Ухвала суду № 62650067, 11.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року м. Київ К/800/50460/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Мороза В.Ф.,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТІКВА ЕСТЕЙТ», про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТІКВА ЕСТЕЙТ».

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило:

- до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію нежитлових будівель та технологічного обладнання цілісного майнового комплексу, що орендує Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» у Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІКВА ЕСТЕЙТ», за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Комуніст, в'їзд Польовий, 1, зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з чим, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» негайно припинити їх використання з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;

- покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язок щодо забезпечення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації нежитлових будівель та технологічного обладнання цілісного майнового комплексу, що орендує Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» у Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІКВА ЕСТЕЙТ», за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Комуніст, в'їзд Польовий, 1, в частині здійснення контролю за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 року апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області було залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 року та справу направити на новий розгляд.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» подало заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

За висновками акта перевірки експлуатація будівель здійснюється з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, а саме: ангар не обладнаний внутрішнім протипожежним водогоном для внутрішнього пожежогасіння (підпункт 1 пункту 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні далі - ППБУ); для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проводяться 1 раз на рік випробування на тиск та витрату води з оформленням акту (підпункт 5 пункту 2.1 розділу V ППБУ); межа вогнестійкості косоурів сходових маршів в адміністративному корпусі менше 60 хв. (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ); адміністративно-побутовий корпус літ. "А-1", склад літ. "В-1", насосна станція літ. "Б-1", резервуари не обладнані пристроями від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 розділу ІV ППБУ); з другого поверху адміністративно-побутового корпусу літ. "А-1" не передбачено другий евакуаційний вихід на зовнішні металеві сходи типу С3 (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ); отвір у стіні, що відокремлює топочну від коридору не обладнано протипожежними дверима (пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ); приміщення для зберігання легкозаймистих рідин та горючих рідин не обладнані припливно-витяжною вентиляцією (підпункт 19 пункту 9.2 розділу V ППБУ); дерев'яні конструкції даху в адміністративно-побутовому корпусі літ. "А-1" не піддавалися вогнезахисному обробленню; для встановлених наземних резервуарів по периметру не передбачене замкнуте обвалування або огороджуюча стіна з негорючих матеріалів, розраховані на гідростатичний тиск рідини, що розлилась (підпункт 1 пункту 9.2 розділу VI ППБУ); відсутній запас засобів подавання вогнегасних речовин в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі (підпункт 11 пункту 9.2 розділу VI ППБУ); одноповерхова будівля (споруда), встановлена на території нафтобази, не обладнана автоматичною пожежною сигналізацією (підпункт 1.2 пункту 1 розділ V ППБУ); в коридорі на першому поверсі під сходовою кліткою адміністративно-побутового корпусу літ. "А-1" влаштована комора (шафа) (п. 2.37 розділу III ППБУ); електрощити, групові електрощитки не захищені автоматичними системами пожежогасіння (пункт 1.16 розділу IV ППБУ); не впроваджено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення. (стаття 53 Кодексу цивільного захисту України); не погоджено в установленому порядку номенклатуру та обсяги резерву об'єктового рівня (пункт 4.2.3 Правил техногенної безпеки) - пункт 26 Акту; не забезпечено резерв матеріальними цінностями, які мають сертифікат відповідності на весь нормативний термін їх зберігання (пункт 4.2.5 Правил техногенної безпеки)..

На підставі акту від 07.07.2015 року № 71 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» було винесено припис від 07.07.2015 року № 66 про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», держаний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено частиною 1 статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виключно законами встановлюються: - органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); - повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; - вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; - спосіб здійснення державного нагляду (контролю); - санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Водночас, частиною 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

За приписами статті 39 Закону України «Про охорону праці», посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як зазначено в частині 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

У свою чергу, державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України та входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Як встановлено судоми, факт створення відповідачем загрози життю та здоров'ю людей у зв'язку із експлуатацією нежитлових будівель та технологічного обладнання цілісного майнового комплексу, що орендує Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» у Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІКВА ЕСТЕЙТ», не доведено контролюючим органом належним чином.

Так, чинне законодавство не відносить тільки обставини відсутності обладнання приміщень протипожежними перегородками, установками автоматичної пожежної сигналізації у виробничих та складських приміщеннях тощо до тих обставин, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

Отже, суди попередніх інстанцій обгрунтовано звернули увагу на те, що законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Встановлення автоматичної пожежної сигналізації передбачено з метою вчасного виявлення займання, тобто вже існуючої пожежі.

Відповідно до статті 57 Кодексу Цивільного захисту України виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, обладнання, транспортні засоби, що вводяться в дію чи експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

Початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб'єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Вказані вимоги стосуються об'єктів, які проектуються, будуються, реконструюються та розпочинають свою діяльність. Позивачем не надано доказів, що будівлі, які орендує відповідач належать до новоутворених.

Судами встановлено, що приписом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 07.07.2015 року № 66 відповідачу був наданий термін для усунення виявлених порушень до 07.08.2015 року.

Згідно із вимогами частини 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини 9 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Таким чином, звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області із позовною заявою 22.07.2015 року було передчасним, оскільки на вказану дату ще не сплинув встановлений строк для усунення зазначених в акті перевірки недоліків виявлені, якщо такі мали місце.

Згідно із вимогами пункту 3.16 «Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України», затвердженого наказом МНС України від 25.05.2012 №863, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.06.2012 року за №1054/21366, припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту (далі - припис) складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання або органу влади, установи, організації чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник припису з підписом такої особи щодо погоджених строків усунення порушень вимог законодавства зберігається в органі Держтехногенбезпеки України, який здійснював перевірку.

До припису включаються невиконані заходи з попереднього припису із зазначенням строків, з яких вони пропонувалися до виконання, та пропонуються нові строки, а також зазначаються нові заходи, які були виявлені під час перевірки, і строки їх виконання.

Відповідно до вимог пункту 3.18 «Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України», строк виконання припису встановлюється посадовою особою органу Держтехногенбезпеки України за погодженням із керівником суб'єкта господарювання або органу влади, іншого підконтрольного об'єкта або його заступником, або уповноваженою ним особою залежно від виявлених порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання або орган влади, інший підконтрольний об'єкт письмово звертається до органу Держтехногенбезпеки України, який виніс припис, для продовження строків усунення порушень з обґрунтуванням та підтвердними документами (матеріалами), оформленими належним чином, щодо порядку усунення порушень.

При цьому відповідно до пункту 3.16.2. «Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України», припис може бути оскаржено до Держтехногенбезпеки України або до суду.

Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначаються повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

А у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, ураховується принцип пропорційності порушення і покарання.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що позивачем не доведено належним чином того, що перелічені в акті перевірки порушення Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

Крім цього, відповідачем частково усунуті порушення, зазначені в акті, решта - в процесі усунення, строк якого на час звернення позивача до суду не закінчився.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що з урахуванням фактичних обставин, принципу пропорційності порушення і покарання, на час вирішення цього спору, відсутня необхідність у примусовому порядку застосовування до відповідача таких заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), як зупинення повністю шляхом знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» та зобов'язання припинити здійснення в них господарської діяльності.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТІКВА ЕСТЕЙТ», про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

В.Ф. Мороз

Л.Т. Черпіцька