Ухвала суду № 62627474, 10.11.2016, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 556/1396/16-к

Провадження № 1-кс/565/193/16

У Х В А Л А

10 листопада 2016 року м.Вараш

Колегія суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області в складі:

- головуючого - судді Горегляд О.І.,

- судді Незнамової І.М,

- судді Демчини Т.Ю.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ковбасюк А.О.,

- прокурора - Ренковського С.О.,

- представника потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,

- обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8,

- захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9,

- захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_10

- захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_11,

- захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_12,

- захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_13,

- перекладачів - ОСОБА_14 і ОСОБА_15,

- представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - ОСОБА_16,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань по кримінальному провадженню №12016180230000039, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 січня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, письмове клопотання прокурора, який бере участь у розгляді кримінального провадження в суді, ОСОБА_17 від 03 листопада 2016 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого 29 січня 2004 року Кіровським районним судом м.Кіровоград за ч.1 ст.185 і ч.2 ст.121 КК України з призначенням покарання із застосуванням ст.70 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років, 27 травня 2005 року Петрівським районним судом Кіровоградської області за ст.391 КК України з призначенням покарання із застосуванням ст.71 КК України у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років і 6 (шість) місяців, звільненого з місць позбавлення волі 28 жовтня 2011 року по відбуттю строку покарання, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3/19, корп.№1, кв.№115,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 07 липня 2016 року визначена підсудність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016180230000039 29 січня 2016 року, по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за ч.3 ст.187 КК України та направлено його для розгляду Кузнецовському міському суду Рівненської області.

В даному кримінальному проваджені ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбою), скоєного за попередньою змовою групою осіб та поєднаного із проникненням у житло.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 вересня 2016 року, строк дії якої закінчується о 11 годині 00 хвилин 13 листопада 2016 року, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 (шістдесят) днів.

07 листопада 2016 року на розгляд Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшло письмове клопотання прокурора, який включений у групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у даному кримінальному провадженні, та бере участь у його розгляді в суді, (далі по тексту прокурора) ОСОБА_17 від 03 листопада 2016 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 Згідно з доводами прокурора, зазначеними у клопотанні, для запобігання ризикам подальшого переховування ОСОБА_6 від суду, знищення, сховання або спотворення будь-якої речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення ним іншого кримінального правопорушення, необхідно продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 (шістдесят) днів до 11 години 00 хвилин 11 січня 2017 року. Вказане клопотання прокурора обґрунтовується тим, що на теперішній час вищевказані ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які слугували підставами для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися і можуть бути реалізовані ОСОБА_6 в разі перебування його на волі, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою. Застосування інших більш мяких запобіжних заходів згідно з доводами прокурора не зможе запобігти цим ризикам. У підтвердження існування зазначених ризиків, їх обґрунтованості та реальності прокурор зазначив наступні обставини. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, покарання за скоєння якого визначається у виді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 12 (дванадцяти) років з конфіскацією майна. Згідно з показаннями потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_1 нападники (обвинувачені) погрожували їм фізичною розправою в разі звернення до правоохоронних органів. 21 вересня 2016 року обвинувачений ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовились від конвоювання їх із спеціального автомобіля, що розміщувався біля Кузнецовського міського суду Рівненської області, до залу судових засідань цього суду, а також навмисно викрикували та розхитували вказаний автомобіль, в результаті чого судове засідання розпочалось із значним запізненням після примусового доставлення працівниками поліції обвинувачених до залу судових засідань. При проведені судового розгляду кримінального провадження Кузнецовським міським судом Рівненської області мають постійне місце такі факти, як перешкоджання проведення судового розгляду, виявлення неповаги до суду, що проявляється постійними вигуками, розхитуванням та стуканням дверима металевого загородження в залі суду, яке відокремлює обвинувачених від складу суду і присутніх громадян, підбурення інших обвинувачених до вчинення протиправних дій в залі суду, за що обвинувачений ОСОБА_6 видалявся колегією суддів із залу судового засідання. ОСОБА_6 проживає на території іншої області, неодружений, не має постійних занять, постійного джерела доходів, тісних соціальних звязків та житла на праві власності, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, проти життя та здоровя особи.

В судовому засіданні прокурор Ренковський С.О. повністю підтримав зазначене клопотання прокурора Лисюка О.Ф. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 (шістдесят) днів з мотивів наведених у клопотанні. Згідно з доводами прокурора в даному випадку доказами справи (показаннями потерпілих, показаннями свідків, письмовими і речовими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження) підтверджується обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України. Ці ризики, на думку прокурора Ренковського С.О., не зменшилися на даний час та посилились поведінкою обвинуваченого ОСОБА_6 в суді, в тому числі 21 вересня 2016 року (відмова від виходу із спецавтомобіля та конвоювання до залу судового засідання, порушення порядку у судовому засіданні та неповага до суду), яка свідчить про суспільну небезпечність вказаної особи.

Потерпілі: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не зявилися у судове засідання, 24 жовтня 2016 року подали в суд письмові заяви про продовження розгляду даного кримінального провадження без їх участі до стадії дослідження доказів. У судових засіданнях 21 липня 2016 року і 14 вересня 2016 року під час розгляду попередніх клопотань прокурора про продовження строку тримання під вартою потерпілі підтвердили обставини про погрози з боку нападників (обвинувачених) фізичною розправою, в тому числі щодо їх малолітнього сина, в разі звернення до правоохоронних органів, які, на їх думку, є реальними.

Представник потерпілого ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 зазначив, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 є обгрунтованим. При цьому представник потерпілих підтвердив наявність ризику незаконного впливу обвинувачених на потерпілих, покликаючись на показання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з цього приводу, що були надані суду. В обґрунтування реального існування цього ризику адвокат ОСОБА_3 також вказав про погрози фізичною розправою потерпілим з боку присутньої в залі Кузнецовського міського суду Рівненської області у судовому засіданні 13 вересня 2016 року ОСОБА_18, яка при цьому, на його думку, діяла від імені обвинувачених, з приводу чого до ЄРДР внесені відомості про вчинення злочину та здійснюється досудове розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_6 і його захисник адвокат ОСОБА_11 вважають необґрунтованим і безпідставним клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 При цьому обвинувачений покликався на необґрунтованість підозри та обвинувачення у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, відсутність ризиків, наведених у клопотанні прокурора, ненадання стороною обвинувачення суду доказів, які б підтверджували існування вказаних ризиків, незвернення потерпілих за застосуванням відносно них заходів безпеки, недопустимість припущень у висновках, зроблених прокурором, в тому числі щодо схильності до вчинення злочинів, незясування і неврахування прокурором наявності родини (батьків, брата, дружини останнього, племінника, жінки, з якою фактично підтримує фактичні шлюбні відносини) та стану його здоровя.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечив проти продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 з мотивів відсутності для цього підстав та просив суд врахувати, що прокурор Лисюк О.Ф. не бере участь в розгляді кримінального провадження в суді.

Обвинувачені: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заперечили проти задоволення клопотань прокурора про продовження строку тримання під вартою, як відносно себе, так і відносно інших обвинувачених. На думку обвинувачених, вказані клопотання прокурора необґрунтовані та безпідставні, тому задоволенню не підлягають.

Захисники обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 адвокати ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 заперечили проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6, не вбачаючи для цього підстав.

У відповідності до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Частиною 1 ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Заслухавши думки учасників процесу, за наявними доказами, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 та наявність підстав для його задоволення.

Колегія суддів вважає, що надані суду матеріали та висновок органу досудового розслідування свідчать про обґрунтованість підозри щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України. При цьому суд врахував, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, а також те, що саме через поведінку обвинувачених (порушення порядку в судових засіданнях, перешкоджання здійснення судового розгляду справи та зловживання правами) на даний час судом не досліджено жодного доказу.

Обвинувачений ОСОБА_6 проживає на території іншої області, віддаленій від місця знаходження Кузнецовського міського суду Рівненської області, на розгляд якого надійшло дане кримінальне провадження, неодружений, не працює, має незняту і непогашену судимість та обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України. Вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України.

На наявність ризику переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином вказує подальша поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 під час судового розгляду кримінального провадження, яка спрямована на створення обставин неможливості проведення судових засідань та свідчить про затягування ним судового провадження і відтермінування розгляду справи по суті (систематичне порушення порядку у залі судового засідання 13 вересня 2016 року, 14 вересня 2016 року, 21 вересня 2016 року і 26 вересня 2016 року, необгрунтована відмова від виходу із спецавтомобіля та конвоювання до залу судового засідання 14 вересня 2016 року і 21 вересня 2016 року).

Існування ризику здійснення незаконного впливу на потерпілих, які на даній стадії ще не надавали суду показань щодо обставин події злочину та суті обвинувачення, підтверджується наданими у судових засіданнях 21 липня 2016 року і 14 вересня 2016 року поясненнями потерпілих щодо погроз фізичною розправою.

Відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи, легальних заробітків, доходів для забезпечення у достатньому обсязі потреб для його існування та наявність непогашеної попередньої судимості вказує на існування високого ступеню ризику продовження вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Згідно з п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії»).

Продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 в даному випадку також виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, який, є першим завданням кримінального провадження згідно з ст.2 КПК України та, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Виходячи із вищезазначених обставин, доведених у ході розгляду клопотання прокурора Лисюка О.Ф., і зазначених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що єдиним дієвим запобіжним заходом для обвинуваченого ОСОБА_6 в даному випадку є тримання під вартою, строк якого необхідно продовжити до 60 (шістдесяти) днів. Інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого і буде недостатнім для запобігання його спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Отже, підстави для зміни запобіжного заходу на інший більш мякий відсутні. При цьому колегією суддів також враховано тяжкість злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6, зокрема те, що це особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Таким чином, аргументи «за» і «проти» звільнення ОСОБА_6 з-під варти, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, наведені на підставі фактичних даних та не оцінювались судом абстрактно. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, оцінений не лише на підставі ступеня тяжкості можливого покарання, а й з врахуванням вищевказаних конкретних фактів, які підтверджують існування такої небезпеки.

При прийнятті даного судового рішення колегія суддів також прийняла до уваги, що завершити судовий розгляд даного кримінального провадження по суті до закінчення дії ухвали суду від 14 вересня 2016 року, тобто до 11 години 00 хвилин 13 листопада 2016 року, є обєктивно неможливим у звязку із значним обсягом доказів, які підлягають дослідженню, віддаленістю місця судового розгляду від місця проживання потерпілих, свідків і місцязнаходження захисників обвинувачених, а також зумовлено неявками у судові засідання учасників кримінального провадження та поведінкою обвинувачених у судових засіданнях.

Наявні у справі та заявлені стороною захисту в судовому засіданні матеріали, які характеризують обвинуваченого за місцем його проживання та нинішнім місцем його утримання в Рівненському слідчому ізоляторі, в тому числі щодо стану здоровя, не спростовують вищезазначених висновків суду щодо наявності обгрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не зменшились та виправдовують тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6, недостатності застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків та наявності обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.

Враховуючи наведені обставини, в даному випадку колегія суддів визнала клопотання прокурора Лисюка О.Ф. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 (шістдесят) днів обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 392, 395 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора, який бере участь у розгляді кримінального провадження в суді, ОСОБА_17 від 03 листопада 2016 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 (шістдесят) днів.

Дана ухвала суду про продовження строку тримання під вартою закінчує свою дію о 13 годині 00 хвилин 09 січня 2017 року.

Виконання ухвали суду покласти на Головне управління Національної поліції України в Рівненській області (Кузнецовський відділ поліції та ізолятор тимчасового тримання №2) і Рівненський слідчий ізолятор.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.І.Горегляд

Суддя І.М.Незнамова

Суддя Т.Ю.Демчина