Рішення № 62631670, 08.11.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р.Справа № 922/3204/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків про стягнення 22191,78 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 до господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ "ХМСК" (далі - відповідач) звернулось ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" (далі - позивач). У позові останній просить суд стягнути з відповідача 22191,78 грн. шкоди у порядку суброгації. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 26.09.2016 було порушено провадження по справі та її розгляд був призначений на 17.10.2016 о 12:30.

17.10.2016 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Зокрема, посилається на те, що позивач не надав належним чином завірених документів по відповідній справі (копія постанови Московського райсуду м. Харкова, завірена печаткою суду (оригінал печатки суду) у відношенні належного водія та оригінал платіжного доручення за підписом уповноваженого працівника банку та печаткою банку, яке б підтверджувало сплату страхового відшкодування, як вимагають умови ЗУ "Про ОСЦПВВНТЗ"), чим позбавив відповідача можливості здійснити страхове відшкодування. Наданий відзив досліджений судом та долучений до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 17.10.2016 було задоволено клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника у судовому засіданні та розгляд справи був відкладений до 08.11.2016 до 10:15.

19.10.2016 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд приєднати до матеріалів справи письмові докази, надані на виконання ухвали суду про порушення провадження по справі. Надане клопотання та додані до нього документи, досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

07.11.2016 до суду від позивача надійшли письмові пояснення на відзив відповідача, в яких він заперечує проти доводів відповідача, підтримує позов та просить суд його задовольнити. Надані пояснення досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.11.2016 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено доданими до матеріалів справи доказами, 24 березня 2014 року о 8 год. 00 хв. в м. Харкові, по проспекту Тракторобудівників відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю легкового автомобіля Nissan н.з. АХ 0242 ЕА, під керуванням ОСОБА_2 (страхувальник ПАТ "ХМСК") та легкового автомобіля Hyundai н.з. АХ 2500 ЕС, водій - ОСОБА_3.

Постановою Московського районного суду міста Харкова та постановою Апеляційного суду Харківської області по справі №643/4720/14-п ОСОБА_2 визнано винною у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент ДТП автомобіль марки Hyundai н.з. АХ 2500 ЕС, був застрахований у ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ/076641.

Водій пошкодженого транспортного засобу, ОСОБА_3, звернувся до ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" із заявою про настання страхового випадку по договору страхування наземних транспортних засобів.

ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" на підставі страхового акту № UA2014032400003/L01/01 від 23.04.2014 виплатило ремонтній організації страхове відшкодування за авторемонтні роботи у розмірі 22191,78 грн.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як водія автомобіля марки Nissan н.з. АХ 0242 ЕА була застрахованою на підставі страхового полісу №АС 0062357 у ПАТ "ХМСК".

ПрАТ СК ПЗУ Україна надсилало ПАТ "ХМСК" вимогу про виплату страхового відшкодування, втім вимога не була задоволена.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За приписами п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства.

На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

З огляду на викладене до позивача перейшло в межах суми 22191,78 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Такою особою, в даному випадку, є ОСОБА_2, однак, у разі якщо його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Hyundai н.з. АХ 2500 ЕС, відповідно до положень Закону України Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АС0062357), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень Закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011 (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обовязкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

Тобто в розумінні положень Закону Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Отже, відповідно до положень наведених норм до позивача, з моменту виплати страхового відшкодування, перейшло право вимоги до відповідача як до страховика, страхувальник якої відповідальний за заподіяний збиток, і неповідомлення страхувальником відповідача про настання страхового випадку не звільняє відповідача від виплати страхового відшкодування в порядку регресу, однак надає йому право пред'явлення регресного позову до страхувальника.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 22191,78 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код ЄДРПОУ 20782312) - 22191,78 грн. збитків та 1378,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_4