Ухвала суду № 62635717, 02.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6806/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Панасенкова В.О.,

при секретарі Томашевській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 29 липня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання правочинів удаваними, визнання укладеними договорів, стягнення заборгованості,

встановила:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулися з позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 про визнання правочинів удаваними, визнання укладеними договорів, стягнення заборгованості.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2016 року накладено арешт на: - сідловий тягач Е, марки «IVECO», моделі FORD 440Е40, 2002 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №WJMS2NSJ004251910, реєстраційний номер НОМЕР_1; - напівпричіп контейнеровоз Е, марки ПП., моделі SD COACHWORKS, 1999 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №АЕD29509, реєстраційний номер НОМЕР_2; - напівпричіп контейнеровоз Е, марки «FRUEHAUF», 1997 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №FVT2013, реєстраційний номер НОМЕР_3; - сідловий тягач Е, марки «IVECO», моделі «FORD», 2000 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №WJMS2NSK004225530, реєстраційний номер НОМЕР_4, заборонивши їх відчуження до рішення суду. Ухвалу направлено для виконання до Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом передачі на відповідальне зберігання ТОВ «Сігма-Транс» майна, а саме: - сідловий тягач Е, марки «IVECO», моделі FORD 440Е40, 2002 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №WJMS2NSJ004251910, реєстраційний номер НОМЕР_1; - напівпричіп контейнеровоз Е, марки ПП., моделі SD COACHWORKS, 1999 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №АЕD29509, реєстраційний номер НОМЕР_2; - напівпричіп контейнеровоз Е, марки «FRUEHAUF», 1997 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №FVT2013, реєстраційний номер НОМЕР_3; - сідловий тягач Е, марки «IVECO», моделі «FORD», 2000 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №WJMS2NSK004225530, реєстраційний номер НОМЕР_4, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою суду в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом передачі на відповідальне зберігання ТОВ «Сігма-Транс» майна відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати цю ухвалу та постановити нову, в якій заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

У відповідності до вимогст. 151 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК передбачені види забезпечення позову, а саме, п озов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать

відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Роз'ясненнями п. 4 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом передачі на відповідальне зберігання ТОВ «Сігма-Транс», суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні вищевказаної заяви про забезпечення позову з таких підстав.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суддя вважає, що у заяві про забезпечення позову необхідно відмовити.

Жодного належного мотивування причини відмови та обґрунтування своїх висновків, суд в порушення ст. 210 ЦПК України не навів, обмежившись загальними термінами.

ОСОБА_4 того, суд не перевірив та не витребував у позивача відомості про наявність такого субєкта господарювання як ТОВ «Сігма-Транс», чи може та має можливість це товариство зберігати спірне рухоме майно, чи є згода цього товариства на таке зберігання.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 29 липня 2016 року винесена передчасно, вона не може вважатися обґрунтованою, і тому ухвала підлягає скасуванню з передачею питаннящодо розгляду заяви на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 312, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 29 липня 2016 року скасувати, питаннящодо розгляду заяви направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: В.О. Панасенков

ОСОБА_5