Ухвала суду № 62624443, 09.11.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14597/16-к

Провадження № 1-кс/344/4500/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Хоростіль Р.В., з участю секретаря Басюк С.Р., прокурора Гринишина В.Д., підозрюваного ОСОБА_1 його захисника ОСОБА_2 та перекладача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12016090010005073 від 31.10.2016р.,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що в ніч з 29.10.2016р. на 30.10.2016р. ОСОБА_1, перебуваючи на узбіччі автодороги Івано-Франківськ - Тисмениця, погрожуючи застосуванням предмету зовні схожого на пістолет примусив потерпілу ОСОБА_5 до вступу з ним у статевий контакт неприродним способом. Після насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, ОСОБА_1, погрожуючи застосуванням предмету зовні схожого на пістолет, відкрито заволодів майном потерпілої, а саме мобільним телефоном марки «Iphone 6S» ІМЕІ: НОМЕР_2, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку компанії «МТС» із номером НОМЕР_1, переплетеним золотим ланцюжком, золотим хрестиком, золотими сережками із камінцем синього кольору, золотою каблучкою з синім камінцем, золотим перснем у формі переплету із камінням «Swarovski», золотим кільцем, золотим браслетом у формі переплету та грошовими коштами в сумі 1000грн.

08.11.2016р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 187 КК України, обґрунтованість якої на думку слідчого повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Матеріалами клопотання також зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі та усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину, Крім цього, останній є громадянином іноземної держави та може перетнути кордон між Україною та Республікою Польща; незаконно впливати на потерпілу, враховуючи характер вчинених злочинів та те, що ОСОБА_1 відоме місце проживання та анкетні дані потерпілої, тому з метою запобігання вказаним ризикам на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, оскільки вважає підозру необґрунтованою, а наведені ризики - не доведеними, просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. При цьому зазначив, що підозрюваного було затримано раніше, аніж це зазначено в протоколі.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів клопотання вбачається, що 08.11.2016р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні середньої тяжкості та тяжкого злочинів, відповідальність за які передбачено ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 187 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 08.11.2016р. надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та 08.11.2016р. о 17год. 30хв. його затримано.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, які в судовому засіданні надані слідчим для ознайомлення, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 187 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на потерпілу.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначених вище злочинів, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, відсутність зареєстрованого місця проживання на Україні, відсутність постійного місця роботи та даних про судимість.

В той же час запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, про застосування якого клопотала сторона захисту, не буде достатнім для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам, а наведені стороною обставини щодо невідповідності часу фактичного затримання підозрюваного - не підтвердились в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Щодо клопотання прокурора про не визначення підозрюваному розміру застави (альтернативного запобіжного заходу), то слід зазначити, що вирішення даного питання відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України є правом слідчого судді, а не обов'язком.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 40 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з покладенням на підозрюваного також додаткових обов'язків (ч. 5 ст. 194 КПК України), необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в АДРЕСА_1 без зареєстрованого місця проживання на території України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, - до 06 січня 2017 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу у розмірі 55120 (п'ятдесят п'ять тисяч сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 06 січня 2017 року включно обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з м. Івано-Франківськ, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування з потерпілою в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю, -

та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Роз'яснити ОСОБА_1 що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Гринишина В.Д.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Р.В. Хоростіль

Повний текст ухвали складено 11 листопада 2016 року.