Ухвала суду № 62639284, 01.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/6202/16 Головуючий 1-ї інстанції - Майстренко О.М.

Справа № 644/10032/15-ц Доповідач - Бровченко І.О.

Категорія - право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Бровченко І.О.,

суддів колегії -Швецової Л.А., Карімової Л.В.

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 червня 2016 року та додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності та виділення в натурі зі спільної часткової власності, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та остаточно просив визнати за ним право власності на 42/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_3 право власності на 58/100 частин вказаного житлового будинку з надвірними будівлями; виділити в натурі частини житлового будинку та стягнути з ОСОБА_3 на його користь компенсацію за відступи від ідеальної частки розподілу будинковолодіння в сумі 103682 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 березня 1985 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2-1342 та виданого 11-ою ХДНК, сторонам на праві приватної власності належить по 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Свідоцтво про право на спадщину видано 11-ою ХДНК в одному екземплярі, який в теперішній час знаходиться у володінні ОСОБА_3

Зробити дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 березня 1985 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2-1342 та виданого 11-ою ХДНК, що підтверджує належність йому на праві приватної власності 1/2 частини житлового будинку, можливо лише за умови подання нотаріусу оригінала свідоцтва про право на спадщину.

Позивач неодноразово звертався до свого брата ОСОБА_3 з метою отримання доступу до вказаного оригіналу свідоцтва про право на спадщину, однак останній відмовляється надати оригінал свідоцтва про право на спадщину, що перешкоджає позивачеві у повній мірі розпоряджатися своєю власністю, а саме здійснити виділ частки у праві спільної часткової власності, державну реєстрацію права власності на частину будинку, продаж належної йому частини будинку.

У липні 2015 року представник ОСОБА_4 за довіреністю, ОСОБА_5, звернулася до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції з метою державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на 1/2 частину спірного житлового будинку, але у державній реєстрації права власності було відмовлено на підставі того, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Крім того, між співвласниками протягом декількох років виникають спори щодо порядку володіння та користування житловим будинком з надвірними будівлями, що належить сторонам на праві спільної часткової власності, у зв'язку з чим він був вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Заочний рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03 червня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 42/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 58/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Виділено ОСОБА_4 в натурі 42/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: по житлових будівлях: «А-1» - приміщення тамбуру літ. «1-4» площею 9,6 кв.м та коридору літ. «1-5» площею 14,4 кв.м, «а» - приміщення коридору літ. «1-6» площею 4,4 кв.м та частину кухні літ. «1-1» площею 4,0 кв.м, що загалом складає 32,4 кв.м; по надвірним спорудам 1/2 замощення літ. «ІІ», зливна яма літ. «І», ворота літ. №6, хвіртка літ. №4, 1/2 огорожі літ. №2, 1/2 огорожі літ №1.

Виділено ОСОБА_3 в натурі 58/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: по житлових будівлях: «А-1» - кухня літ. «1-2» площею 9,7 кв.м та житлова літ. «1-3» площею 14,1 кв.м, «а» - частину кухні літ. «1-1» площею 8,1 кв.м, що загалом складає 31,9 кв.м; по надвірним спорудам ? огорожі №2, 1/2 огорожі №1, 1/2 замощення літ. «ІІ», сарай літ. «Б», льох літ. «Г», вбиральня літ. «В», огорожа літ. №3, тамбур літ. «а2», водопровід літ. №5.

Виділено ОСОБА_4 земельну ділянку площею 358,5 кв.м, згідно лінії розподілу земельної ділянки від т.8,55 м по прямій лінії до будинку літ. «А-1» по лінії розподілу будинку та на відстань 1 м. ліворуч на 2 м, праворуч до тильної частини огорожі розділивши її на відрізки 7,45 м та 7,55 м відступивши 2 м від сараю літ. «Б» для обслуговування стіни.

Виділено ОСОБА_3 земельну ділянку площею 358,5 кв.м, згідно лінії розподілу земельної ділянки від т.8,55 м по прямій лінії до будинку літ. «А-1» по лінії розподілу будинку та на відстань 1 м ліворуч на 2 м, праворуч до тильної частини огорожі розділивши її на відрізки 7,45 м та 7,55 м відступивши 2 м від сараю літ. «Б» для обслуговування стіни.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію за відступ від ідеальної частки розподілу домоволодіння у сумі 103682 грн.

Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1394 грн.

В апеляційних скаргах ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким перерозподілити частки спірного житлового будинку між сторонами та стягнути з позивача на його користь компенсацію за відступ від ідеальних часток. В обгрунтування скарг посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 березня 1985 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2-1342, виданого 11-ою ХДНК, ОСОБА_4 належить на праві приватної власності 1/2 частина житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Інша ? частина цього домоволодіння, на підставі вищезазначеного свідоцтва про право на спадщину, належить ОСОБА_3

Свідоцтво про право на спадщину видано 11-ою ХДНК в одному екземплярі, який в теперішній час знаходиться у володінні ОСОБА_3

ОСОБА_4 неодноразово звертався до свого брата ОСОБА_3 з метою отримання доступу до вказаного оригіналу свідоцтва про право на спадщину, однак, останній відмовляється надати оригінал свідоцтва про право на спадщину, що перешкоджає позивачеві у повній мірі розпоряджатися своєю власністю, а саме здійснити виділ частки у праві спільної часткової власності, державну реєстрацію права власності на частину будинку, продаж належної йому частини будинку.

31 липня 2015 року представник ОСОБА_4 звернулася до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції з метою державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на ? частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, однак у державній реєстрації права власності ОСОБА_4 на 1/2 частину вищезазначеного житлового будинку було відмовлено на підставі того, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Крім того, між співвласниками протягом декількох років виникають спори щодо порядку володіння та користування житловим будинком з надвірними будівлями, що належить сторонам на праві спільної часткової власності

Угоди про спосіб виділення частки із загального майна між співвласниками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 досягнуто не було.

Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд, наданої КП «Харківське міське БТІ», частина житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться у спільній частковій власності сторін по справі складається з: житлового будинку - літ. «А-1», площею 68,0 кв.м, прибудови - літ. «а», площею 13,2 кв.м; тамбуру - літ. «а2», площею 4,1 кв.м.

Фактично позивач ОСОБА_4 користується приміщеннями 1-4 та 1-5, а ОСОБА_3 користується приміщеннями 1-2 та 1-3. Інші приміщення знаходяться у спільному користуванні.

Згідно висновку судової будівельно-технічної, земельно-технічної та будівельно-оціночної експертизи № 11785/2563/2564 від 23 березня 2016 року, запропоновано один варіант поділу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 між його співвласниками, а саме: перша частина складає в натурі 42/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами, а саме по житлових будівлях: «А-1» - приміщення тамбуру літ. «1-4» площею 9,6 кв.м; коридору літ. «1-5» площею 14,4 кв.м; «а» - приміщення коридору літ. «1-6» площею 4,4 кв.м та частину кухні літ. «1-1» площею 4,0 кв.м, що загалом складає 32,4 кв.м; по надвірним спорудам ? замощення літ. «ІІ», зливна яма літ. «І», ворота літ. №6, хвіртка літ. №4, 1/2 огорожі літ. №2, 1/2 огорожі літ №1. Друга частина складає в натурі 58/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами, а саме: по житлових будівлях: «А-1» - кухня літ. «1-2» площею 9,7 кв.м; житлова літ. «1-3» площею 14,1 кв.м, «а» - частину кухні літ. «1-1» площею 8,1 кв.м., що загалом складає 31,9 кв.м; по надвірним спорудам 1/2 огорожі №2, 1/2 огорожі №1, 1/2 замощення літ. «ІІ», сарай літ. «Б», льох літ. «Г», вбиральня літ. «В», огорожа літ. №3, тамбур літ. «а2», водопровід літ. №5. В дослідженні запропоновано варіант поділу житлового будинку з надвірними будівлями з відступом від ідеальних часток співвласників та розрахована компенсація.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не можуть домовитися про спільне володіння та користування майном, утримання та збереження спільного майна і угоди про спосіб виділення в натурі його частки із сумісного спільного володіння не досягнуто.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного з'ясування обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, надання належної правової оцінки зібраним у справі доказів та застосування правових норм, які регулюють дані правовідносини.

Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно із частинами першою, третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією № 55.

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.

Частина 1 ст. 367 ЦК України вбачає, що майно, що є у спільній сумісній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідачем не надано доказів, що здійснення перепланування спірного житлового будинку за обраним позивачем варіантом потребує отримання дозволу виконавчого комітету місцевої ради та узгоджень органів державного нагляду та органів, що видають технічні умови на переобладнання інженерних мереж, газового господарства і держпожінспекції.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Аналогічним чином під час апеляційного розгляду справи апелянтом не надано належних та допустимих доказів підтверджуючих, що висновок експертизи є неповним або таким, що суперечить іншим матеріалам справи. Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_3 та його представником не заявлялись клопотання про виклик експерта для роз'яснення висновку експерти, призначення по справі додаткової або комплексної експертизи.

З огляду на те, що розподіл домоволодіння та виділ в натурі частки із спільного майна не суперечить закону, є технічно можливим, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної, земельно-технічної та будівельно-оціночної експертизи № 11785/2563/2564 від 23 березня 2016 року, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи, що позовні вимоги було задоволено у повному обсязі, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 червня 2016 року та додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: