Постанова № 6264613, 27.04.2009, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 2-а-458/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2009 року . м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області

в складі :

головуючого судді Гуца Ф.Л.

при секретарі Івчук Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовними заявами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 до Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі про визнання незаконними дій управління Пенсійного фонду в Острозькому районі та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни»,-

ВСТАНОВИВ:

В Острозький районний суд Рівненської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 про визнання незаконними дії Управління Пенсійного фонду в Острозькому районі та стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни» за період із січня 2007 року по грудень 2008 року в сумі по 2608грн. 30 коп. кожному.

Позивачі в судове засідання не з’явились та надали суду заяви, в яких позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять справу розглянути за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутності представника Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі в порядку письмового провадження та подав суду заперечення на позовні заяви.

Суд, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років є дитиною війни.

З матеріалів справи вбачається, що:

ОСОБА_1 народилась 1 липня 1935 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача та ксерокопією тимчасової довідки управління праці та соціального захисту населення Острозької райдержадміністрації № 462 від 17.10.08 року ( а.с.6-7);

ОСОБА_2 народилась 5 січня 1933 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача, відповідною відміткою в пенсійному посвідченні серії АД № 033514

(а.с.18.20) ;

ОСОБА_3 народилась 15 березня 1940 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача та відповідною відміткою в пенсійному посвідченні № 108991 ( а.с. 31-32) ;

ОСОБА_4 народилась 15 лютого 1940 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача та відповідною відміткою в пенсійному посвідченні № 116999 (а.с.43-45 );

ОСОБА_5 народилась 13 листопада 1937 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача та відповідною відміткою у пенсійному посвідченні № 108577 ( а.с.57-58);

ОСОБА_6 народився 27 грудня 1936 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача, відповідною відміткою в пенсійному посвідченні № 118610 (а.с.69,71,73) ;

ОСОБА_7 народилась 19 вересня 1934 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача відповідною відміткою в пенсійному посвідченні № 114807 ( а.с.84-86);

ОСОБА_8 народилась 13 серпня 1943 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача, відповідною відміткою в пенсійному посвідченні № 119570

(а.с.98-99) ;

ОСОБА_9 народився 14 грудня 1939 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача та відповідною відміткою в пенсійному посвідченні серії АГ № 337219

( а.с. 111-112) ;

ОСОБА_10 народився 23 жовтня 1940 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача та відповідною відміткою в пенсійному посвідченні № 117645 (а.с.123-124 );

ОСОБА_11 народився 10 листопада 1937 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача та відповідною відміткою у пенсійному посвідченні № 115935 ( а.с.135-137);

ОСОБА_12 народилась 29 березня 1936 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача, відповідною відміткою в пенсійному посвідченні № 107517 (а.с.148,150) ;

ОСОБА_13 народилась 14 квітня 1936 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача відповідною відміткою в пенсійному посвідченні № 115277 ( а.с.161-162);

ОСОБА_14 народилась 15 червня 1933 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача, відповідною відміткою в пенсійному посвідченні № 105616

(а.с.173-174) ;

ОСОБА_15 народився 9 вересня 1934 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача та відповідною відміткою в пенсійному посвідченні № 116961 ( а.с 185-186) ;

ОСОБА_16 народилась 20 грудня 1942 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача та відповідною відміткою в пенсійному посвідченні № 119256 (а.с.197-198 );

ОСОБА_17 народилась 10 березня 1944 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача та відповідною відміткою у пенсійному посвідченні № 116389 ( а.с.210-211);

ОСОБА_18 народився 1 вересня 1942 року, отже є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача, довідкою управління праці та соціального захисту населення Острозької райдержадміністрації № 52 від 24.03.2009р. (а.с.222-223) ;

Виходячи із цього, позивачі мають право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

У відповідності із пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.06 р. № 489-V дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону № 489-V, яка передбачала, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп\2007 були визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». А отже, з 09.07.2007року дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було відновлено в повному обсязі. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Отже, з 09.07. по 31.12.2007року позивачі мають право на підвищення розміру пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Що стосується дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-ІV у 2008 році, то згідно з пунктом 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-ІV було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до п. 6 резолютивної частини цього рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Вказане рішення набуло чинності з 22.05.2008 року.

Таким чином, з 22.05.2008 року позивачі мають право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, що діяла в період до внесення змін пп. 2 п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. N 107-VI (що визнані неконституційними).

Згідно з ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги  не можуть бути нижчими за прожитковий мінімум, встановлений законом.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність визначений Законами України про державний бюджет на відповідний рік (2007, 2008рр.). Так, прожитковий мінімум для вказаної категорії осіб становив: 380 грн. в період з 01.01. по 31.03. 2007р.; 406 грн. в період з 01.04.по 30.09.2007р.; 411 грн. в період з 01.10.по 31.12.2007р.; 470 грн. в період з 01.01. по 31.03.2008р.; 481 грн. в період з 01.04. по 30.06.2008р.; 482 грн. в період з 01.07. по 30.09.2008р.; 498 грн. в період з 01.10. по 31.12.2008р.

Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.

Пунктом 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. А відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається із розрахунків суми позову, позивачі у періоди з 09.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 р. по 31.10.2008 р. не отримували підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», хоча мали на це право.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок  коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

А відтак, беручи до уваги те, що згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. та зазначеної вище Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачам мало виплачуватись підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги. Так, у справах «Кечко проти України» та «Бурдов проти Росії» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо не виплати позивачам підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за періоди з 9.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 р. по 31.10.2008 р. є протиправними.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Крім того, оскільки порушення щодо невиплати позивачам надбавки до пенсії є триваючим, і неможливо визначити початок перебігу строку звернення до суду, строк позовної давності не застосовується.

З врахуванням розміру мінімальної пенсії за віком за 2007-2008 роки, сума не отриманого позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 підвищення до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 року включно становить по 1419 грн. 12 коп. кожному.

В задоволенні позовних вимог позивачів щодо стягнення невиплаченого підвищення до пенсії за період з 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. слід відмовити, так як: у період з 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р. пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.06 р., у період з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 року - стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відповідності із Законом України «Про державний бюджет України на 2008рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. діяла в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. У період з 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. положення Законів України про державний бюджет на 2007-2008 роки, що зупиняли дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та викладали її в новій редакції, неконституційними не визнавались, не скасовувались, а тому підстав для їх незастосування не було.

Судові витрати по справі слід присудити позивачам з державного бюджету у відповідності до вимог частини 3 статті 94 КАС України, відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі (35800, Рівненська область, м. Острог, пр-кт Незалежності, 9, код ЄДРПОУ 22554130) щодо не нарахування та невиплати позивачам щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 9 липня по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі (35800, Рівненська область, м. Острог, пр-кт Незалежності, 9, код ЄДРПОУ 22554130) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно в сумі по 1419 грн. 12 коп. кожному.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 відмовити.

Присудити з Державного бюджету на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 судовий збір кожному в сумі 3 грн. 40 коп. за позовними вимогами немайнового характеру та за позовними вимогами кожному в сумі 14 грн.19 коп. майнового характеру.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів після проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Острозького районного суду Ф.Л.Гуц