вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

За приписами пункту 7 частини третьої статті 2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Так, згідно з пунктом 7.12 ДСТУ.Б.В.2.6.-15:2011 кожна партія виробів повинна мати документ про якість (паспорт), який складається підприємством виробником і повинен містити: найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, найменування та умовну познаку виробів, номер партії, дату виготовлення, кількість виробів у штуках, специфікацію приладів і комплектуючих, дані випробувань (пункт 6.13 ДСТУ Б.В.2.6-15-99 містить аналогічні положення).

Відповідно до пункту 4.6.1 ДСТУ Б.В.2.6-15-99 «Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні» вироби повинні поставлятися комплектно. В комплект поставки повинні входити: виріб у відповідності із замовленням; комплект елементів кріплення до несучих конструкцій будинку; паспорт; неустановлені комплектуючі вироби; вказівки з монтажу та експлуатації. Вироби повинні поставлятися замовнику у зібраному вигляді.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 1995 року №224 затверджено Порядок про накладення штрафів у містобудівній діяльності (далі - Порядок).

Згідно пункту 8 Порядку провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю в разі відсутності події і складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У відповідності до пункту 21 Порядку, посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчинені, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час перевірки позивачем було надано паспорти якості на дверні та віконні системи, установлені на об'єкті будівництва, які не відповідали вимогам нормативів ДБН та з цього приводу інспектор вважає їх такими, що не надані.

На виконання припису №2 від 10 грудня 2014 року позивачем додатково надано паспорти якості на віконні та дверні системи відповідно до пункту 7.12 ДСТУ.Б.В.2.6.-15:2011 та пункту 6.13 ДСТУ Б.В.2.6-15-99, що дає підстави вважати необґрунтованим посилання відповідача на відсутність паспортів та відповідно спростовує висновок останнього про застосування генпідрядником виробів, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням.

Крім того, відповідність об'єкта будівництва вимогам чинного законодавства підтверджується, належним чином зареєстрованою, декларацією про готовність об'єкта до експлуатації.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про протиправність постанови Департаменту ДАБІ у Запорізькій області №2 від 24 грудня 2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: