Рішення № 62646555, 10.11.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/7999/16-ц

Номер провадження №2/243/4007/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

«10» листопада 2016 року м. Словянськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Чемодурової Н.О.,

при секретарях Жмарьові П.Б.,

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Калінінському районі м.Горлівка Донецької області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з дійсною позовною заявою до ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Калінінському районі м.Горлівка Донецької області про визнання права власності. Обгрунтувала свої позовні вимоги тим, що 30 серпня 2015 року у м.Горлівка, Донецької області помер її батько, ОСОБА_4 Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді суми недоотриманих щомісячних страхових виплат за період з 01 травня 2014 року по серпень 2015 року включно. Виплати призначались та виплачувались її батьку ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Калінінському районі м.Горлівка Донецької області.

ОСОБА_2 зазначила, що вона є сиротою, що підтверджується витягом з рішення від 09 лютого 2016 року виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області. У зв'язку з тим, що позивач знаходиться в зоні АТО на території м.Горлівка Донецької області, вона не верталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Вказала, що інших спадкоємців, крім неї, на вищевказану спадщину немає, заповіт її батько не складав.

У зв'язку з вищевикладеним, просить суд, визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 30 серпня 2015 року, право власності на суму недоотриманих щомісячних страхових виплат зза період з 1 травня 2014 року по серпень 2015 року включно у сумі 48000,00 гривень.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5, у судове засідання не зявились, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні (а.с.17).

Представник відповідача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 18 лютого 2016 року №06/01-44, будучи присутньою у судовому засіданні надала письмове заперечення на позовну заяву ОСОБА_2, в якій зазначено, що вони не визнають в повному обсязі позов за наступними підставами.

Як випливає з положень ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Останнє місце проживання ОСОБА_4 це зона проведення АТО м. Горлівка.

Наказом Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» на час проведення АТО припинено доступ до Спадкового та іншим державним реєстрам на території її проведення.

Міністерство юстиції України своїм листом від 17 липня 2014 року №13.1-32/357 роз'яснило, що з метою захисту прав та інтересів громадян спадкоємці можуть звертатись із заявою про прийняття спадщини до будь-якого нотаріуса за місцем звернення спадкоємця, незалежно від місця відкриття спадщини.

Таким чином, незалежно від того, чи проживав спадкодавець в зоні проведення АТО, спадкоємець на свій розсуд може звернутись до будь-якого державного або приватного нотаріуса за місцем свого знаходження з заявою прийняття спадщини. Нотаріус у свою чергу повинен буде прийняти у спадкоємця заяву і відкрити спадкову справу. Для подачі заяви нотаріусу у спадкоємців є шість місяців, починаючи з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця або з дня, коли він був оголошений померлим. Позивач з невідомих причин із заявою про прийняття спадщини до будь-якого державного або приватного нотаріуса не зверталася.

Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину регулюється статтями Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Мін'юсту України від 22 лютого 2012 року .

Зазначили, що ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Калінінському районі м.Горлівка Донецької області не має можливості відслідити чи відкривалась спадкова справа, яким іншим спадкоємцем, це виключно повноваження нотаріуса.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_2 має звернутись до нотаріуса в Донецькі і Луганській області поза зоною АТО із заявою про отримання свідоцтва про спадщину, а в разі відмови у видачі звернутися до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 передчасні, оскільки згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, тобто судовому захисту та поновленню підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Крім того, ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Калінінському районі м.Горлівка Донецької області перереєструвалось та перемістилось на територію, що контролюється українською владою. Листом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Україні №1491-03-2 від 20 листопада 2015 року відділенням, які перемістилися на територію, що контролюється українською владою з 1 грудня 2015 року призупинено нарахування страхових виплат.

Згідно п.2 Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції затверджено Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України від 11 грудня 2014 року №20, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2015 року за №6/26451 особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону №1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Таким чином, відділення Фонду у Калінінському районі м. Горлівки не призначає та фінансує будь які страхові виплати (а.с.32-35)

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до положеньст.11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Згідно із ст.ст. 3,4 ЦПК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Перелік можливих способів захисту міститься вст.16 ЦК України.

Статтею 214 ЦПК Українипередбачено, що суд, встановивши фактичні обставини справи, для вирішення спору повинен застосувати правову норму, яка регулює виниклі правовідносини.

Відповідно дост.1216 ЦК Україниспадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1217 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч.1 ст.1258 ЦК України).

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідност.1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексу.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії І-НО №085845, виданого Калінінським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Горлівки Донецької області, ОСОБА_2 народилась 20 липня 1998 року, батьком у свідоцтві записаний ОСОБА_4 (а.с.7).

ОСОБА_4 помер 30 серпня 2015 року у Калінінському районі м.Горлівка Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖС №347862 від 02 лютого 2015 року, яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла його донька ОСОБА_2, в силу вимог ч.3 ст.1268 ЦК України.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 09 лютого 2016 року №67, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було надано статус дитини сироти (а.с.8).

З довідки №3273 від 07 листопада 2016 року, яка видана ВД ФССНВВ у Калінінському районі м.Горлівки вбачається, що за період з червня 2014 року по серпень 2015 року не були виплачені членам сім'ї ОСОБА_4, страхові виплати на медичну та соціальну допомогу у розмірі 19594,02 гривень (а.с.37)

З частини 2 статті 1269 ЦК України вбачається, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування".

Відповідно до ст. 67 Закону України«Про нотаріат»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством.

Пунктом 23постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року за №7«Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам закону, позивачем не надано доказів відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно без підтвердження належними доказами, відсутності умов для одержання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі, є передчасними, а тому у позові слід відмовити. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальній конторі.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій йією статті (ч.2).

Ухвалою суду від 30 вересня 2016 року ОСОБА_2 було звільнено від сплати судового збору у розмірі 551,20 гривень за подання позовної заяви (а.с.14).

Відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп. компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст.10,11,60,61,88, 209,212,214,215,218 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Калінінському районі м.Горлівка Донецької області про визнання права власності відмовити

Судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайоннийсуд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Суддя Н.О. Чемодурова