Рішення № 62630810, 19.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016Справа №910/15786/16

За позовом Комунального підприємства Автотранспортне підприємство Шевченківського району"

до Публічного акціонерного товариства "Укргеолбудм"

про стягнення заборгованості за надані послуги.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Комунального підприємства Автотранспортне підприємство Шевченківського району" (далі позивач) до Публічного акціонерного товариства "Укргеолбудм" (далі відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2016 було порушено провадження у справі № 910/15786/16, розгляд справи призначено на 28.09.2016.

07.09.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання.

28.09.2016 представник позивача у судове засідання зявився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 30.08.2016 позивач не виконав.

28.09.2016 представник відповідача у судове засідання не зявився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 30.08.2016 відповідач не виконав.

Враховуючи незявлення в судове засідання представника відповідача та неподання сторонами витребуваних доказів, розгляд справи було відкладено на 19.10.2016.

07.10.2016 представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 19.10.2016 представник позивача зявився, надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 19.10.2016 не зявився.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

31.12.2014 між Закритим акціонерним товариством «Укргеолбудм» (в подальшому змінено організаційно-правову форму з Закритого на Публічне акціонерне товариство, далі відповідач, замовник) та Комунальним підприємством Автотранспортне підприємство Шевченківського району" (далі позивач, виконавець) було укладено Договір про надання комунальних послуг по видаленню та вивезенню твердих побутових відходів № 169/15/АВ (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець надає замовнику комплекс послуг по збиранню, видаленню та вивезенню накопичених замовником твердих побутових відходів (далі - ТВП) з території замовника, а замовник зобовязується оплачувати надані послуги в порядку та в строки, визначені цим Договором.

Згідно з пунктами 2.6 2.9 Договору сторони погодили середньомісячний обсяг ТВП, який потребуватиме вивезення, у кількості 14,3 кв.м., і за який замовник зобовязаний здійснювати переоплату відповідно до п. 2.8 цього Договору. Сторони погодили, що вартість комплексу послуг по вивезенню ТВП, яка із розрахунку даних, зазначених у п. 2.5 та п. 2.6 складає 892,32 грн в т.ч. ПДВ. На умовах 100% передоплати замовник зобовязаний оплачувати послуги виконавця у розмірі, визначеному цим Договором через платіжні установи та/або термінали. Оплату, передбачену п. 2.8 Договору, замовник зобовязується здійснювати шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок виконавця згідно цього Договору до 30 числа поточного місяця за наступний місяць. По закінченню кожного поточного місяця надання послуг сторони складають та підписують Акти прийняття здачі наданих послуг згідно з умовами цього Договору.

Позивач зазначає суду про те, що у звязку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором, у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 4 420,17 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обовязковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Проаналізувавши умови Договору, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своєю юридичною природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

В якості доказів наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за Договором, позивач надав суду копії Актів надання послуг:

- № 462 від 29.02.2016 на суму 1 177,69 грн;

- № 151 від 31.1.2016 на суму 1 087,1 грн;

- № 52 від 31.12.215 на суму 1 177,69 грн;

- № 4739 від 30.11.2015 на суму 1 177,69 грн;

- № 4451 від 31.10.2015 на суму 1 177,69 грн.

Крім того, позивачем було додано до матеріалів справи копію Акту звіряння розрахунків між сторонами Договору за період з січня 2016 по липень 2016, підписаний як позивачем, так і відповідачем, з якого вбачається, що у відповідача перед позивачем за вказаний період обліковувалась заборгованість за надані послуги в розмірі 4 420,17 грн.

В ході розгляду даної справи відповідач надав суду платіжне доручення № 159 від 07.09.2016 на суму 4 420,17 грн, яким фактично підтвердив сплату основної заборгованості перед позивачем за Договором.

Позивач у своїх письмових поясненнях вказаний факт сплати відповідачем основного боргу за Договором підтвердив.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи належних доказів сплати відповідачем заборгованості перед позивачем за Договором в сумі 4 420,17 грн, між сторонам не залишилось неврегульованих питань в цій частині, відповідно і предмет спору про стягнення з відповідача основної заборгованості відсутній, а тому провадження у справі № 910/15786/16 в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 1 169,04 грн та 3% річних в сумі 104,01 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2 Договору у разі несвоєчасної оплати послуг та/або оплати послуг не в повному обсязі, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який стягується пеня, за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Судом здійснено перерахунок заявленого до стягнення з відповідача розміру пені та встановлено, що позивачем було вірно розраховано її розмір.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 169,04 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи прострочення відповідачем виконання свого грошового зобовязання за Договором, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних є правомірними.

Судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, доданого позивачем до позовної заяви, та встановлено, що позивачем віро визначений їх розмір.

Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в розмірі 104,01 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу за Договором в сумі 4 420,17 грн підлягає припиненню, в іншій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що станом на дату подання позову (29.08.2016) у відповідача існувала прострочена заборгованість перед позивачем в сумі 4 420,17 грн, яка була сплачена відповідачем 07.09.2016, тобто лише після порушення провадження у цій справі, спір виник внаслідок неправильних дій (бездіяльності) відповідача, а тому судовий збір повинно бути в повному обсязі стягнуто з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 4, 49, 80, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/15786/16 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укргеолбудм" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, будинок 29; ідентифікаційний код: 32962944) на користь Комунального підприємства Автотранспортне підприємство Шевченківського району" (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 15- Б; ідентифікаційний код: 30723632) заборгованості в розмірі 4 420 (чотири тисячі чотириста двадцять) грн 17 коп. припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргеолбудм" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, будинок 29; ідентифікаційний код: 32962944) на користь Комунального підприємства Автотранспортне підприємство Шевченківського району" (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 15- Б; ідентифікаційний код: 30723632) пеню в розмірі 1 169 (одна тисяча сто шістдесят девять) грн 04 коп., 3% річних в розмірі 104 (сто чотири) грн 01 коп. та судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Повне рішення складено 10.11.2016.

СуддяО.В. Нечай