Рішення № 62626174, 09.11.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №292/278/15-ц Головуючий у 1-й інст. Кулик П.О.

Категорія 39 Доповідач Миніч Т. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

ОСОБА_1

секретаря

судового засідання ОСОБА_2

з участю представника апелянта

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Червоноарміського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Кошелівської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

встановив:

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом. Просила визнати за нею право власності на житловий будинок №14 з господарськими будівлями по вул.Леніна в с.Кошелівка Червоноармійського району Житомирської області в порядку спадкування після смерті її бабусі ОСОБА_5, померлої 25.12.2012 року. В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що померла за життя заповіла усе своє майно їй. До спадкового майна входить зазначений вище житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. З метою оформлення спадщини вона звернулася до Червоноармійської державної нотаріальної контори. Проте, у цьому їй було відмовлено у зв»язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

Рішенням Червоноарміського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2015 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований по вул.Леніна,14 в с.Кошелів Червоноармійського району, Житомирської області у порядку спадкування як за спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлої 25 грудня 2012 року.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне зясування обставин справи, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що вона є внучкою спадкодавця і прийняла спадщину, проживаючи разом з нею з 2004 року. За місцем відкриття спадщини спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася. ОСОБА_4 у встановленому законом порядку спадщину після смерті бабусі не прийняла, оскільки на час відкриття спадщини разом з нею не проживала, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась. Пропущений строк на прийняття спадщини в судовому порядку позивачка не поновлювала. А тому вважає, що висновки суду, які ґрунтувались на довідці Кошелівської сільської ради від 19.08.2015 року №390 про місце проживання та реєстрацію на момент відкриття спадщини, є помилковими.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5 померла 25.12.2012 року. Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть серії І-ТП №206287, виданим виконавчим комітетом Кошелівської сільської ради Червоноармійського району, актовий запис №25 (а.с.5).

Із свідоцтва про шлюб серії І-ТП №105258 від 19.10.2013 року вбачається, що дошлюбним прізвищем позивачки було ОСОБА_5 (а.с.4).

Відповідно до заповіту від 30.03.2009 року, складеного покійною ОСОБА_5, остання заповіла все своє майно, в тому числі і спірний житловий будинок, позивачці ОСОБА_4 (а.с.8).

Як вбачається із змісту довідок №389, 390 від 19.08.2015 року та №454 від 21.09.2015 року, виданих виконкомом Кошелівської сільської ради Червоноармійського району, житловий будинок по вул.Леніна,14 в с.Кошелівка, Червоноармійського району належав ОСОБА_5 Разом з нею на день смерті - 25.12.2012 року та протягом шести місяців після її смерті була зареєстрована та проживала внучка -ОСОБА_6В.(а.с.13,14,15).

Згідно з письмовим повідомленням державного нотаріуса Червоноармійської державної нотаріальної контори №598/01-16 від 17.09.2015 року ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_5, оскільки правовстановлюючі документи на нерухоме майно відсутні (а.с.10).

Крім того, на підставі довідки комунального підприємства «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» №78 від 17.09.2015 року встановлено, що право власності на житловий будинок по вул.Леніна,14 в с.Кошелівка Червоноармійського району за покійною ОСОБА_5 не зареєстровано (а.с.6-7).

Як повідомив державний нотаріус Червоноармійської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_5, померлої 25.12.2012 року, спадкова справа не заводилась. Спадкоємці, які б зверталися в нотаріальну контору із заявами щодо прийняття спадщини чи щодо відмови у її прийнятті, відсутні (а.с.26-28).

Задовольняючи позов ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 набула право власності на спірний житловий будинок з господарськими спорудами як спадкоємець за заповітом.

Проте, в повній мірі погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки вони зроблені передчасно, без належного з»ясування всіх обставин, що мають значення для справи.

Згідно зі ст.1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1270 ЦК визначено строк у шість місяців для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК).

В даному випадку, обґрунтовуючи заявлені в суді вимоги, позивач посилалася на те, що вона прийняла спадщину за заповітом.

Разом з тим, такі обставини оспорюються апелянтом ОСОБА_3, яка також є онукою спадкодавця та претендує на спадкове майно.

Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, зважаючи на наступне.

Та обставина, що ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 за правом представлення на підставі ч.1 ст.1266 ЦК, підтверджується копіями свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження, про укладення шлюбу, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію народження, копією свідоцтва про смерть матері апелянта (а.с.55-59).

Як вбачається із копії паспорта ОСОБА_3 серії ВН 549927, вона зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 29 березня 2004 року (а.с.70).

Відповідно до довідки №556 від 26.08.2016 року, виданої виконкомом Кошелівської сільської ради Червоноармійського району, на день смерті ОСОБА_5 були зареєстровані, але фактично не проживали за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 син - ОСОБА_7, внучка ОСОБА_3 та чоловік внучки ОСОБА_8 (а.с.60).

Зазначені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті бабусі.

В той же час копія паспорта позивачки ОСОБА_4 серії ВН 613715 свідчить про те, що остання зареєстрована з 01.11.2011 року по вул.Щорса,5 в с.Кошелівка Червоноармійського району (а.с.3 на звороті). Тобто, реєстрація позивачки не дає підстав вважати, що вона прийняла спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК. Відомості про реєстрацію протирічать змісту виданої сільською радою довідки. Проте, ці суперечності судом не усунуті.

Крім того, апелянт ОСОБА_3 заперечує право позивачки на спадщину та претендує на її оформлення у встановленому законом порядку.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов»язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

За наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з»ясовані всі обставини, що мають значення для вирішення спору, не визначено коло спадкоємців, які претендують на спадщину, а тому відповідно до п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в позові.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313,314,316ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Червоноарміського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення. Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову до Кошелівської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: