Постанова № 62649780, 08.11.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1268/16

08 листопада 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Білоус І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі- Тернопільська ОДПІ, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1, відповідач), (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок готівки, що належить відповідачу податкового боргу в сумі 97491,45 грн. по платежу податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на р/р 33119341700002, код одержувача 38038156, МФО 838012, код бюджетної класифікації 8511010500.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Як передбачено ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Фізична особа-громадянин ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визнається податковим боргом.

Згідно довідки про наявність податкового боргу станом на 22.09.2016 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 97491,45 грн. по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (основний платіж - 71349,31 грн., штрафні санкції - 17837,96 грн., пеня - 8304,18 грн.).

Заборгованість по платежу податок на доходи фізичних осіб, за результатами річного декларування виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення № 0104841702 від 15.10.2015 року, винесеного на підставі Акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року від 21.08.2015р.

Перевіркою встановлено, що за період, що перевірявся податкову декларацію про майновий стан та отримані доходи за 2014 рік в Тернопільську ОДПІ не подав. Сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно за 2014 рік, проведеною перевіркою, у зв'язку з не подачею декларації ОСОБА_1 визначається самостійно на підставі бази Тернопільської ОДПІ, даних отриманої відповіді від ПАТ «Дельта Банк» від 23.06.2015 р. наданої на запит Тернопільської ОДПІ.

Відповідно до абзацу «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ до складу місячного (річного) оподаткованого доходу включається дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

ПАТ «Дельта Банк» відобразив суму боргу 421149,68 грн., відшкодованого за рахунок страхового резерву в «Податковому розрахунку сум доходу , нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (1-ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було відшкодовано за рахунок резерву, а саме в звітності за І квартал 2014 р. з ознакою доходу « 126»-додаткове благо.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України ставка податку становить 15 % бази оподаткування, а в разі коли база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року до суми такого перевищення застосовується ставка 17 %.

Відповідачу виставлялась податкова вимога №24848-23 від 27.11.2015р. з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а тому враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - громадянина ОСОБА_1. (РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг по платежу податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 97491,45 грн. на р/р 33119341700002, код одержувача 38038156, МФО 838012, код бюджетної класифікації 8511010500.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.