Рішення № 62622256, 31.10.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2016 р. Справа № 910/14925/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району міста Києва”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Валентин-АС”

про виселення з нежитлового приміщення

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.

за участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився

Обставини справи:

Комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району міста Києва” (далі – позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Валентин-АС” (далі – відповідач) про виселення з нежитлового приміщення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.08.2016 р. справу № 910/14925/16 було передано за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2016 р. справу № 910/14925/16 було прийнято до провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що станом на 10.06.2016 р. термін дії договору оренди нерухомого майна № 322/Ч від 30.03.2009 р. площею 39 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Мішина, 39-А, закінчився. Як зазначає позивач, ним на адресу відповідача направлявся лист з проханням звільнити орендоване приміщення, передати його за актом прийому-передачі орендодавцеві та оплатити заборгованість з орендної плати по день фактичної здачі приміщення, проте зазначені в листі вимоги відповідачем залишились без реагування, а приміщення на даний час не звільнено, у зв’язку з чим позивач просить суд виселити відповідача з нежилого приміщення площею 39 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Мішина, 39-А, а судові витрати покласти на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судовому засіданні 20.09.2016 р. позовні вимоги підтримувала в повному обсязі.

24.10.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н, б/д про долучення до матеріалів справи копії акту обстеження нежитлового приміщення від 29.09.2016 р. та акту звіряння розрахунків за договором № 322/Ч від 30.03.2009 р.

Відповідач у судові засідання 20.09.2016 р. та 31.10.2016 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідач до суду не подав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

30.03.2009 р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради (правонаступник - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» згідно рішення Київської міської ради від 09.10.2014 р. № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва»), (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС» (далі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 322/Ч, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі розпоряджень Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.2007 р. та № 370 від 30.03.2009 р. передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення для складських потреб, розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Мішина, 39-А.

Пунктом 9.1 встановлено строк дії договору з 30.03.2009 р. до 28.12.2012 р.

Згідно з п. 9.2 договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку договору оренди та його умови, вирішуються на підставі письмового звернення орендаря до органу виконавчої влади, поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну договору оформлюється письмово угодою сторін, яка є додатком до цього договору оренди, або укладанням нового договору. У разі, якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження оренди об’єкту оренди, орендар повинен звільнити об’єкт оренди по закінченню терміну дії договору та передати орендодавцю об’єкт оренди по акту прийому-передачі.

30.03.2009 р. між сторонами був укладений акт прийому-передачі, на підставі якого орендарю було передано в користування приміщення загальною площею 39 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. М. Мішина, 39-А.

19.12.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва до договору оренди приміщення № 322/Ч від 30.03.2009 р., відповідно до якої сторони домовились внести зміни до пункту 9.1 договору в наступній редакції: «цей договір діє до 31.03.2012 року включно».

Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами (п. 5 угоди).

25.04.2012 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 1456/57 від 25.04.2012 р. з повідомленням про закінчення терміну дії договору та пропозицією для продовження оренди у двадцятиденний термін звернутися до відділу з питань майна комунальної власності Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації та відділу нежитлового фонду КП «Дирекція». При цьому, у випадку відсутності погодження на використання зазначеного приміщення, позивач просив орендаря звільнити орендоване приміщення та передати його по акту прийому-передачі балансоутримувачу, оплатити заборгованість по орендній платі та інші передбачені договором платежі по день фактичної здачі приміщення. Факт надіслання зазначеної кореспонденції підтверджується витягом з реєстру поштових відправлень та фіскальними чеками “Укрпошти” від 26.04.2012 р. № 6145, № 6146, завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Як зазначає позивач, орендар не звільнив нежиле приміщення загальною площею 39 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Михайла Мішина 39-А, та продовжує його використовувати, про що свідчать акти обстеження нежитлових приміщень від 10.06.2016 р. та від 29.09.2016 р.

Оскільки відповідач вимоги позивача щодо повернення об’єкта оренди за наслідками припинення договору оренди залишив без задоволення, останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватись належним чином та відповідно до умов договору, закону, інших правових актів України, а у випадках їх відсутності відповідно до умов, що звичайно ставляться або звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 759 ЦК України, яка кореспондується із ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 2 ст. 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

У відповідності з ч. 2 ст. 26 та ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З матеріалів справи слідує, що строк дії договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва від № 322/Ч від 30.03.2009 р. закінчився 01.04.2012 р., однак орендар продовжує використовувати спірне приміщення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем після закінчення договору оренди № 332/Ч від 30.03.2009 р., в порушення наведених вище приписів законодавства та умов договору, не було звільнено орендоване приміщення, то вимога позивача про виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 39 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. М. Мішина, 39-А., є правомірною і обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю “Валентин-АС” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Коцюбинського, 57, код 14283898) з нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Михайла Мішина, 39-А, загальною площею 39 кв.м, із переданням за актом приймання-передачі Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району міста Києва” (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 6, код 35756919).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Валентин-АС” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Коцюбинського, 57, код 14283898) на користь Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району міста Києва” (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 6, код 35756919) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 07.11.2016 р.

Суддя В.М. Бабкіна