Вирок № 62624763, 24.10.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4367/16-к

1-КП/415/492/16

ВИРОК

Іменем України

24.10.16 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Бервено Ю.В.,

прокурора Пухкало О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Мантурове Костромської області, РФ, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 25 червня 2001 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.140 ч.2, ст.208, ст.44, ст.42 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України (1960 року), з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 25 квітня 2003 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3, ст.15 ст.185 ч.3, ст.70 ч.1, ст.71 КК України (2001 року) до 4 років позбавлення волі, 17 серпня 2006 року Лисичанським міським судом за ст.213 ч.1, ст.69 КК України (2001 року) до штрафу у розмірі 510 гривень, 04 вересня 2006 року Лисичанським міським судом за ст.309 ч.1, ст.71 КК України (2001 року) до 1 року 05 місяців позбавлення волі, 20 червня 2007 року Лисичанським міським судом за ст.213 ч.1, ст.70 ч.4, ст.72 КК України (2001 року) до 1 року 05 місяців 05 днів позбавлення волі, 10 грудня 2009 року Лисичанським міським судом за ст.263 ч.2 КК України (2001 року) до 240 годин громадських робіт, 21 червня 2010 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3, ст.198, ст.70 ч.1, ст.71, ст.72 КК України (2001 року) до 5 років 10 днів позбавлення волі, 31 березня 2011 року Алчевським міським судом Луганської області за ст.309 ч.2, ст.71, ст.72 КК України (2001 року) до 5 років 06 місяців 10 днів позбавлення волі, 03 вересня 2015 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, -

встановив:

На початку серпня 2016 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлені, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами, зокрема, придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, знайшовши в районі будинку №3-а по вулиці Ломоносова міста Привілля Луганської області,

відповідно до висновку судової вибухотехнічної кспертизи за №19/113/10/90-е від 19 серпня 2016 року, - конструктивно-оформлений заряд вибухової речовини (тротил масою 50-56 грама) - корпус ручної бойової гранати Ф-1 та засіб ініціювання - підривач типу «УЗРГМ» для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини - ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам, які, в сукупності, являються боєприпасом - ручною осколковою гранатою Ф-1, придатною до вибуху,

переніс останні за місцем свого мешкання, по АДРЕСА_1, де зберігав без передбаченого законом дозволу, до моменту виявлення та вилучення співробіниками поліції під час огляду місця події 15 серпня 2016 року, в період часу з 14 години 30 хвилин до 15 години 10 хвилин, коли, взявши боєприпас з собою, в районі будинку №3-а по вулиці Ломоносова міста Привілля, привернув увагу правоохоронців.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, придбанні, носінні та зберіганні бойового припасу без передбаченого законом дозволу, а саме, - ручної осколкової гранати Ф-1, знайшовши останню на початку серпня 2016 року, в денний час, в районі будинку №3-а по вулиці Ломоносова міста Привілля, яку, в подальшому, переніс за місцем свого мешкання, по АДРЕСА_1, де зберігав приблизно до середини серпня 2016 року, і, потім, взявши с собою, та, проходячи повз будинку №3-а по Ломоносова міста Привілля, привернув увагу правоохоронців, так як є неодноразово судимою особою, якими і було вилучено вказаний боєприпас, в присутності понятих, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Будь-якого дозволу, який би надавав йому право на законих підставах поводжуватися з бойовими припасами він не має. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні - незаконного поводження з бойовими припасами, тобто, придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, - доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.263 ч.1 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 - не працює, має постійне місце проживання, у побуті за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.44), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, наявність у обвинуваченого тяжкого захворювання - ВІЛ.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи обставину, що обтяжує покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.263 ч.1 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, крім того, інкримінований злочин вчинено в короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де обвинувачений відбував покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних злочинів, в тому числі, і за аналогічних обставин, при цьому, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який - не працює, однак, має постійне місце проживання і за місцем мешкання - позитивно характеризується у побуті, страждає на тяжке захворювання, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вибачаясь за вчинення останнього, а також, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, і, разом з тим, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, в тому числі, з урахуванням стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства та без відбування покарання - із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, - суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження - не ставилось.

У зв'язку з проведенням під час досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, - судової вибухотехнічної експертизи за №19/113/10/90-е від 19 серпня 2016 року (а.с.20-24), процесуальні витрати по справі, пов'язані із залученням експертів, - у сумі 703 гривні 68 копійок (а.с.19), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по справі:

сколки ручної осколкової гранати Ф-1, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.25,26),

- підлягають знищенню.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.263 ч.1 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, - не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

703 (сімсот три) гривні 68 копійок за проведення судової вибухотехнічної кспертизи за №19/113/10/90-е від 19 серпня 2016 року.

Речові докази по справі:

сколки ручної осколкової гранати Ф-1, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

- знищити.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: