Рішення № 62631134, 03.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016Справа №910/16951/16

За позовомІнституту соціології Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шовк» простягнення 247869,69 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаОСОБА_1 представник від відповідачане зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут соціології Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шовк» 270221,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди №28 від 30.05.2014, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість зі сплати передбачених договором платежів у розмірі 232642,55 грн. Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобовязання позивач просив стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 10354,94 грн та інфляційні втрати у розмірі 27224,25 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/16951/16 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 розгляд справи було відкладено на 03.11.2016.

26.10.2016 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 232642,55 грн основного боргу за договором оренди №28 від 30.05.2014, 4690,35 грн 3% річних та 10536,79 грн інфляційних втрат, а всього 247869,69 грн.

У відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заяву позивача про зменшення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

В судове засідання, призначене на 03.11.2016, представник позивача зявився, позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав.

Відповідач представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01021, м.Київ, вулиця Шовковична, будинок 12, на яку були відправлені ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 16.09.2016.

Як зазначено в абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.05.2014 між Інститутом соціології Національної академії наук України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шовк» (орендар) було укладено договір оренди №28 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно підвального приміщення Інституту соціології НАН України, площею 180 кв.м, розміщене за адресою: Київ-21, вул. Шовковична, 12, що перебуває на балансі Інституту соціології НАН України, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 28.02.2014 і становить за станом на 28.02.2014 року 2050687,00 грн.

Згідно з п. 1.2 Договору дане майно площею 160 кв.м передається в оренду з метою розташування у ньому кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи, та площею 20 кв.м з можливістю здійснювати продаж товарів підакцизної групи.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктами 2.1, 2.4 Договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном з 30.05.2014 на строк до 31.03.2017 на умовах договору та акту приймання-передачі майна. Обовязок щодо складання акту приймання-передачі покладається на орендаря.

На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування обєкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду приміщення від 02.06.2014.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 №786 зі змінами, за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) для приміщення площею 160кв.м 75,95 за 1 кв.м; для приміщення площею 20 кв.м 142,41 грн, а за всю орендовану площу 15000,20 грн та ПДВ 3000,00 грн, а всього 18000,20 грн.

Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця:

- відшкодування комунальних платежів;

- відшкодування податку на землю;

- відшкодування за користування телефоном;

- витрати на утримання будинку та прилеглої території.

Нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно до початку кожного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У відповідності до п. 3.10 Договору розмір додаткових платежів, повязаних з утриманням орендованого майна та прилеглої до будинку території, з надаванням послуг, зі сплатою податків, та ін. розраховується орендодавцем пропорційно площам, які займає орендар, та надається орендарю за перший місяць оренди при укладанні договору з розшифровкою і письмовою вказівкою, що в подальшому така сума буде змінюватись в залежності від фактичних витрат та змін тарифів.

За змістом п. 3.11 Договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обовязку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.4 Договору орендар зобовязується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі за цим договором.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, свого зобовязання щодо своєчасного та в повному обсязі внесенню орендної плати та інших передбачених Договором платежів відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість щодо сплати орендної плати та комунальних платежів у розмірі 232642,55 грн.

30.11.2015 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нерухомого майна №28 від 30.05.2014, за змістом якої сторони домовились припинити дію Договору з 01.12.2015.

У вказаній додатковій угоді зазначено, що за орендарем рахується заборгованість щодо сплати орендної плати та комунальних платежів у розмірі 232642,55 грн, яку орендар зобовязаний сплатити до 01.01.2016.

Однак, доказів погашення наведеної заборгованості у визначений в додатковій угоді строк відповідач суду не надав.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 232642,55 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобовязання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4690,35 грн та інфляційні втрати у розмірі 10536,79 грн, нараховані за період прострочення з 01.01.2016 по 02.09.2016.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання зі сплати передбачених Договором платежів, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом, тобто у розмірі 4690,35 грн та 10536,79 грн відповідно.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на відправлення копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, то суд зазначає, що відшкодування таких витрат відповідно до положень ст. 44 Господарського процесуального кодексу України не передбачено, у звязку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача цих витрат задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шовк» (01021, м.Київ, вулиця Шовковична, будинок 12, ідентифікаційний код 39226260) на користь Інституту соціології Національної академії наук України (01021, м.Київ, вул. Шовковична, будинок 12, ідентифікаційний код 02030293) заборгованість у розмірі 232642 (двісті тридцять дві тисячі шістсот сорок дві) грн 55 коп., 3% річних у розмірі 4690 (чотири тисячі шістсот девяносто) грн 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 10536 (десять тисяч пятсот тридцять шість) грн 79 коп. та судовий збір у розмірі 3718 (три тисячі сімсот вісімнадцять) грн 05 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.11.2016

Суддя Ю.М. Смирнова