Постанова № 62631998, 10.11.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2016 р.Справа № 915/1855/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від Департаменту виконавчої служби Міністерства Юстиції України: ОСОБА_1 (довіреність № 20-22/261/20.3-03 від23.05.2016)

від позивача:

- ОСОБА_2 (довіреність № 578 від 26.04.2016)

- ОСОБА_3 (довіреність № 573 від 26.04.2016)

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства ОСОБА_4 атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відоремленого підрозділу Южно-Українська АЕС

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 13 вересня 2016 року про бездіяльність органів Державної виконавчої служби в порядку ст.121-2 ГПК України

по справі № 915/1855/15

за позовом Державного підприємства ОСОБА_4 атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відоремленого підрозділу Южно-Українська АЕС

до Комунального підприємства Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство

за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

субєкт оскарження Відділ примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

29.07.2016 Державне підприємство ОСОБА_4 атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС звернулось до господарського суду Миколаївської області суду зі скаргою на бездіяльність державної виконавчої служби, відповідно до якої скаржник просив визнати противоправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 при здійсненні виконавчого провадження № 50663862, яке відкрито на підставі наказу, виданого 17.03.2016 господарським судом Миколаївської області на виконання рішення суду від 01.02.2016 по справі № 915/1855/15.

12.09.2016р. позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з заявою про уточнення вимог по скарзі в порядку ст.22 ГПК України, відповідно до якої просив визнати противоправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при здійсненні виконавчого провадження № 50663862, яке відкрите на підставі наказу, виданого 17.03.2016 господарським судом Миколаївської області на виконання рішення суду від 01.02.2016 по справі № 915/1855/15.

Скарга державного підприємства з урахуванням її уточнення мотивована тим, що державним виконавцем не було вжито всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту України від 02.04.2012 №512/5 заходів для виконання рішення суду, не вжито заходів по виявленню майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів, не перевірено фінансового стану боржника, не було звернень з запитами, чи не відкрив боржник інші рахунки після арешту коштів; не дотримано вимог Інструкції щодо обєднання кількох виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження; не здійснено дій по виявленню майна боржника шляхом витребування у боржника або у відповідних державних органів балансу та не здійснено опису майна з метою його реалізації; не вжито заходів по створенню виконавчої групи для реального здійснення виконавчих дій; не перевірено фінансового стану боржника, не виставлено платіжні вимоги в банк.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.09.2016 (суддя Мавродієва М.В.) у задоволенні скарги № 32/160 від 20.07.2016 Державного підприємства ОСОБА_4 атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі ВП Южно-Українська АЕС було відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що 31.03.2016 державним виконавцем була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №50663862 по якій шестимісячний строк проведених державним виконавцем виконавчих дій з виконання рішення суду у справі №915/1855/15 не сплинув. Також суд першої інстанції зазначив, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається здійснення державним виконавцем вимог відповідно до Закону №606-ХІV дії по примусовому виконанню наказу суду від 17.03.2016 у справі №915/1855/15.

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, Державне підприємство ОСОБА_4 атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відоремленого підрозділу Южно-Українська АЕС звернулось

до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЮУ АЕС у повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в звязку з чим виніс незаконну і необґрунтовану ухвалу, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, державним підприємством на адресу ДВС була направлена заява про накладання арешту на грошові кошти та майно боржника, яка залишена державним виконавцем без задоволення, чим порушені вимоги Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, що було проігноровано судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали та не надано належної оцінки доказам.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року по даній справі було продовжного строк розгляду апеляційної скарги за клопотанням представника Департаменту виконавчої служби Міністерства Юстиції України на 15 днів відповідно до ст.69 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали оскаржуваної ухвали, апеляційну скаргу, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.02.2016 у справі № 915/1855/15 позовні вимоги Державного підприємства ОСОБА_4 атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відоремленого підрозділу Южно-Українська АЕС задоволені частково. Стягнуто з Комунального підприємства Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство, 55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби народів, 8 на користь Державного підприємства ОСОБА_4 атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом 12179720,92 грн. основного боргу, 480169,31 грн. збитків від інфляції, 146681,74 грн. 3% річних, 535388,38 грн. пені, 264253,32 грн. штрафу та 178059,42 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Як вбачається зі змісту письмових пояснень представників сторін та підтверджується оскаржуваною ухвалою, 17.03.2016 на виконання вказаного рішення Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.

На виконання вказаного наказу 31.03.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також орган ДВС) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №50663862) та надано боржнику семиденний термін для добровільного виконання зазначеного рішення суду.

19.04.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 823447,20 грн. у звязку з невиконанням боржником виконавчого документа у наданий строк.

19.04.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі ст. 59 Закону України Про банки та банківську діяльність, ст.ст. 11, 52 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої на підставі рішення суду та постанови про стягнення виконавчого збору накладено арешт на кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках в АТ ОСОБА_6 ОСОБА_2, МФО 380805, Миколаївське РУ ПАТ КБ Приватбанк, МФО 326610, філія - Миколаївське обласне управління АТ Ощадбанк, МФО 326461, ПАТ Промінвестбанк, МФО 300012, а також на кошти на рахунках, що були відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що належать КП Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство, у межах суми 9057919,18 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.05.2016 було знято арешт з коштів КП Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство, що знаходяться на розрахунковому рахунку №26008415985 (код фінансової установи 380805, назва фінансової установи: АТ ОСОБА_6 ОСОБА_2 у м. Києві), які необхідні та призначені для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників КП Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна боржника від 01.07.2016 (ВП №50663862) знято арешт з усіх коштів боржника, які містяться на рахунку №26008415985 (код фінансової установи 380805, назва фінансової установи: АТ ОСОБА_6 ОСОБА_2 у м. Києві), накладений постановою про арешт коштів боржника від 19.04.2016 ВП № 50663862.

У звязку з тим, що як зазначає державне підприємства, зазначена вище ухвала суду від 31.05.2016 у справі № 915/1855/15 не відповідає змісту постанови державного виконавця від 01.07.2016 «Про зняття арешту з майна боржника», скаржник і звернувся зі скаргою від 13.07.2016 за № 32/9826 на неправомірні дії виконавця.

Положеннями ст. 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 6 цього Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 57 даного Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч. 1 ст. 60 цього Закону).

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №606-ХІV, державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії

Відповідно до частини.2 ст.30 Закону №606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємств установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Так, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було проігноровано невиконання відділом виконавчої служби заяви № 32/9323 від 06.07.2016 про накладання арешту на грошові кошти та порушення державним виконавцем вимог п.п. 3.8, 3.8.3, 3.8.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за

Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що з моменту відкриття виконавчого провадження ВП №50663862 (31.03.2016) до моменту прийняття оскаржуваної ухвали (13.09.2016) минуло пять місяців, однак у звязку з бездіяльністю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, наказ суду досі не виконаний.

Таким чином, як встановлено під час розгляду апеляційної скарги та не спростовано представником відділу виконавчої служби, при виконанні наказу суду у виконавчому провадженні № 50663862 ДВС було здійснено:

-31.03.2016 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження;

-19.04.2016 прийнято постанову про арешт коштів боржника;

-01.07.2016 прийнято постанову про безпідставне скасування арешту всіх коштів боржника на рахунку № 26008415985.

З урахуванням вищевикладеного, Державний виконавець в порушення ч. 2 пункту 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту України від 02.04.2012 №512/5 (далі по тексту - Інструкції) не вжив заходів по виявленню майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів, не перевірив фінансового стану боржника.

- в порушення вимог п.п. 3.8 , 3.8.3, 3.8.4 Інструкції не дотримав вимог Інструкції щодо об'єднання кількох виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження;

- в порушення розділу IV Інструкції (п.п. 4.1, 4.1.2, 4.1.2, 4.2, 4.2.10,) не здійснив дій по виявленню майна боржника шляхом витребування у Боржника або у відповідних державних органів балансу та не здійснив опис майна з метою його реалізації.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що позивач, як стягувач у виконавчому провадженні, з моменту предявлення виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження не зміг скористатися відповідними механізмами контролю та захисту своїх прав у визначені законодавством строки, які покладені на державну виконавчу службу.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 155 ГПК України також передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_7 визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Обов'язковість вимог державного виконавця встановлена ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з ч. 3 якої невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 13.09.2016 року по справі № 915/1855/15 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Державного підприємства ОСОБА_4 атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства ОСОБА_4 атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС задовольнити

2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від « 13» вересня 2016 року по справі № 915/1855/15 скасувати.

Скаргу Державного підприємства ОСОБА_4 атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відоремленого підрозділу Южно-Українська АЕС про бездіяльність органів Державної виконавчої служби в порядку ст.121-2 ГПК України задовольнити.

Визнати противоправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при здійснені виконавчого провадження № 50663862, на виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 17.03.2016 по справі № 915/1855/15.

3.Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00115622) на користь Державного підприємства ОСОБА_4 атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС (55001, м. Южноукраїнськ, промзона, а/с 20, Миколаївська область, р/р 26004103087001 в ЗАТ «Альфв-Банк», МФО 300346, ЄДРПОУ 20915546) 1378, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „11 листопада 2016 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров