Рішення № 62625562, 08.11.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В. В.

за участю секретаря Окармус О.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, скасування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, визнання транспортного засобу спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину транспортного засобу, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2016 року,

встановила:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнати недійсним договору купівлі-продажу №217848 від 28 грудня 2014 року транспортного засобу «Mersedes-Benz - 110», 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1,д.н.НОМЕР_2, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про скасування довідки-рахунок серії ВІА №217848, виданої на ім'я ОСОБА_5, скасування свідоцтва про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу, виданого на ім'я ОСОБА_5, визнання його спільним майном подружжя та визнання за нею, позивачем, права власності на ? частину спірного транспортного засобу.

Вказувала, що вона з 10 листопада 2006 року по 27 лютого 2014 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який розірвано на підставі рішення Хотинського районного суду Чернівецької області.

Зазначала, що у період шлюбу за спільні кошти ними, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, було придбано автомобіль «Mersedes-Benz

№22ц-1279/16р. Головуючий у суді 1 інстанції: Руснак А.І.

Категорія: 48 Доповідач: Чупікова В.В.

- 110», 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, д. н. з. НОМЕР_4, який було зареєстровано за ОСОБА_4

23 січня 2014 року спірний автомобіль було знято з обліку для реалізації на підставі довідки-рахунку без її згоди та відома і відчужено ОСОБА_5

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що спірний автомобіль був проданий відповідачем ОСОБА_4 у період коли сторони підтримували сімейні стосунки та перебували в шлюбі, що також і підтверджується рішенням суду від 27.02.2014 року про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили 11 березня 2014 року, та кошти, отримані від його продажу, були використані на потреби сім'ї. Такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, порушує норми матеріального права, що відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те що знаходиться у третіх осіб. Вирішуючи спори між подружжям про поділ майна, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_7 перебували у шлюбі з 10.11.2006 року, який був розірваний рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 27.02.2014 року. Дане рішення набрало законної сили 11 березня 2014 року (а.с.5-6). Вищенаведеним рішенням суду встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_7 припинили шлюбно - сімейні стосунки та ведення спільного господарства з грудня 2013 року.

Також, судом встановлено, що в період шлюбу позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_7 придбали за спільні кошти автомобіль «Mersedes - Benz - 110», 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, д. н. з. НОМЕР_3 який був зареєстрований ВУДАІ УМВС України в Чернівецькій області за відповідачем ОСОБА_4 до 27.02.2014 року (а.с.7)

Оскільки спірний автомобіль був придбаний в період шлюбу, то відповідно до вимог ст.60 СК України, ч.3 ст.268 ЦК України є спільною сумісною власністю позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_7 Законодавець презюмує виникнення права спільної сумісної власності щодо майна, набутого подружжям у шлюбі, то не має необхідності в судовому порядку визнавати спірний автомобіль спільною сумісною власністю колишнього подружжя, задовольняючи таку позовну вимогу ОСОБА_3

Судом встановлено, що 28.02.2014 року, до набрання рішення про розірвання шлюбу законної сили, відповідач ОСОБА_4 уклав договір № 217848 купівлі-продажу, за умовами якого автомобіль марки «Mersedes - Benz - 110», 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_3 перейшов у власність відповідачу у справі ОСОБА_5, що підтверджується копією договору купівлі-продажу транспортного засобу на а.с.49 та довідкою - рахунком від 28.02.2014 року на (а.с.51).

З матеріалів справи також убачається, що спірний автомобіль згідно даних Територіального сервісного центру № 7341 регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області зареєстрований за громадянином ОСОБА_5 (а.с.50).

Вищезазначеними документами спростовуються доводи відповідача ОСОБА_4 та його представників про відчуження спірного автомобіля в травні 2013 року.

Колегія суддів також вважає, що відповідач ОСОБА_4 належними та допустимими доказами не довів, що отримані від реалізації автомобіля кошти використані на потреби сім'ї.

Відповідно до ч.3 ст.65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і(або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Разом з тим, законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, а тому при розгляді спорів про розподіл цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів з відчуження такого без письмової згоди одного з подружжя, за умови наявності іншої згоди, суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна (правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 08.04.2015 року справі у справі № 6-7цс15).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що оскільки законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, то відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу №217848 від 28 грудня 2014 року транспортного засобу «Mersedes-Benz - 110», 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1,д.н.НОМЕР_2, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про скасування довідки-рахунок серії ВІА №217848, виданої на ім'я ОСОБА_5, скасування свідоцтва про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу, виданого на ім'я ОСОБА_5,визнання за позивачем права власності на 1/2 частину спірного автомобіля.

Відповідно до п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї, таке майно або його вартість враховується при поділі.

З огляду на викладене та з врахуванням вимог ст.70 СК України колегія суддів вважає, що за позивачем ОСОБА_3 повинно бути визнано право на 1/2 частину спірного автомобіля, а не право власності на цю частину автомобіля. Позивач має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого автомобіля. Проте, з такими вимогами остання не зверталася до суду.

З урахуванням вимог ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 831 грн.

Керуючись ст.ст.209, 218, 309 ЦПК України колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2016 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право на 1/2 частину автомобіля «Mersedes - Benz - 110», 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, д. н. з. НОМЕР_3, як на частку в майні подружжя.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 831 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий В.В.Чупікова

Судді : І.Н. Лисак

І.Б. Перепелюк