Рішення № 62630636, 03.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016Справа №910/17954/16

За позовом Keraplast Technology GmbH (Керапласт Технолоджі ГмбХ)

до товариства з обмеженою відповідальністю "РМ - ІНВЕСТ"

про стягнення коштів 17 132 632,40 євро що еквівалентно 499 345 773,42 грн

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - ОСОБА_1(дов. від 31.07.2014)

Від відповідача: ОСОБА_2В.(дов. від 28.09.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору поруки б/н від 10.08.2012 у розмірі 17 132 632,40 євро, що еквівалентно 499 345 773,42 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2016 порушено провадження у справі №910/17954/16 та призначено до розгляду на 18.10.2016.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.2016 не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 18.10.2016 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 03.11.2016.

Представник позивача зявився в судове засідання 03.11.2016, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 03.11.2016 також з'явився, заперечень проти позову не подав.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2011 між компанією Keraplast Technology GmbH (далі за текстом - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ATEM» (далі за текстом - боржник) було укладено Контракт №ЕХ0810/11 (далі за текстом - Контракт).

Відповідно до розділу 1 контракту позивач зобовязаний поставити боржнику обладнання, а боржник - прийняти та оплатити його в строк до 01.09.2016.

На виконання контракту, позивач поставив боржнику лінію однократного випалу для виробництва глазурованого керамограніта, виробництва SACMI, та лінію по виробництву керамічної плитки формату 10x10 в два ряди (технологія монопороза) з ділянкою по виробництву черепка для спецвиробів шляхом двократного випалу максимальної довжини 33 см та додатковим продовженням печі для збільшення продуктивності печі на 25%, виробництва КЕМАС.

Загальна вартість поставленого обладнання складає 18 132 577, 49 Євро

10.08.2012, з метою забезпечення виконання зобовязань ТОВ «Атем» за

Контрактом, між компанією Keraplast Technology GmbH, товариством з обмеженою

відповідальністю «АТЕМ» та товариством з обмеженою відповідальністю <РМ-Інвест» (далі за текстом - відповідач) укладено Договір поруки (далі за текстом договір).

Пунктом 1.1. договору встановлено, що у випадку невиконання боржником до 01.09.2016 зобовязань за Контрактом № ЕХ 0810/11 від 08.10.2011 та додатковими угодами до них, як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть у майбутньому, відповідач на умовах цього договору зобовязується відповідати перед позивачем солідарно з боржником в межах невиконаних боржником зобовязань..

Пунктами 1.4. та 1.5. договору урегульовано, що підставою для звернення Кредитора до Поручителя з вимогою щодо погашення заборгованості боржника є не погашення або неповне погашення боржником своєї заборгованості по Контракту у встановлений строк. Також вказано, що Кредитор має право на свій вибір вимагати погашення вказаної заборгованості від ТОВ «Атем» або від Поручителя або здійснити у встановленому порядку примусове стягнення боргу з ТОВ «Атем» або Поручителя.

Підписанням Договору Поручитель підтвердив, що він ознайомлений із текстом та умовами Контракту (п. 1.2. договору).

Як свідчать матеріали справи, до вересня 2013 боржник сплатив позивачеві 1 010 500, 00 Євро.

З вересня 2013 року боржник припинив оплати за контрактом.

На день звернення позивача з даним позовом до суду загальний борг боржника перед позивачем складав 17 122 077, 49 Євро, що підтверджується Актом звірки стану взаємозаборгованості між ТОВ «АТЕМ» та Keraplast Technology від 20.10.2013 та Актом звірки стану взаємозаборгованності між ТОВ «АТЕМ» та Keraplast Technology від 01.09.2016.

Оскільки не виконане зобовязання Боржника за Контрактом було повністю забезпечено порукою, позивач 02.09.2016 звернувся до відповідача, як до поручителя із вимогою виконати до 09.09.2016 зобовязання боржника (копія вимоги в матеріалах справи).

Проте, зазначена вимога не була виконана відповідачем.

Однак, станом на дату розгляду справи з боку відповідача вимога залишена без розгляду и зобов'язання щодо оплати не виконані.

Судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобовязань.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору поставки та поставкою продукції неналежної якості, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 265, 268, 269 ГК України, ст. 678 - 681 ЦК України.

Відповідно до ст.688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до п. 2 ст. 555 ЦК України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог про стягнення основного боргу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17 132 632,40 євро, що еквівалентно 499 345 773,42 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом на підставі: контракту, договору, акту виконаних робіт достеменно встановлено та відповідачем будь-якими доказами не спростовано, що залишок його заборгованості за поставлену позивачем продукцію становить 17 132 632,40 євро, що еквівалентно 499 345 773,42 грн., що є у відповідності з умовами договору та ст. 692 Цивільного кодексу України безперечною підставою для задоволення вказаних позовних вимог у зв'язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Keraplast Technology GmbH (Керапласт Технолоджі ГмбХ) задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РМ - ІНВЕСТ" (02002, м.Київ, вул.. Панельна, буд. 1, код ЄДРПОУ 24930146) на користь Keraplast Technology GmbH (Керапласт Технолоджі ГмбХ) (70376, Німеччина, м. Штутгарт, вул. Волтастрассе, 10, ИНН DE250262734) основний борг в сумі 17 132 632,40 євро, що еквівалентно 499 345 773(чотириста девяносто девять мільйонів триста сорок пять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 42 коп. та судовий збір в розмірі 206 700(двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 10.11.2016