Ухвала суду № 626240, 25.04.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

25.04.07 Справа № 5/3048-2/148А

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Марко Р.І.,

Бонк Т.Б.,

при секретарі Чаплик І.,

з участю представників

від позивача: з”явився,

відповідача : з”явився,

розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова, м.Львів

на постанову господарського суду Львівської області від 28.12.2006 року, суддя Зварич О.В., в справі №5/3048-2/148А,

за позовом закритого акціонерного товариства «Торгова група «Тиса», м.Львів

до відповідача державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова, м.Львів

про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2006 року №0000342320/0,

в с т а н о в и в :

постановою господарського суду Львівської області від 28.12.2006 року задоволено позов закритого акціонерного товариства «Торгова група «Тиса»до державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2006 року №0000342320/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 7070,28 грн.

Постанова суду мотивована тим, що податковим органом не доведено порушення визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість, оскільки позивачем процедуру сторнування (зобов'язання з ПДВ/ податковий кредит) та розрахунків з бюджетом проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що однією з обов'язкових підстав включення сум податку до податкового кредиту з податку на додану вартість, є сплата цих сум до державного бюджету України, що в спірному випадку відсутнє, оскільки згідно зустрічних перевірок до виробника (на Ш-му ланцюгу), постачальник позивача ТзОВ "Ерматекс", який повинен був відобразити відповідні суми податку на додану вартість в податковій Декларації з ПДВ в рядку "податкове зобов'язання" та сплатити до бюджету у відповідному періоді суми податку, не задекларував та не сплатив ПДВ за березень 2005 року. З наведеного, скаржник вважає, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вказаних операцій, оскільки суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту не знаходять підтвердження в податкових зобов'язаннях продавця (ТзОВ "Ерматекс") цих товарів.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що матеріалами справи та первинними документами підтверджується правомірність сплати позивачем ПДВ в ціні товару на етапах придбання його у ТзОВ "Галицька гуртівня", ТзОВ „Фінкомінвест" та ТзОВ "Єрматекс". Щодо відсутності задекларованих даних у ТзОВ "Єрматекс" по податкових зобов'язаннях з ПДВ за період з лютого по квітень 2006 р., то це не може бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ для позивача, оскільки покупець товарів не несе відповідальності за дотримання законодавства контрагентом, тим більше за дії постачальників в ланцюгу господарських операцій.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга податкового органу задоволенню не підлягає.

Підставою прийняття податкового повідомлення -рішення від 15.05.2006 року №0000342320/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 7070,28 грн., є зафіксований в акті перевірки від 15.05.2006 року №158/23-0/30053266 факт порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість та відповідно відображення у складі податкових зобов’язань в декларації з ПДВ за березень 2005 року суми ПДВ з від’ємним значенням –7070,28 грн., оскільки згідно зустрічних перевірок до виробника (на Ш-му ланцюгу), постачальник ТзОВ "Єрматекс", який повинен був відобразити відповідні суми податку на додану вартість в податковій Декларації з ПДВ в рядку "податкове зобов'язання" та сплатити до бюджету у відповідному періоді суми податку, не задекларував та не сплатив ПДВ за березень 2005 року.

Проте, такий висновок податкового органу не відповідає встановленим обставинам по справі та вимогам діючого законодавства.

Відповідно до п.п.7.7.1. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (в редакції, що діяла на час виникнення у позивача права на відшкодування) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов”язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додну вартість" подактовий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді, у зв"язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, а згідно п.п.7.4.5 вказаної статті не дозволяється включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Керуючись п.7.5 ст.5 вищенаведеного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: за вимогами п.п.7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні від 9.03.2005р. №10, від 1.03.2005 р. №11, від 24.03.2005р. №12, від 31.03.2005р. №13, від 31.03.2005р. №14 (а.с.37-41)містять усі необхідні реквізити передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та підтверджують сплату сум ПДВ позивачем в ціні товару, який придбавався, що відповідає вищезазначеним вимогам.

Наявні первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення позивачем господарських операцій з ТзОВ "Галицька гуртівня", а саме договір від 01.02.2005р. за №16/05 (а.с.7) та накладні (акти передачі) від 9.03.2005р. №10, від 21.03.2005р. №11, від 24.03.2005 р. №12, від 31.03.2005р. №13, від 31.03.2005р. №14 (а.с.32-36), а також виписки з банку від 02.03.2005р. №01 251, від 03.03.2005р. №1 305, від 04.03.2005р. №1 314, від 11.03.2005р. №1 380, від 14.03.2005р. №1 410, від 24.03.2005р. №1 510, від 29.03.2005 р. №1 557, які свідчать про сплату даних сум позивачем продавцю товару.

З наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність включення ТзОВ «Тиса»до податкового кредиту за березень 2005 року суми податку на додану вартість відповідно до вищевказаних податкових накладних, оскільки позивачем процедуру сторнування (зобов'язання з ПДВ/ податковий кредит) та розрахунків з бюджетом проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Покликання податкового органу на непідтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на фактичну несплату податку до бюджету контрагентом позивача є безпідставним, оскільки діючим податковим законодавством не передбачена відповідальність покупця(в даному випадку –позивача) за несплату податків контрагентами угод.

Закон України «Про податок на додану вартість»не пов»язує право на віднесення до податкового кредиту, сплачених сум ПДВ в ціні товару, окрім тих, підстав, які викладені у змісті цього закону.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Судом першої інстанції також правомірно зазначено, що висновок в акті перевірки про відсутність задекларованих податкових зобов»язань з ПДВ у ТзОВ "Єрматекс"" у податковій звітності за березень 2006р., не дає підстав вважати, що продаж товару, який пізніше було придбано ЗАТ „Торгова група "Тиса", відбувся саме у цих періодах. Реалізація цього товару на користь ТзОВ "Фінкомінвест" могла відбуватися раніше, у інших періодах. А щодо дій ТзОВ "Єрматекс" у інших податкових періодах в акті перевірки від 15.05.2006р. №158/23-0/30053266 немає жодних відомостей.

З наведеного, висновок податкового органу про завищення бюджетного відшкодування по ПДВ за березень 2005 року на суму 7070,28 грн. не відповідає встановленим обставинам по справі та вимогам діючого законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення від 15.05.2006 року №0000342320/0 підставно скасовано місцевим судом.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування постанови місцевого суду є безпідставними.

Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.198,200,205,206 КАС України, суд,

ухвалив :

постанову господарського суду Львівської області від 28.12.2006 року в справі за номером 5/3048-2/148А залишити без змін, а апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко