Рішення № 62622362, 27.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2016 р. Справа №910/16212/16За позовом Заступника Генерального прокурора України Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Управління державної охорони України

До Державного підприємства Житлоінбуд

Про розірвання договору від 26.02.2004 р. № 24 та про стягнення 48337457,00 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Представники:

Від прокуратуриОСОБА_1 - прокурор відділу

Від позивачаОСОБА_2 предст.;

ОСОБА_3 предст.

Від відповідачаОСОБА_4Д предст.

Рішення прийняте 27.10.2016 р., оскільки у судовому засіданні 22.09.2016 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України, а у судовому засіданні 20.10.2016 р. оголошувалась перерва.

Обставини справи:

Заступник Генерального прокурора України Головний військовий прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Управління державної охорони України про розірвання договору від 26.02.2004 р. № 24 про інвестування будівництва житла для військовослужбовців Управління державної охорони України, що був укладений між Управлінням державної охорони України та Державним підприємством Житлоінбуд , а також про стягнення 48337457,00 грн. збитків за неналежне виконання умов договору.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.

20.10.2016 р. через канцелярію суду представником відповідача подана заява про забезпечення позову.

Суд у задоволенні зазначеної заяви відмовляє.

26.10.2016 р. через канцелярію суду представником відповідача подана заява про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5.

Крім того, 26.10.2016 р. через канцелярію суду ОСОБА_5 також подав заяву про залучення його до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Суд у задоволенні зазначених заяв відмовляє, оскільки рішення суду не може вплинути на його права або обов'язки.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратури та представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

26.02.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 24 про інвестування будівництва житла для військовослужбовців Управління державної охорони України.

Відповідно до умов вказаного договору метою інвестування сторонами визначено досягнення соціального ефекту шляхом реального збільшення кількості, покращення якості та розташування

Позивач за умовами договору реінвестував у будівництво житла для військовослужбовців та передав відповідачу 84 квартири загальною площею 8518 кв. м у будинку № 17 по вул. Краснова у м. Києві, що підтверджується актом прийому-передачі квартир від 26.02.2004 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про інвестиційну діяльність від 18.09.1991 р., інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток ( доход ) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями, зокрема, є рухоме та нерухоме майно ( будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності ).

Відповідач зобовязаний був за умовами договору, в редакції додаткової угоди №20 від 29.10.2012 р. передати позивачу 111 квартир загальною площею 8568,69 кв. м, а саме:

- 53 квартири загальною площею 4 069,00 кв. м. по вул. Бориспільська, 4 у м. Києві;

- 29 квартир загальною площею 2158,89 кв. м. по вул. Васильківській, 31/17 у м. Києві;

- 26 квартир загальною площею 2039,3 кв. м. за різними адресами в новобудовах м. Києва;

- 1 квартиру загальною площею 80,5 кв. м. по вул. Машинобудівників, 4-в, у смт. Чабани Київської області;

- 2 квартири загальною площею 221,00 кв. м. у буд. 1 по вул. Пономарьова, 26, у смт. Коцюбинське Київської області.

На виконання умов договору відповідачем передано позивачу лише 85 квартир загальною площею 6757.3 кв. м, що підтверджується актами приймання-передачі.

Відповідачем не передано позивачу 26 квартир загальною площею 1811,39 кв.м., а саме: 24 квартири площею 1590,39 кв. м по вул. Васильківській, 31/17, у м. Києві; 2 квартири загальною площею 221 кв. м у буд. 1 по вул. Пономарьова, 26, у смт. Коцюбинське Київської обл.

23.12.2015 р. з метою досудового врегулювання спору відповідачу була направлена претензія з вимогою передати вказані квартири.

Зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.

Крім того, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вказані 24 квартири в житловому будинку по вул. Васильківській, 31/17 ум. Києві та 2 квартири у житловому будинку по вул. Пономарьова, 26 у смт. Коцюбинське Київської обл. зареєстроване за фізичними особами і ТОВ Аверс Сіті , які жодного відношення до позивача не мають.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору та відшкодування збитків ( ч.1 ст. 611 ЦК України).

Боржник, відповідно до ст. 612 ЦК України, вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у спосіб, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Істотне порушення умов договору в цьому випадку виражається в тому, що відповідач порушив зобовязання, встановлене договором, щодо передачі за актом приймання-передачі позивачу 26 квартир загальною площею 1811,39 кв.м., що є підставою для розірвання договору за рішенням суду на вимогу позивача.

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (ч. 5 ст. 653 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 224, 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У разі невиконання договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки у вигляді витрат, зроблених кредитором, витрат або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником ( ст. 20 Закону України Про інвестиційну діяльність ).

Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Як зазначає позивач у позовній заяві з метою відновлення свого порушеного права повинен витратити бюджетні кошти на придбання 26 квартир загальною площею 1811,39 кв.м. для розподілення серед військовослужбовців Управління державної охорони України, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до звітів про незалежну оцінку квартир, проведених оцінювачем на підставі Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , ринкова вартість неотриманих позивачем 26 квартир станом на момент звернення до суду складає 48337457 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобовязання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України ).

Згідно ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст. 525 ЦК України ).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги заступника Генерального прокурора України Головного військового прокурора такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати договір від 26.02.2004 р. № 24 про інвестування будівництва житла для військовослужбовців Управління державної охорони України, що укладений між Управлінням державної охорони України ( 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8, код 00037478 ) та Державним підприємством Житлоінбуд ( 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8; 03022, м. Київ, провулок Коломиївський, 17/31-А, прим. 458, код 30860220 )

Стягнути з Державного підприємства Житлоінбуд ( 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8; 03022, м. Київ, провулок Коломиївський, 17/31-А, прим. 458, код 30860220 ) на користь Управління державної охорони України ( 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8, код 00037478 ) 48337457 ( сорок вісім мільйонів триста тридцять сім тисяч чотириста пятдесят сім ) грн. 00 коп. збитків за неналежне виконання умов договору.

Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства Житлоінбуд ( 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8; 03022, м. Київ, провулок Коломиївський, 17/31-А, прим. 458, код 30860220 ) на користь Генеральної прокурати України ( 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код 00034051 ) 208078 ( двісті вісім тисяч сімдесят вісім ) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повернути Генеральній прокуратурі України ( 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код 00034051 ) з державного бюджету зайве сплачений судовий збір в розмірі 10872 ( десять тисяч вісімсот сімдесят дві ) грн. 00 коп., сплачений платіжним дорученням № 2179 від 30.08.2016 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 10.11.2016 р.

СуддяОСОБА_6