Ухвала суду № 62624253, 09.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7060/16 Справа № 201/10327/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Глущенко Н.Г.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Осіяна О.М., Пищиди М.М.

за участю секретаря - Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 липня 2016 року про повернення скарги ОСОБА_2 на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 липня 2016 року скаргу ОСОБА_2 на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було повернуто заявнику на підставі п.3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України /а. с. 6/.

З такою ухвалою не погодився ОСОБА_2, який через свого представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, де просить її скасувати та передати питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права /а.с.8-10/.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду - скасувати, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів, у липні 2016 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції /а.с.2-4/.

При перевірці скарги та доданих до неї документів судом першої інстанції було встановлено, що на підтвердження своїх повноважень представник заявника ОСОБА_3, яким була підписана скарга від імені заявника, надав довіреність, посвідчену в.о. заступника головного інженера регіональної філії начальником інформаційно-обчислювального центру ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_4, при цьому документів на підтвердження повноважень даної особи на завірення подібних документів надано не було, як не було надано і документів на підтвердження того, що ОСОБА_2 дійсно є співробітником ПАТ «Українська залізниця».

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що довіреність на представництво інтересів ОСОБА_2 була видана неповноважною особою, а тому повернув скаргу заявнику на підставі п.3 ч.3 ст.121 ЦПК України.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Чинний ЦПК України не містить спеціальних норм щодо форми та змісту скарги, а тому дане питання, за аналогією, врегульоване нормами ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.119 ЦПК України позовна заява (скарга) повинна бути підписана особою, яка її подає, із зазначенням дати її подання.

За частиною 8 ст.119 ЦПК України, якщо позовна заява (скарга) подається представником позивача (заявника), до позовної заяви (скарги) додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Згідно з ч. 2 ст. 42 ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Відповідними повноваженнями представник повинен бути наділений на час вчинення дії.

В даному випадку скарга була підписана представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 за довіреністю, яка була посвідчена за місцем роботи довірителя, а саме в.о. заступника головного інженера регіональної філії начальником інформаційно-обчислювального центру ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_4, тобто скарга відповідає вимогам ч. 2 ст. 42 ЦПК України.

Маючи сумніви у повноваженнях посадової особи, яка посвідчила довіреність, та щодо місця роботи ОСОБА_2 суд першої інстанції не залишив скаргу без руху та не зобовязав заявника надати підтвердження повноважень ОСОБА_3 та повноважень ОСОБА_4 щодо підписання довіреності і доказів того, що ОСОБА_2 є співробітником ПАТ «Українська залізниця», як це передбачено положеннями ст.ст. 119, 120 ЦПК України, а відразу повернув скаргу заявнику.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом при вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у справі не були дотриманні вимоги процесуального закону.

Отже, відповідно до ст. 311 ЦПК України, оскаржувана ухвала не може залишатись в силі та підлягає скасуванню з передачею матеріалів скарги до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відповідності скарги вимогам процесуального закону та можливості відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 липня 2016 року скасувати, матеріали скарги повернути до того ж суду для вирішення питання щодо відповідності скарги вимогам процесуального закону та можливості відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

СУДДІ: