Ухвала суду № 62649898, 08.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2016 рокусправа № 808/1655/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

секретаря судового засідання:Федосєєва Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року у справі 808/1655/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

1) визнати, що її звернення до Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров'я від 08.02.2016 року та до ГУ Держпраці у Запорізькій області від 19.04.2016 року, розглянуті відповідачем листами-відповідями від 31.03.2016 року № 08/03.5-04/1439 та від 26.04.2016 року № 08/02.9-05 з порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян» та визнати їх нечинними;

2) зобов'язати відповідача розглянути її звернення від 08.02.2016 року та від 19.04.2016 року з дотриманням всіх вимог Закону України «Про звернення громадян».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо безпідставної відмови у задоволенні запита ОСОБА_1 від 19.04.2016 року на отримання інформації у вигляді копії акту перевірки, про який йдеться у відповіді від 31.03.2016 року за № 08/03.5-04/1439. Зобовязано відповідача повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 19.04.2016 року на отримання інформації у вигляді копії акту перевірки, про який йдеться у відповіді Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 31.03.2016 року за № 08/03.5-04/1439. У решті позовних вимог відмовити.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати в частині відмови та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в цій частині.

В частині задоволення позову постанова суду не оскаржувалась.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 з 02.07.2014 року працює завідувачем кабінету Довіра, лікарем інфекціоністом, який є спеціалізованим структурним підрозділом Андріївської Центральної районної лікарні Бердянської районної ради Запорізької області, що підтверджується Витягом з наказу № 127-К від 02.07.2014 (а.с. 13).

08.02.2016 року позивач звернулась до Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоровя України з письмовим зверненням, в якому позивачем зазначено про порушення прав медичних працівників кабінету «Довіра» Андріївської Центральної районної лікарні Бердянської районної ради Запорізької області та ОСОБА_1 безпосередньо щодо підвищення оплати праці на 60 відсотків, що передбачено пунктом 2 додатку 4 наказу Міністерства охорони здоровя від 05.10.2005 № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоровя та установ соціального захисту населення», а також щодо надання додаткової щорічної відпустки 18 календарних днів.

Листом від 12.03.2016 вих. № 2586/4/4.3-ДП-16 Департаментом з питань праці Державної служби України з питань праці звернення позивача надіслано для розгляду відповідачу з дорученням провести перевірку викладених у зверненні обставин та повідомити про її результати позивача.

В період з 22 по 25 березня 2016 року відповідачем проведено відповідну перевірку КУ «Андріївська центральна районна лікарня Бердянської районної ради», за наслідками якої складено відповідний акт. Згідно висновків акту в ході перевірки порушень діючого законодавства не виявлено.

Листом ГУ Держпраці у Запорізькій області № 08/03.5-04/1439 від 31.03.2016 року позивачу надано відповідь, в якій повідомлено про проведення у березні поточного року позапланової перевірки додержання вимог законодавства про працю у комунальній установі Андріївська Центральна районна лікарня Бердянської районної ради за звернення ОСОБА_1, за результатами якої складно акт. Порушення чинного законодавства в частині оплати праці, надання додаткової щорічної відпустки, надбавок до посадового окладу за роботу з дезінфікуючими засобами керівництвом КУ Андріївська Центральна районна лікарня Бердянської районної ради станом на день перевірки не виявлені. (а.с. 16)

19.04.2016 року позивач звернулась до ГУ Держпраці у Запорізькій області з письмовим зверненням, в якому просила надати можливість одержати копію акту перевірки, на який є посилання у листі відповіді № 08/03.5-04/1439 від 31.03.2016 року, у звязку з тим, що з зазначеним актом ОСОБА_1 не була ознайомлена під час перевірки (а.с. 17).

Листом № 08/02.9-05/1893 від 26.04.2016 року відповідачем надано відповідь, в якій зазначено, що оскільки ОСОБА_1 запитує документи, що містять інформацію з обмеженим доступом та інформацію, що містить персональні дані посадових осіб, у ГУ Держпраці у Запорізькій області відсутні законні підстави для надання копії акта (а.с. 18).

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернулася до суду.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР (далі Закон № 393/96-ВР ) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За приписами статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як зазначалось вище, письмове звернення позивача до Мінстерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоровя України від 08.02.2016 року подано у порядку встановленому Закону № 393/96-ВР ) та відповідає вимогам до звернення, встановлених вказаними нормами.

Листом № 08/03.5-04/1439 від 31.03.2016 року ГУ Держпраці у Запорізькій області після проведення відповідної перевірки надано відповідь позивачу на її звернення від 08.02.2016 року.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, звернення ОСОБА_1 від 08.02.2016 року розглянуто по суті, обставини викладені у зверненні перевірені відповідачем в повному обсязі, про що зазначено у відповіді та відповідно повідомлено про результати розгляду заяви.

З огляду на наведені законодавчі норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в оскаржуваній частині, оскільки за результатами розгляду звернення позивача органами, яким направлено вказане звернення, надано відповідь в порядку, спосіб та строки встановлені Законом № 393/96-ВР.

Доводи апелянта про порушення відповідачем процедури проведення перевірки додержання законодавства про працю в КУ «Андріївська центральна районна лікарня Бердянської районної ради» (позбавлення можливості подавати додаткові матеріали, пояснення, бути присутньою при проведенні перевірки тощо) колегія суддів вважає безпідставними, у звязку з тим, що дії відповідача щодо проведення вказаної вище перевірки не є предметом спору, який розглядається судом апеляційної інстанції.

Незгода позивача з висновками перевірки та наданою відповіддю по суті її звернення не є підставою для визнання дій відповідача по розгляду вказаного звернення протиправними.

Крім того, висновки акту перевірки щодо відсутності порушень при нарахуванні заробітної плати та наданні відпусток не перешкоджають позивачу звернутись із позовом до Комунальної установи «Андріївська центральна районна лікарня Бердянської районної ради» щодо цих питань в порядку цивільного судочинства.

Посилання апелянта на те, що головним лікарем КУ «Андріївська ЦРЛ БРР» не надається їй відповідна інформація, необхідна для виконання службових обовязків та здійснення висновків про правильність нарахування заробітної плати та надання відпусток, не має відношення до правильного вирішення спору, оскільки право на отримання вказаної вище інформації є безпосередніми відносинами між ОСОБА_1 та головним лікарем КУ «Андріївським ЦРЛ БРР», та також не є предметом даного спору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга позивача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст виготовлено 11 листопада 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року у справі 808/1655/16 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:С.Ю. Чумак

Суддя:М.М.Гімон

Суддя:І.В. Юрко