Вирок № 62633945, 11.11.2016, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/118/16-к

Номер провадження 1-кп/350/22/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2016 року смт.Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Пулика М. В.,

секретаря судового засідання Стадник О.С.,

прокурора Боровика С.О.,

представників потерпілої ОСОБА_1,ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рожнятів кримінальне провадження № 42015090000000174 внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 16 грудня 2015 року, про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця с. Сваричів Рожнятівського району, жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України, за ст.286 ч.2 КК України,-

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Злочин вчинено за таких обставин.

15 грудня 2015 року, приблизно о 17 годині 45 хвилин, в темну пору доби, суху погоду, обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що значно знижує реакцію і унеможливлює здатність належним чином реагувати на зміну дорожньої обстановки, керуючи автомобілем марки Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався ділянкою автодороги Т-09-02 «Креховичі-Дзвиняч», що в урочищі Підмонастир у с. Сваричів Рожнятівського району Івано-Франківської області у напрямку с. Дзвиняч. У цей час, в зустрічному напрямку по своїй смузі, із увімкненим світлом фар, рухався автомобіль марки Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5

Рухаючись прямою ділянкою дороги зі швидкістю приблизно 80 км/год., що значно перевищувала максимально-допустиму швидкість для даних дорожніх умов, обвинувачений ОСОБА_4 порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, зокрема п. 2.3. б) згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, п. 2.9. а) відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, п. 10.1., який зобов'язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, п. 12.4. в якому зазначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. виїхав на смугу зустрічного руху не переконавшись в тому, що вона є вільною від транспортних засобів, де вчинив зіткнення з автомобілем марки Renault Kangoo, під керуванням водія ОСОБА_5

У результаті порушення обвинуваченим ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої водій автомобіля Renault Kangoo ОСОБА_5отримав поєднану травму голови, грудної клітки та її органів, органів черевної порожнини, обох верхніх та нижніх кінцівок з закритими множинними переломами ребер справа та зліва та крововиливами в міжреберні м'язи та легені, розривами пристінкової плеври та обох легень, кровотечею в плевральну порожнину; розривом аорти та гемоперикардом ; розривами печінки та кровотечею в черевну порожнину; крововиливом в заочеревинну клітковину; відкритим переломом лівої стегнової кістки з крововиливом в прилеглі м'язи, синцем та забійною раною в цій ділянці; крововиливом під м'яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку, м'які покриви голови, садном та подряпинами в ділянці голови; саднами та синцями в ділянці лівої руки та обох ніг, садном в ділянці правої кисті, яка ускладнилась розвитком тяжкого травматичного шоку. Від отриманих травм ОСОБА_5 помер.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, суду дав показання про те, що напередодні дорожньо-транспортної пригоди вживав спиртні напої, а 15 грудня 2015 року, приблизно о 17 годині 45 хвилин, керував автомобілем марки Volkswagen Transporter. Керував автомобілем з порушенням правил безпеки дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої водій ОСОБА_5 загинув. У вчиненому щиро розкаюється, просить потерпілу вибачити йому за смерть її чоловіка, а суд просить не призначати йому покарання пов"язане з позбавленням волі, оскільки він не бажав вчинити дорожню транспортну пригоду, а тим більше з такими жахливими наслідками. Не заперечував проти розгляду провадження у порядку, передбаченому ст.349 КПК України. З позовними вимогами про відшкодування матеріальної шкоди згідний, однак відшкодувати її може не відразу. В даний час частково, в розмірі 13863 гривні відшкодував потерпілій матеріальну шкоду, яку вона понесла у зв"язку похоронами чоловіка. Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди визнає частково, оскільки заявлений її розмір для нього є надто великий, а тому у питанні стягнення її розміру покладається на рішення суду. Бажає відшкодувати завдану шкоду, однак не має можливості через відсутність коштів.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину повністю доказана показаннями потерпілої, свідків, протоколами слідчих дій, висновками експертиз,іншими матеріалами кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_6суду дала показання про те, що смерть її чоловіка, який загинув 15 грудня 2015 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася з вини обвинуваченого, стала страшним горем для їхньої сім"ї. В на даний час обвинуваченим відшкодовано 13863 гривні матеріальної шкоди, інші її вимоги залишаються не задоволеними. Просить стягнути з відповідачів на її користь матеріальну шкоду обгрунтування та розмір якої зазначено нею в позовній заяві, а також стягнути моральну шкоду на її та неповнолітніх дітей користь в розмірі, який також зазначений та обгрунтований в позовній заяві. Оскільки ОСОБА_4 не відшкодовані завдані злочином збитки просить призначити йому сувору міру покарання.

Свідок ОСОБА_7суду дав показання про те,що він їдучи в своєму автомобілі побачив світло фар зустрічного автомобіля, який різко виїхав на смугу зустрічного руху й зіткнувся з автомобілем марки" Рено".Склалося враження, що водій автомобіля "Фольксваген" або заснув за кермом, або хотів покінчити життя самогубством.

Свідок ОСОБА_8дав суду показання, що він не був очевидчем моменту самого зіткнення автомобілів, однак бачив, що синій бус виїхав на зустрічну смугу без причини.Погодні умови були нормальними. Бачив ОСОБА_4лежачим на землі.

Крім цього винуватість обвинуваченого доведена даними, що містяться :

- в протоколі огляду місця події від 15.12.2015 року та додатками до нього, якими є план-схема та фототаблиця ( а.к.п.170-189);

- в інформації, яка надана Івано-Франківським обласним наркологічним диспансером, якою підтверджено, що у ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт у кількості 1,19 % ( а.к.п.194);

- у висновку експерта № 205 від 16.01.2016 року ( а.к.п.195-199);

-у висновку експерта № 1512 від 11.01.2016 року ( а.к.п.200);

- у висновку експерта № 09/17-957 від 14.01.2016 року ( а.к.п.203-207);

-у висновку експерта № 09/17-956 від 14.01.2016 року ( а.к.п.208-212);

- у висновку експерта № 09/17-955 від 21.01.2016 року ( а.к.п.213-221).

Оцінюючи та аналізуючи детально досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Пом"якшуючими покарання обставинами для обвинуваченого є повне визнання ним своєї вини та щире каяття у вчиненому, сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданого злочином збитку, наявність на утриманні неповнолітньої дитини .

Призначаючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд також враховує, що скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких але не є умисним, тяжкість наслідків від порушень правил дорожнього руху, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання і так само характеризувався за місцем праці.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції інкримінованого йому злочину, оскільки застосування саме такого покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає.

Що стосується вимоги прокурора про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою суд зазначає наступне.

Під час досудового розслідування провадження прокурором не заявлялося клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не заявлялося клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою і під час судового розгляду.

З огляду на викладене, вимога прокурора про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою під час ухвалення вироку задоволенню не підлягає, оскільки прокурором не наведено жодних обставин, які б давали підстави вважати, що раніше обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе забезпечити зазначених у ст. 177 КПК України ризиків.

Потерпіла ОСОБА_6просить суд стягнути з ОСОБА_4 та ПрАТ " Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на її та неповнолітніх дітей користь матеріальну та моральну шкоду, обгрунтування та розмір якої зазначено нею в позовній заяві (а.к.п.40-46).

Згідно з ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Відповідно до п.п. 6, 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989року (із наступними змінами) «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всебічного повного й об`єктивного дослідження обставин справи з`ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам. Суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову або про покладання на засудженого обов`язку відшкодувати шкоду, зазначивши, якою дією чи бездіяльністю її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.

За змістом ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Заявлені потерпілою ОСОБА_6 вимоги про стягнення з ОСОБА_4 на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно висновку № 31 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 10 лютого 2016 року вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля НОМЕР_2 приймається в розмірі, що дорівнює його ринковій вартості на час дослідження і складає 131310 гривень ( а.к.п. 68-72 ).

Оскільки страхувальник ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» зобов"язана відшкодувати матеріальну шкоду в межах ліміту відповідальності на суму 50000 гривень, то з відповідача ОСОБА_4 слід стягнути 81310 гривень, тобто суму понад ліміт страхової відповідальності.

Витрати на поминальний обід в розмірі 8612.80 гривень та витрати в сумі 2000 гривень пов"язані з транспортуванням автомобіля НОМЕР_2 понесені позивачкою ОСОБА_6 та підтверджені письмовими доказами, зокрема рахунком № 001442 від 18 грудня 2015 року ( а.к.п.63) та рахунком без № від 15 грудня 2015 року ( а.к.п. 67), тому вони підлягають стягненню з обвинуваченого.

Загальна сума, яка підтверджена доказами і на стягнення якої погоджується обвинувачений ОСОБА_4, становить 91.922 гривні.

Однак зважаючи на те, що обвинуваченим під час судового розгляду кримінального провадження добровільно відшкодовано потерпілій ОСОБА_6 13 863 гривні ( а.к.п.111), з ОСОБА_4 слід стягнути 78.059 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України за змістом якої моральна шкода,завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою,яка її завдала,за наявності її вини.

За змістом п. п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (із наступними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями, яка полягає у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров»я, у порушенні права власності, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Потерпіла ОСОБА_6 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на її та дітей користь в рахунок відшкодування моральної шкоди по 294488 гривень кожному , мотивуючи тим, що загибель її чоловіка , який був батьком двох неповнолітніх дітей негативно вплинула на її психологічний та моральний стан, а також на психологічний стан спільних дітей.Загибель чоловіка та батька позбавила її та дітей можливості реалізовувати свої повсякденні плани, бажання, призвела до порушення нормальних життєвих зв'язків, тому їм потрібні додаткові зусилля для організації свого життя. Чоловік, працюючи на сезонних роботах, заробляв кошти не тільки на себе, а й на утримання сім'ї. Тому його загибеллю сім'я позбавлена основного джерела доходів. Додаткові душевні страждання викликають у неї дії відповідача ОСОБА_4, який у добровільному порядку не відшкодував заподіяну шкоду, жодного разу не зустрівся з нею і навіть не попросив вибачення за скоєне. Скоєння ОСОБА_4 злочину в стані алкогольного сп"яніння, свідоме нехтування ним правовими та моральними нормами, також негативно впливають на її психологічний стан та психологічний стан її дітей.Осягнути повною мірою рівень моральних страждань, пов'язаних із даним правопорушенням складно. Однак, враховуючи всі перелічені вище фактори, оцінює моральну шкоду сукупно у розмірі 900 000 (дев'ятсот тисяч) гривень.

Суд погоджується з таким обгрунтуванням моральної шкоди, однак вирішуючи питання про її відшкодування враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань кожного з позивачів окремо, характер діяння та ступінь вини обвинуваченого , обставини скоєння злочину, істотність і наслідки вимушених змін у життєвих стосунках кожного з позивачів , а також майновий стан обвинуваченого .

А тому суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості,вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачів в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_4 частково.

Підставною є вимоги ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_4 на її користь 25000 гривень в рахунок відшкодування витрат по оплаті правової допомоги ( а.к.п. 88), та 1000 гривень в рахунок відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження ( а.к.п.87), оскільки такі вимоги ґрунтуються на нормах ст.ст. 118,124 КПК України, які зобов'язують обвинуваченого відшкодувати потерпілому витрати на правову допомогу та витрати, пов"язані із залученням спеціалістів та експертів у разі ухвалення обвинувального вироку.

Представник ПрАТ " Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" в судове засідання не прибув, однак від нього поступило клопотання в якому просить розгляд кримінального провадження проводити за його відсутності, а цивільні позови залишити без розгляду. Обгрунтовуючи своє клопотання представник страховика посилається на те, що оскільки страхова компанія не є обвинуваченою стороною і вирішення питання щодо наявності або відсутності зобов"язань цих осіб перед позивачем внаслідок ДТП і встановлення їх розміру виходить за межі обвинувачення і предмету доказування в цьому кримінальному провадженні, цивільні позови не підлягають вирішенню в його рамках. Вирішення цього питання може відбуватися у порядку цивільного судочинства. Однією із умов для вирішення питання про відшкодування страховиком шкоди є надання потерпілою стороною обвинувального вироку суду, що набув законної сили відносно особи, цивільна відповідальність якої застрахована за договором страхування.Такий документ на час розгляду справи в суді позивачами не був наданий. Крім того ні страхувальник ПрАТ" СК "Просто страхування", ні потерпілі до ПрАТ" Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" із заявами чи повідомленнями про настання ДТП не зверталися. В разі неподання особою, відповідальність якої застрахована страховику письмового повідомлення про ДТП, шкода відшкодовується завдавачем шкоди ( а.к.п. 98 - 99 ).

Що стосується зазначеного клопотання, зокрема щодо необхідності залишення позову без розгляду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд не погоджується з твердженням представника ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про те, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 не підлягає розгляду у кримінальному судочинстві, оскільки в силу ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Не подача страховику заяви чи повідомлення про настання ДТП не позбавило страхувальника можливості переконатись, що відповідна подія мала місце та є страховим випадком.

Так, відповідно до ст.37 Закону України " Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "(далі - Закон) підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування може бути таке невиконання потерпілим або особою, яка має право на страхове відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим законом, яке призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Однак факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання і розмір заподіяної шкоди встановлені в ході судового розгляду провадження, та доводять настання страхового випадку.

Але і крім цього страхувальник був повідомлений потерпілою ОСОБА_6про страховий випадок, що підтверджено копією такого повідомлення, яке міститься на а.к.п.130.

Згідно з п.22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/440341 терміном дії з 31.11.2015 року по 30.01.2016 року включно підтверджено, що ОСОБА_4 застрахував свою цивільну відповідальність у ПрАТ " Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" і під час вчинення ДТП, внаслідок якої ОСОБА_5помер, керував забезпеченим транспортним засобом марки Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.к.п.120).

Договір страхування укладений з дотриманням вимог ст.ст. 979-982, 985, 999 ЦК України і страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, становить 100 000 гривень, за шкоду заподіяну майну становить 50 000 гривень.

Вищезазначеним висновком № 31 експертного автотоварознавчого дослідження від 10 лютого 2016 року підтверджено факт знищення автомобіля Renault Kangoo.

За змістом ст.30 Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин, оскільки страховик відповідає в межах страхової суми, яка становить 50.000 грн., саме цю суму слід стягнути з ПрАТ " Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь потерпілої в рахунок відшкодування шкоди пов"язаної із знищенням автомобіля марки Renault Kangoo .

Накладною № 158 від 16.12.2015 року, товарними чеками від 17.12.2015 року та від 16.12.2015 року підтверджено, що потерпіла ОСОБА_6понесла витрати пов"язані з похованням її чоловіка на суму 13863 гривні ( а.к.п.62,64-66).

Зазначені витрати підлягають стягненню зі страховика у відповідності до п. 27.4. ст.27 Закону, за змістом якого, страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до п. 27.3. ст.27 Закону страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

На день настання страхового випадку мінімальна заробітна плата становила 1378 грн. х 12 = 16535 грн. : 3 = 5512 грн.- розмір моральної шкоди, яку слід стягнути з ПрАТ" Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь кожного з позивачів.

Відповідно до ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку судом зазначається рішення щодо речових доказів та документів і спеціальної конфіскації.

Речовими доказами в ході досудового розслідування визнані автомобілі марки Volkswagen Transporter, та Renault Kangoo, тому їх долю слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Витрати в сумі 1596.60 грн. пов"язані із залученням експертів суд вирішує у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком три роки шість місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком три роки.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - перебування під домашнім арештом.

Позов ОСОБА_6, яка діє в своїх та дітей інтересах до ОСОБА_4, ПрАТ" Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 78059 (сімдесять вісім тисяч п"ятдесят дев"ять) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 12000 ( сто двадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 10000 ( сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 10000 ( сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 25000 ( двадцять п"ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування витрат по оплаті правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 1000 (одна тисяча) в рахунок відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1596 грн.60 коп. витрат пов"язаних з проведенням судових експертиз.

Стягнути з ПрАТ" Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь ОСОБА_6 63863 (шістдесять три тисячі вісімсот шістдесят три ) гривні в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ПрАТ" Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь ОСОБА_6 5512( п"ять тисяч п"ятсот дванадцять) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ПрАТ" Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь ОСОБА_10 5512 ( п"ять тисяч п"ятсот дванадцять) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ПрАТ" Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь ОСОБА_11 5512( п"ять тисяч п"ятсот дванадцять) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі - автомобіль марки Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1,повернути власнику ОСОБА_12.

Автомобіль марки Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути потерпілій ОСОБА_6 .

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: