Ухвала суду № 62624637, 02.11.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2197/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л. І.

Доповідач Дьомич Л. М.

УХВАЛА

Іменем України

02.11.2016року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дьомич Л.М.

суддів: Голованя А.М.; Дуковського О.Л.

за участю секретаря: Федоренко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 серпня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Боргова Компанія» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 68277,33 грн.

В обґрунтування вимог зазначило, що 05 квітня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банка» та ОСОБА_2 укладено комплексний договір №8/1123221, відповідно до пп. 1.1 -1.3.2 якого Банк надає позичальнику кредит у сумі 52 000 грн. строком на 36 місяців, з 05 квітня 2013 року до 04 квітня 2016 року (включно) на споживчі потреби під 11% річних та щомісячну комісійну винагороду у розмірі 1,80% в місяць від суми кредиту.

02 квітня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» (первісний кредитор), якому публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» на підставі договору №03/14-111 від 31 березня 2014 року та додатку №1 до нього відступило право вимоги та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Боргова Компанія» (новий кредитор) укладено договір купівлі-продажу права вимоги № 14/УБК-14. Згідно якого первісний кредитор відступає за плату, а новий кредитор набуває право вимоги належне первісному кредиторові відповідно до контракту, укладеного між «Креді Агріколь Банк» та боржником, а також відповідно до договору забезпечення.

Відповідно до додатку №1 до договору купівлі-продажу права вимоги №14/УБК-14 від 02 квітня 2014 року та реєстру прав вимоги №1 від 10 червня 2014 року визначений перелік боржників та контрактів відносно яких виникло право вимоги у нового кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Боргова Компанія», в тому числі відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №8/1123221 від 05 квітня 2013 року укладеного з ОСОБА_2.

Відповідача належним чином повідомлено про зміну кредитора, що підтверджується списком згрупованих відправлень №11513-23-9.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов'язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов'язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

Факт виконання зобов'язання Банком щодо видачі відповідачу кредитних коштів згідно комплексного договору №8/1123221 підтверджується випискою з рахунку від 05 квітня 2013 року.

Всупереч умовам договору ОСОБА_2 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого станом на дату укладення договору купівлі-продажу права вимоги від 02 квітня 2014 року №14/УБК-14 сума заборгованості відповідача перед новим кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Боргова Компанія» за кредитним договором №8/1123221 від 05 квітня 2013 року становила 48 011,93 грн.

Посилаючись на ст.ст. 525, 526, 530, ст. 1054 ЦК України, товариство просило повністю задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 червня 2016 року замінено первісного позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Боргова Компанія» його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (т. 1 а.с.167-168).

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 серпня 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» 68277, 33 грн., з яких: 48011, 93 грн. - заборгованість за кредитом, 18506, 30 грн. - пеня, 520 грн. - штраф та 3% річних - 1239,10 грн.

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та закриття провадження у справі. Зазначає, що судові рішенні ухвалені Ленінським районним судом м. Кіровограда є незаконними, оскільки відсутні докази законного утворення даного суду. В державному реєстрі в засновника Ленінського районного суду м. Кіровограда зазначено ТУ ДСА України в Кіровоградській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_5 та пояснення ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за комплексним договором не виконав та не забезпечив повернення кредиту, відсотків та щомісячної комісійної винагороди в терміни передбачені договором.

Вказаний висновок відповідає обставинам справи, яким суд дав належну правову оцінку.

Судом встановлено, що 05 квітня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_2 укладено комплексний договір № 8/1123221. Згідно умов якого Банк надає позичальнику кредит в сумі 52 000,00 грн., строком на 36 місяців, з 05 квітня 2013 року до 04 квітня 2016 року (включно), з яких позичальник, відповідно до розділу II вказаного договору повинен перерахувати 2000,00 грн. за договором страхування. За користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду щомісячно в розмір 110% річних, починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за договором. Також за обслуговування кредитної заборгованості позичальник сплачує комісійну винагороду в розмірі 1,80% в місяць від суми кредиту зазначеної в п. 1.1 цього договору (т. 1 а.с.7).

ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання сплачувати проценти у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Банку, щомісяця, в день повернення кредиту одночасно з погашенням заборгованості за кредитом на рахунок погашення заборгованості (п. 2.2 комплексного договору № 8/1123221).

Згідно п. 2. 6 Банк має право у будь - який час відступити всі або частину своїх прав і вигод за цим договором, а також за угодами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь - яку інформацію про позичальника та третіх осіб з якими укладено угоди про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною.

У разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою, згідно умов договору позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за цим договором за кожний день прострочення платежу. У разі порушення позичальником без поважних причин вимог п. п. 2.2.2 - 2.2.9 Правил, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 1 відсотка від суми кредиту, визначеної в п. 1.1 договору за кожний випадок порушення (п. 3.1, 3.2)

31 березня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Купер Прай» та публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк», укладено договір відступлення прав вимоги № 03/14 - III, на підставі якого новий кредитор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження первісного кредитора, а первісний кредитор зобов'язується відступати новому кредитору право вимоги, визначене у реєстрі прав вимоги (т.1 а.с.18 -22).

Право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, що складається з обов'язковим зазначенням інформації (реквізитів), що містяться в додатку № 4 до цього договору. Сторони погодили, що відступлення прав вимоги та підписання сторонами відповідних реєстрів прав вимог здійснюється відповідно до графіку, який наведено в додатку № 5 до цього договору. (п. 4.1, 4.2 ).

02 квітня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Боргова Компанія» укладено договір відступлення прав вимоги № 14/УБК-14. Згідно умов якого новий кредитор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження первісного кредитора, а первісний кредитор зобов'язується відступати новому кредитору право вимоги, визначене у реєстрі прав вимоги. Право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, що складається з обов'язковим зазначенням інформації (реквізитів), що містяться в додатку №4 до цього договору (т. 1 а.с.13-17).

Умовами вищевказаного договору передбачено, що первісний кредитор зобов'язаний в строк до 10 (десяти) робочих днів з моменту набрання реєстром прав вимоги чинності (підписання сторонами такого реєстру прав вимог) оформити (підписати та скріпити печаткою) для кожного з боржників повідомлення про відступлення права вимоги до нового кредитора, складеного за формою, що наведена в додатку № 3 до цього договору та передати оригінал цього повідомлення новому кредитору. Новий кредитор самостійно повідомляє боржників про відступлення права вимоги і несе усі ризики, пов'язані з неналежним повідомленням боржників, але в будь - якому випадку надає первісному кредитору підтвердження направлення новим кредитором повідомлень боржникам протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня відступлення прав за кредитним (-ми) договором згідно відповідного реєстру прав вимоги, підписаного сторонами за умовами цього договору (п. 5.1.2).

Згідно додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги № 14/УБК-14 10 квітня 2014 року підписаний реєстр права вимоги щодо відповідача ОСОБА_2, сума боргу згідно якого складала 48 011, 93 горн. (а.с. 16).

У зв'язку з невиконанням позичальником належним чином обов'язків щодо своєчасного і повного погашення кредиту та плати за кредит, на адресу ОСОБА_2 ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Купер Прайс» 10 червня 2014 року направлялись повідомлення про наявність договору відступлення прав вимоги від ПАТ «Креді Агриколь Банк» на користь ТОВ «Купер Прайс» від 31.03.2014 року, з зазначенням суми заборгованості 48 011, 93 грн., також направлялося повідомлення про наявність договору відступлення прав вимоги від ТОВ «Купер Прайс» на користь ТОВ «Українська Боргова Компанія» від 02.04.2014 року, з зазначенням суми заборгованості 48 011, 93 грн. (т.. 1 а.с.99-100).

10 червня 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Боргова Компанія» відповідачу направлено вимогу про погашення до 30 червня 2014 року кредитної заборгованості у сумі 48 387, 64 грн. за кредитним договором № 8/1123221 від 05 квітня 2013 року (т.1 а.с. 101).

30 грудня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Боргова Компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №30/12-ФК У, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за комплексним договором №8/1123221 від 05 квітня 2013 року (т.1 а.с. 150-152) .

Відповідно до умов якого новий кредитор має право розпоряджатися правом вимог на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

04 березня 2016 року товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Кредит» на адресу ОСОБА_2 направлялись повідомлення про укладений договір відступлення прав вимоги від ТОВ «Українська Боргова Компанія» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Кредит» від 30.12.2015 року № 30/12-фк у, з зазначенням суми його заборгованості, яка складала 48387,64 грн. (т. 1 а.с.135).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з правочинів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ч.1 ст.611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами 2,3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 554 ЦК України).

Судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1ст. 10 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Задовольняючи позов, суд з дотриманням норм процесуального права дійшов обґрунтованого висновку, що в порушення умов комплексного договору та наведених норм ЦК України, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав та не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та інших витрат відповідно до умов договору у зв'язку з чим на підставі статей 526, 527, 1054 ЦК України наявні правові підстави для стягнення з останнього суму основного боргу (тіла кредиту) та штрафних санкцій визначених законом та договором.

Вказаний висновок суду відповідає матеріалам справи і встановленим судом обставин щодо кредитних зобов'язань та розміру заборгованості, а також вимогам закону, оскільки відповідно до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У зв'язку з чим законними та обґрунтованими є вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», яке на підставі договору відступлення права вимоги № 30/12-ФК У набуло право вимоги до ОСОБА_2 за коплексним договором від 05.04.2013 р. № 8/1123221 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 68277,33 грн.

Оскаржуючи судове рішення ОСОБА_2, не зазначив в чому полягає неправильність судового рішення щодо стягнення заборгованості, не навів жодного аргументу, який би спростовував чи ставив під сумнів обґрунтованість заявленого позову.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду, оскільки відповідач як на підставу для скасування судового рішення посилається лише на те, що Ленінський районний суд м. Кіровоград є нелегітимним органом у зв'язку з чим ухвалене рішення є незаконним. В апеляційній скарзі не наведено жодного доказу неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

24 лютого 1974 року на підставі наказу Міністерства юстиції УРСР № 3/5 від 19.01.1974 року в м. Кіровограді створено суд Ленінського району. Діяльність суду полягає у здійсненні правосуддя та регламентується Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та іншими законами України.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності відповідачем фактів порушення його прав, свобод та інтересів та виходячи з визначених ст. 1 ЦПК України завдань цивільного судочинства правомірно задовольнив позов.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 304, ст. 307, ст. 308, ст. 313, ст. 314, ст. 315, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: