Ухвала суду № 62645215, 10.11.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 257/4722/14-ц Номер провадження 22-ц/775/1904/2016

Головуючий у 1 інстанції Бурлаченко О.О.

Доповідач Санікова О.С.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.

за участю секретаря Кіпрік Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області відновлену цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання правочину недійсним, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою та накладення заборони відчуження на нерухоме майно, стягнення коштів

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на заочне рішення Київського районного суду м. Донецька від 26 травня 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулось до суду із заявою, в якій просило призначити до розгляду заяву АТ «Ощадбанк» від 05.06.2014 року про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Донецька від 26 травня 2014 року по справі №2/257/1604/14-ц (257/4722/14-ц), посилаючись на те, що 06.10.2015 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулось до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про відновлення втраченого судового провадження 257/4722/14-ц по цивільній справі №2/257/1604/14-ц за позовом ЗАТ «Словянськолія» до ОСОБА_1, ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай», ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання правочину недійсним, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою та накладення заборони відчуження на нерухоме майно, стягнення коштів.

До заяви АТ «Ощадбанк» про відновлення втраченого судового провадження від 05.10.2015 року банком, серед іншого, було додано копію заяви АТ «Ощадбанк» від 05.06.2014 року про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Донецька від 26.05.2014 року з відміткою суду про її отримання та копію листа Державної судової адміністрації України, в якому зазначалось, що перевіркою, проведеною в центральному сховищі автоматизованої системи документообігу загальних судів, встановлено, що серед відомостей судової справи Київського районного суду м. Донецька №2/257/1604/14-ц (257/4722/14-ц) знаходиться обліково-статистична картка форми ОСК14, створена 05.06.2014 у відповідності до заяви про перегляд заочного рішення з датою надходження заяви 05.06.2014.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.01.2016 заяву ПАТ «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження задоволено частково: відновлено втрачене судове провадження №257/4722/14-ц по цивільній справі за позовом ЗАТ «Словянськолія» до ОСОБА_1, ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай», ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання правочину недійсним, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою та накладення заборони відчуження на нерухоме майно, стягнення коштів; в задоволенні вимоги заяви в частині розгляду заяви банку про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Донецька від 26 травня 2014 року у справі№2/257/1604/14-ц (257/4722/14-ц) відмовлено з огляду на її передчасність.

При цьому в рішенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2016 року, яким відновлено втрачене судове провадження без наведення повного змісту рішення суду першої інстанції, в тому числі його резолютивної частини, зазначено, що в зібраних матеріалах справи містяться договір кредитної лінії №26-15-09/11 від 05.08.2011 року, копії додаткових договорів, копія договору іпотеки №484/31/6-1 від 02.09.2011 року, копія договору про внесення змін до договору іпотеки №484/31/6-1 від 02.09.2011 року, копія заочного рішення Київського районного суду м. Донецька від 26.05.2014 року по цивільній справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання правочину недійсним, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою та накладення заборони відчуження на нерухоме майно, стягнення коштів.

Додатковим рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2016 року доповнено резолютивну частину рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області суду від 19.01.2016 року та відновлено втрачене судове провадження №257/4722/14-ц по цивільній справі №2/257/1604/14-ц за позовом Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання правочину недійсним, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою та накладення заборони відчуження на нерухоме майно, стягнення коштів.

Як вбачається з матеріалів відновленого судового провадження та змісту оскаржуваного заочного рішення Київського районного суду м. Донецька від 26 травня 2014 року, копія якого долучена апеляційним судом до матеріалів справи з інформаційної бази Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с. 186-202) Закрите акціонерне товариство «Словянськолія» звернулося до суду з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», до відповідача-2 фізичної особи ОСОБА_1, до відповідача-3 Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання правочинів недійсними, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою та накладення заборони відчуження на нерухоме майно, стягнення коштів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на той факт, що укладені між ним та відповідачем-1 договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна (договір купівлі продажу земельних ділянок від 10.03.2011р., який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі правочинів за номером 472; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2011р., який посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі правочинів за номером 262; договір купівлі-продажу майна №А13091 від 13.09.2011 року; договір купівлі-продажу майна №А30091 від 15.09.2011 року; договір купівлі-продажу майна №Б03011 від 03.01.2012 року) рішенням Київського районного суду м. Донецька від 18.03.2014р. по цивільній справі №243/1627/14-ц були визнані недійсними, а передане за вказаними вище правочинами відповідачу-1 майно було повернено його власнику - позивачу по справі, за яким цим же рішенням було визнано право власності на зазначене в правочинах майно.

Посилаючись на те, що між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України (відповідач-3) та відповідачем-1 02.09.2011р. був укладений договір іпотеки №484/31/6-1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі №2333, за умовами якого відповідач-1 передав в іпотеку відповідачу-3 нерухоме майно; у договорі зазначено як підставу набуття права власності відповідачем-1 на спірне майно саме договори купівлі-продажу, що були визнані недійсними в судовому порядку.

Обґрунтовуючи свої вимоги до відповідача-2, позивач зазначив, що між відповідачем-1 та відповідачем-2 10.03.2011р. був укладений договір про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого відповідач-2 надав юридичні послуги відповідачу-1 щодо укладення між відповідачем-1 та відповідачем-3 договору іпотеки №484/31/6-1 від 02.092011 року та щодо укладення між позивачем та відповідачем-1 наступних договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна. При укладенні між позивачем та відповідачем-1 договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна відповідач-2 знав про те, що вони суперечать приписам діючого законодавства, у звязку з чим вбачається пряма вина відповідача-2 у негативних наслідках для позивача щодо накладення заборон на майно, що є власністю позивача. Вважав, що на підставі договору про надання юридичних послуг від 10.03.2011 року у нього виникло право вимоги з відповідача-2 суми 10000 грн.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Донецька від 26.05.2014 року позов Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», відповідача-3 Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання правочину недійсним, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою та накладення заборони відчуження на нерухоме майно задоволено частково.

Визнано недійсним договір іпотеки №484/31/6-1 від 02.09.2011 року, який укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №2333.

Вилучено з Державного реєстру іпотек запис номер 11569739 про обтяження майна іпотекою, внесеного 24.10.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, відповідно до якого іпотекодержателем вказано Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», іпотекодавцем Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», щодо обєкту нерухомого майна нежитлові будівлі (основних будівель 90, споруд - 9), загальною площею 70030,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул.Свободи, буд.85, номер РПВН: 2236463.

Вилучено запис з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна з реєстраційним номером 11575071, внесеного 05.09.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, шляхом зняття обтяження з предмета іпотеки нежитлові будівлі (основних будівель 90, споруд - 9), загальною площею 70030,8 кв.м., що знаходяться за адресою: Донецька обл., м.Словянськ, вул.Свободи, буд.85, номер РПВН: 2236463

Вилучено з Державного реєстру іпотек запис номер 11569854 про обтяження майна іпотекою, внесеного 24.10.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, відповідно до якого іпотекодержателем вказане Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», іпотекодавцем Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», щодо обєкту нерухомого майна земельна ділянка, загальною площею 0,0149 га, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул.Свободи, буд.85, кадастровий номер:1414100000:01:008:0048.

Вилучено з Державного реєстру іпотек запис номер 11569910 про обтяження майна іпотекою, внесеного 24.10.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, відповідно до якого іпотекодержателем вказане Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», іпотекодавцем Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», щодо обєкту нерухомого майна земельна ділянка, загальною площею 1,9041 га, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул.Свободи, буд.85, кадастровий номер:1414100000:01:008:0009.

Вилучено з Державного реєстру іпотек запис номер 11569803 про обтяження майна іпотекою, внесеного 24.10.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, відповідно до якого іпотекодержателем вказане Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», іпотекодавцем Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», щодо обєкту нерухомого майна земельна ділянка, загальною площею 25,8488 га, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Свободи, буд.85, кадастровий номер:1414100000:01:008:0047.

Вилучено запис з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна з реєстраційним номером 11575143, внесеного 05.09.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, шляхом зняття обтяження з предмета іпотеки земельна ділянка, загальною площею 25,8488 га, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Словянськ, вул. Свободи, буд.85, кадастровий номер: 1414100000:01:008:0047.

Вилучено запис з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна з реєстраційним номером 11575198, внесеного 05.09.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, шляхом зняття обтяження з предмета іпотеки земельна ділянка, загальною площею 0,0149 га, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Словянськ, вул. Свободи, буд.85, кадастровий номер: 1414100000:01:008:0048.

Вилучено запис з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна з реєстраційним номером 11575233, внесеного 05.09.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, шляхом зняття обтяження з предмета іпотеки земельна ділянка, загальною площею 1,9041 га, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Словянськ, вул.Свободи, буд.85, кадастровий номер: 1414100000:01:008:0009.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» (ЄДРПОУ 25105616) 10 000,00грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» (ЄДРПОУ 34940079), з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 00032129) на користь Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» (ЄДРПОУ 25105616) судові витрати в сумі 2436.00 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалене судове рішення в частині задоволення позовних вимог; зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу у заочному режимі без постановлення відповідної ухвали про заочний розгляд справи у відсутності представника банку та за відсутності інформації про наявність згоди позивача про розгляд справи у його відсутності, за відсутності належного повідомлення банка про час та місце розгляду справи, чим порушив права банка на надання ним належних та допустимих доказів в обґрунтування заперечень проти позову; вважає, що справа за позовом Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання правочинів недійсними, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою та накладення заборони відчуження на нерухоме майно підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства, а тому суд мав відмовити у відкритті провадження у цій частині позову, а відкривши провадження - закрити його на підставі ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Донецька від 26 травня 2014 року та закрити провадження у частині задоволених позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання правочинів недійсними, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою.

Судова повістка про розгляд справи 20 жовтня 2016 року на адресу ЗАТ «Словянськолія»: вул. Свободи, 85 місто Слов'янськ Донецька область, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, повернута до апеляційного суду з довідкою Укрпошти з підстав того, що ЗАТ «Словянськолія » за вказаною адресою не знаходиться.

Відповідно до частини 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Іншої адреси, ніж вул. Свободи, 85 місто Слов'янськ Донецька область ЗАТ «Словянськолія» суду не повідомило, а тому відповідно до частини 5 ст. 74 ЦПК України вважається належно повідомленим про розгляд справи 20 жовтня 2016 року.

У судові засідання 03 листопада та 10 листопада 2016 року представник ЗАТ «Словянськолія» ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності № 21/10/2015-1 від 21.10.2015р., виданої ЗАТ «Словянськолія» також не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать телефонограми від 31.10.2016 року, зареєстрованої в журналі телефонограм Апеляційного суду Донецької області за № 4850 (а.с. 177) та за №4937 від 03 листопада 2016 року (а.с. 184), в якій представнику ЗАТ «Словянськолія» ОСОБА_5 також пропонувалось надати іншу адресу підприємства для листування; причини неявки суду не повідомив і відповідно до частини 2 ст. 77 ЦПК України вважається, що представник підприємства не з'явився в судові засідання без поважних причин.

Апеляційний суд вважає, причини неодноразової неявки представника ЗАТ «Словянськолія» у судове засідання не поважними, оскільки юридична особа мала вжити заходи щодо належного представництва.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» у судове засідання апеляційного суду призначене на 20 жовтня 2016 року не зявився. Представник ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності цієї юридичної особи від 24.06.2015 р. № 24/06/15-1д, надіслав 20.10.2016 р. клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із несвоєчасним отриманням повістки. Апеляційний суд задовольнив клопотання та відклав розгляд справи на 03.11. 2016 року.

В судові засідання 03 листопада та 10 листопада 2016 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» також не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений телефонограмами, які зареєстровані у журналі телефонограм за №4849 від 31 жовтня 2016 року та за №4938 від 03 листопада 2016 року.

Тобто, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» отримав повідомлення про дати розгляду справи з дотриманням норм процесуального законодавства, а тому апеляційний суд вважає, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» ОСОБА_6 у судові засідання 03.11.2016 року та 10.11.2016 року не зявився без поважних причин.

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», вивчивши матеріли справи та перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовано норми матеріального й процесуального права, досліджувати докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суд першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Таким чином, зазначеними положеннями цивільного процесуального законодавства на апеляційний суд покладено обов'язок перевіряти законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, встановлені судом фактичні обставини і усувати недоліки, допущені судом першої інстанції.Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 були укладені наступні договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна:

- 10.03.2011р. укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, з внесенням запису до державного реєстру правочинів за №472;

- 22.08.2011 року укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, з внесенням запису до державного реєстру правочинів за №462;

- 13.09.2011року укладено договір купівлі-продажу №А13091 майна;

- 15.09.2011 року укладено договір купівлі-продажу №А13091 майна;

- 03.01.2012 року укладено договір купівлі-продажу № Б03011 майна.

Рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 18.03.2014р. по цивільній справі №43/1627/14-ц зазначені договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна були визнані недійсними. Вказане судове рішення набуло законної сили.

02.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (відповідач-3) та відповідачем-1 був укладений договір іпотеки №484/31/6-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Задовольняючи позовні вимоги про визнання оспорюваного правочину іпотеки недійсним та посилаючись на те, що вказані правочини укладені між суб'єктами господарської діяльності регулюються положеннями Господарського кодексу України, розглянув їх у порядку цивільного судочинства.

Погодитися з таким рішенням суду першої інстанції у цій частині неможливо, оскільки до такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12 червня 2009 року роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02.03.2016 року у справі № 2307цс15, від 07.09.2016 року у справі № 6-1593цс16.

Вирішуючи позов Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» та Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним правочину іпотеки, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою, суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував.

Апеляційним судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Словянськолія» звернулося до суду з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», відповідача-3 Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання правочину недійсним, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою.

Тобто і позивач, і відповідачі 1 та 3 є юридичними особами, субєктами господарювання. Позивач оспорює правочинн, який укладено між суб'єктами господарської діяльності.

Вимоги позивача до фізичної особи ОСОБА_1 не повязані з вимогами Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» та Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним правочину, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою, вони випливають з надання ОСОБА_1 юридичних послуг. Тобто, вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та вимоги позивача до фізичної особи ОСОБА_1 не взаємоповязані між собою і окремий їх розгляд можливий.

Отже суд першої інстанції не врахував субєктний склад сторін у справі і підстави позову, безпідставно прийняв до провадження спір за позовом Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» та Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним правочину, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою, що виник між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянув його разом із вимогами Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до ОСОБА_1, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції необґрунтовано розглянув спір між юридичними особами у порядку цивільного судочинства, що вимоги до фізичної особи не взаємоповязані з вимогами до юридичних осіб, є обґрунтованими.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначеності підсудності цивільних справ» розяснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст. 205 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, враховуючи предмет заявленого позову, зміст правовідносин, а також субєктний склад учасників цих правовідносин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції розглянув позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання правочину недійсним, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою у порядку цивільного судочинства з порушенням процесуального закону, а тому рішення суду у цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним договору іпотеки № 484/31/6-1 від 02.09. 2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна записів про обтяження майна іпотекою та заборони відчуження обєктів нерухомого майна, стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 310, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Заочне рішення Київського районного суду м. Донецька від 26 травня 2014 року у частині задоволення позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання правочину недійсним, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом виключення записів про обтяження майна іпотекою та накладення заборони відчуження на нерухоме майно скасувати.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Словянськолія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним договору іпотеки №484/31/6-1 від 02.09. 2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», про вилучення з Державного реєстру іпотек записи за реєстраційними номерами 11569739, 11569854, 11569910,11569803 та з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна за реєстраційними номерами 11575143, 11575198, 11575233 та стягнення судового збору у сумі 2436 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: