Ухвала суду № 62638315, 11.11.2016, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/1905/16-ц

Провадження № 2/621/1092/16

УХВАЛА

Іменем України

11 листопада 2016 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Вельможної І.В.,

за участю секретаря Акулової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві заяву ОСОБА_1 Ієлени про забезпечення позову,

встановив:

21 вересня 2016 року ОСОБА_1 Ієлена звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 Шмуєла, ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» про визнання правочину недійсним.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2016 року провадження по справі було відкрито.

10 листопада 2016 року позивач подала до канцелярії суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю, загальною площею 1713,40 кв. м по вул. Гагаріна, 13 у м. Змієві Харківської області; нежитлову будівлю, загальною площею 1561,5 кв. м по вул. Гагаріна, 21 у м. Змієві Харківської області; вбудоване приміщення на І-му поверсі 5-ти поверхового будинку, загальною площею 1918,1 кв. м по вул. Залізничній (колишня 50 років Комсомолу), 126 в м. Змієві Харківської області; комплекс, загальною площею 2659,5 кв. м по вул. Залізничній (колишня 50 років Комсомолу), 117 в м. Змієві Харківської області, які належать ОСОБА_2 товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірмі «Харків-Москва» (код 14344275, місце знаходження Харківська обл., Валківський район, с. Шарівка). Також ОСОБА_1 Ієлена просила заборонити відповідачу ОСОБА_2 товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірмі «Харків-Москва» до вирішення даної справи по суті відчужувати у будь-який спосіб вищезазначене нерухоме майно.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 Ієлена зазначила, що у 2012 році належне їй та ОСОБА_1 Шмуєлу на праві спільної сумісної власності нерухоме майно, розташоване у м. Змієві, було незаконно, без згоди позивача, відчужене її колишнім чоловіком Декур Шмуєлом на користь належного йому підприємства. Наслідком цього правочину стало позбавлення права власності на належне ОСОБА_1 Ієлені майно. Позивач вважала, що на даний час існує обґрунтований ризик того, що Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва», до ухвалення рішення у даній справі розпорядиться спірним нерухомим майном (напр. передасть його у довгострокову іпотеку або увійде до складу іншої юридичної фірми і передасть майно у статутний фонд цієї особи). Так, станом на момент передачі спільного нерухомого майна у власність ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва» ОСОБА_1 Шмуєл володів 99% статутного капіталу цієї фірми, тобто був її власником. Згодом, відповідач вийшов зі складу засновників підприємства, натомість його засновниками стали близькі родичі ОСОБА_1 Шмуєла його сестри та дружина. Отже, наразі фірма повністю контролюється колишнім чоловіком позивача, він є її керівником і саме останній приймає всі важливі рішення щодо її діяльності. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 Шмуєл, будучи співвласником майна, засновником та керівником ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва» вже вчиняв дії, направлені на позбавлення ОСОБА_1 Ієлени власності, позивач вважає, що існує обґрунтований ризик того, що такі дії будуть вчинені повторно, що, в подальшому, ускладнить рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги стосуються, зокрема, визнання недійсним правочину щодо передачі ОСОБА_1 Шмуєлом нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі по вул. Гагаріна, 13; нежитлової будівлі по вул. Гагаріна, 21; нежитловим приміщень по вул. 50 років Комсомолу, 126; нежитлових приміщень по вул. 50 років Комсомолу, 117, які розташовані в м. Змієві Харківської області до статутного фонду ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва» (код 14344275, місце знаходження Харківська обл., Валківський район, с. Шарівка, а також визнання недійсними Свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва» на вказане майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З аналізу вищевикладених норм законодавства, суд дійшов висновку про те, що між ОСОБА_1 Ієленою та ОСОБА_1 Шмуєлом виник спір з приводу незаконного відчуження нерухомого майна та права власності на нього.

Матеріалами справи підтверджено той факт, що на даний час власником спірного майна є Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва». Станом на 18 вересня 2016 року засновником та керівником вказаного Товариства був ОСОБА_1 Шмуєл. В той же час, з наданих до заяви про забезпечення позову документів вбачається, що ОСОБА_1 Шмуєл залишився керівником Товариства, натомість засновниками виступають ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Вказане свідчить про те, що існує ризик відчуження спірного майна до третіх осіб.

З огляду на вищевикладене, враховуючи співмірність заявлених вимог, а також наявність достатніх підстав вважати, що не вжиття заходів щодо забезпечення позову може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 Ієлени.

Керуючись ст.ст. 316, 321 ЦК України, ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 Ієлени про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірмі «Харків-Москва» (код 14344275, місце знаходження Харківська обл., Валківський район, с. Шарівка), а саме на:

- нежитлову будівлю, загальною площею 1713,40 кв. м, яка розташована по вул. Гагаріна, 13 у м. Змієві Харківської області;

- нежитлову будівлю, загальною площею 1561,5 кв. м, розташовану по вул. Гагаріна, 21 у м. Змієві Харківської області;

- вбудоване приміщення на І-му поверсі 5-ти поверхового будинку, загальною площею 1918,1 кв. м, розташоване за адресою вул. Залізнична (колишня 50 років Комсомолу), 126 в м. Змієві Харківської області;

- комплекс, загальною площею 2659,5 кв. м, розташований по вул. Залізничній (колишня 50 років Комсомолу), 117 в м. Змієві Харківської області.

Заборонити ОСОБА_2 товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірмі «Харків-Москва» вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна:

- нежитлової будівлі, загальною площею 1713,40 кв. м, яка розташована по вул. Гагаріна, 13 у м. Змієві Харківської області;

- нежитлової будівлі, загальною площею 1561,5 кв. м, розташованої по вул. Гагаріна, 21 у м. Змієві Харківської області;

- вбудованого приміщення на І-му поверсі 5-ти поверхового будинку, загальною площею 1918,1 кв. м, розташованого за адресою вул. Залізнична (колишня 50 років Комсомолу), 126 в м. Змієві Харківської області;

- комплексу, загальною площею 2659,5 кв. м, розташованого по вул. Залізничній (колишня 50 років Комсомолу), 117 в м. Змієві Харківської області.

Копію ухвали для виконання направити Зміївській міській раді Харківської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня отримання її копії. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: