Рішення № 62639754, 08.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5141/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі Гамарц Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсним кредитного договору в частині третейського застереження та про скасування рішення третейського суду,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Укрсоцбанк» про визнання недійсним пункт 6.2. статті 6 кредитного договору № 2007/24-24/177 від 21.09.2007 року, та про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1509-14 від 28.11.2014 року.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 28 листопада 2014 року суддею Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків ОСОБА_3 було ухвалено неправомірне рішення по справі №1509-14 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу у розмірі 2383837 грн. 74коп., а також витрат повязаних з вирішенням спору Третейським судом у розмірі 6325,28грн.; що вказану справу не вправі був розглядати третейський суд, оскільки кредит є споживчим і за Законом України «Про захист прав споживачів» третейський суд не є компетентним судом. Позивач також вказував, що пункт 6.2 ст. 6 договору містить третейське застереження, яке суперечить вимогам закону, оскільки позбавляє його права на судовий захист, що в укладеному ним договорі з третейським застереженням не було закріплено письмового Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, не міститься посилання на те, що сторонам відомий зміст зазначеного Регламенту, і що він є невід'ємною частиною укладеного договору. З урахуванням викладеного, з посиланням на ст.ст. 203, 215 ЦК України, позивач просив суд визнати недійсним пункт 6.2. статті 6 договору кредиту №2007/24-24/177 від 21.09.2007 року.

У судовому засіданні 28.04.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, посилався на те, що отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі (контракті) у Законі України «Про третейські суди» не передбачено, у звязку з чим позивач, підписавши договір кредиту, прийняв умову п. 6.2. ст. 6 кредитного договору, у тому числі щодо Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Представник відповідача також зазначав, що на правовідносини сторін Закон України «Про захист прав споживачів» не розповсюджується.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено.

Визнано недійсним пункт 6.2. статті 6 кредитного договору №2007/24-24/177 від 21.09.2007 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_2.

Рішення Постійно діючого третейського суду приАсоціації Українських банківвід 28 листопада 2014 року у справі №1509-14 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просить рішення суду від 28 квітня 2016 року скасувати і ухвалити нове, яким ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційну скаргу підтримала в апеляційному суді представник відповідача. Позивач та його представник до апеляційного суду не зявились повторно, про час та місце розгляду справи належно сповіщені через представника позивача. (а.с.128)

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у позові, з наступних підстав.

За правилами ст. 309 ч. 1 п. 3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що регламент третейського суду є невідємною частиною договору, про що мало бути зазначено у договорі, що третейське застереження порушує вимоги п.14 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди», що позивач є споживачем послуг банку, а тому в силу вищенаведених норм закону третейський суд не мав повноважень розглядати спір між банком і позивачем та ухвалювати рішення про стягнення кредитної заборгованості.

З такими висновками суду погодитись неможливо, виходячи з наступного.

За змістом ст. ст. 3 ч.1п.3, 626 ч.1,3, 627, 629 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

21.09.2007 року між АКІБ (тепер ПАТ) «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2було укладено кредитний договір № 2007/24-24/177, за умовами якого, банк на строк з жовтня 2007 року по серпень 2017 року надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 110000,00доларів США зі сплатою 12,25 процентів річних. Кредит надано на фінансування інвестування житла.(а.с.73-74)

Відповідно до п. 6.2. ст.6 кредитного договору№2007/24-24/177 від 21.09.2007 року у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Білоконем Юрієм Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002 м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем або ОСОБА_7 у порядку черговості, вказаному в даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Згідно зі ст.17 ЦПК України ( в редакції, що діяла на момент укладення договору) сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди» - юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

За змістом ст. 12 Закону України «Про третейські суди» ( в редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору) третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди; якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди; за будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту; третейська угода укладається у письмовій формі; третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує; посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору; у разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною; недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження; третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII Третейське самоврядування Закону України Про третейські суди (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 ЦПК України, стаття 12 ГПК України, стаття 6 Закону України Про третейські суди), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина пята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Крім того, згідно з розясненнями, викладеними в абзаці 5 частини другої постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 06 червня 2012 року у справі № 6-50цс12.

Відтак, третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права сторони на захист своїх прав.

За приписами ст.ст. 203 ч.1, 215 ч.1, ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства…; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст.203 цього кодексу.

Третейське застереження в межах кредитного договору викладено у письмовій формі, належно узгоджене сторонами, договір підписано сторонами без зауважень. На час укладення кредитного договору Закон не містив заборони на укладення третейської угоди у вигляді застереження в кредитному договорі, а посилання у п. 6.2. ст.6 кредитного договору(третейське застереження) на чинний Регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків, який є загальнодоступним в мережі інтернет і на сайті третейського суду, без вказівки у договорі на те, що вінє невідємною частиною договору, та що його зміст відомий сторонам (на що посилається позивач і суд в мотивувальній частині рішення) не тягне за собою його недійсності.

Законом України від 3 лютого 2011 року № 2983-VI Про внесення змін до статті 6 Закону України Про третейські суди щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам частину першу статті 6 Закону України Про третейські суди доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Цей закон набув чинності 12 березня 2011 року, і не має зворотної сили у часі, а тому з зазначених підстав п. 6.2. ст.6 кредитного договору(третейське застереження), укладеного 21.09.2007р., також не може бути визнано недійсним. Протилежні висновки суду з цього приводу є неспроможними.

Судом також встановлено, що в 2014 році ПАТ«Укрсоцбанк» звернулося до Постійнодіючого Третейського суду при Асоціації український банків з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором № 2007/24-24/177 від 21.09.2007 року та за договорами поруки № 03-24/714 і № 03-24/715 від 21.09.2007р. Рішенням третейськогосудді Білоконя Юрія МиколайовичаПостійно діючого третейського суду при Асоціації Українських банків від 28 листопада 2014 року у справі №1509-14 позов ПАТ«Укрсоцбанк» було задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користьПАТ«Укрсоцбанк»заборгованість за договором кредиту №2007/24-24/177 від 21.09.2007 року у розмірі 2383837,74грн., та в рівних частинах стягнуто витрати, повязані з вирішенням спору Третейським судом.(а.с.11-12)

На час розгляду справи третейським суддею уже був чинним п.14 ст. 6 Закону «Про третейські суди», за яким третейським судам заборонено розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Разом з тим, розгляд справ про скасування рішення третейського суду у порядку позовного провадження законом не передбачено. Процесуальний порядок провадження у справах про оскарження рішень третейських судів визначено главою 1 розділу УІІ ЦПК України.

За приписами ст.389-1 ч.1,2, ст.389-2ч.1,2,ст.389-4 ч.2 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду; заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом… протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом; заява про скасування рішення третейського суду подається у письмовій формі і підписується особою, яка його оскаржує, чи її представником; у заяві мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, а також ім'я (найменування) її представника, якщо заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження; 3) ім'я (найменування) учасників третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження; 4) найменування та склад третейського суду, який прийняв рішення; 5) відомості про рішення третейського суду, яке оскаржується, а саме: номер справи, дата і місце прийняття рішення, предмет спору, зміст резолютивної частини рішення; 6) дата отримання особою, яка звертається із заявою, рішення третейського суду, яке оскаржується; 7) підстава для оскарження і скасування рішення третейського суду; 8) зміст вимоги особи, яка подає заяву; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви тощо; про час і місце розгляду справи повідомляються особи, які беруть участь у справі.

Відтак, процесуальним законом визначено підсудність, строк подання заяви, порядок розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, круг осіб, які повинні приймати участь у розгляді заяви тощо. А між тим, позовна заява ОСОБА_2 не містить усіх відомостей, що зазначені у вищенаведених нормах ЦПК, та до участі у розгляді цієї справи не були залучені судом ОСОБА_4 і ОСОБА_6, які значаться учасниками третейського розгляду, і стосовно яких також ухвалено рішення третейського суду від 28 листопада 2014 року у справі № 1509-14. Скасувавши рішення третейського суду стосовно ОСОБА_4Є і ОСОБА_6 за позовом ОСОБА_2, суд вирішив питання про їх права та обовязки, не залучивши до участі у розгляді справи.

Враховуючи наведене, рішення суду в частині скасування рішення Постійно діючого третейського суду приАсоціації Українських банківвід 28 листопада 2014 року не може залишатися в силі, оскільки ухвалено з порушенням норм цивільно-процесуального закону, яке неможливо усунути на стадії апеляційного провадження. І саме з цих підстав, а не з підстав зазначених в апеляційній скарзі, у задоволенні позову ОСОБА_2 належить відмовити. Рішенням суду позивач не позбавляється права подати заяву про скасування рішення третейського суду у порядку визначеному цивільно -процесуальним законом

За таких обставин, апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсним кредитного договору в частині третейського застереження та про скасування рішення третейського суду відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.І. ОСОБА_8 Сєвєрова