Рішення № 62622174, 08.11.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" листопада 2016 р. Справа № 906/848/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

від третіх осіб: не прибули

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Ра" (с. Мала Глумча Ємільчинського району Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирщина-Агро" (с. Березівка Житомирського району)

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_1 сільська рада Ємільчинського району Житомирської області (с.Мала Глумча Ємільчинського району Житомирської області);

2) ОСОБА_2 сільська рада Ємільчинського району Житомирської області (с.Велика Глумча Ємільчинського району Житомирської області)

про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками

Позивач звернувся до господарського суду з позовом відповідача про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом зобов'язання відповідача не вчиняти будь-яких дій щодо користування земельними ділянками, які перебувають на правах оренди у позивача на території ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сільських рад Ємільчинського району Житомирської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач чинить перешкоди в користуванні земельними ділянками, а саме вказуючи що у відповідача наявні підтверджуючи документи на право користування земельними ділянками, які позивачу не надають, чим завдаються збитки ТОВ "Тера Ра".

Ухвалою господарського суду від 06.10.2016 було відкладено розгляд справи та залучено до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сільські ради Ємільчинського району Житомирської області.

Позивач - ТОВ "Тера Ра" вимоги ухвал господарського суду від 06.10.2016 та 25.10.2016 не виконав, в судові засідання від 25.10.2016 та від 08.11.2016 повноважного представника не направив, хоча про час і місце судових засідань повідомлений належним чином (а.с.239,246). Натомість, клопотанням від 24.10.2016 просив відкласти розгляд справи. 08.11.2016 надіслано чергове клопотання про відкладення розгляду справи, в якому представник позивача просив відкласти розгляд справи у зв'язку з зайнятістю його в іншому судовому засіданні.

Відповідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи, що позивач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника або направити матеріали які витребовувались судом поштовим зв'язком, приймаючи до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін в тому числі і позивача щодо своєчасного та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, позивач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Окрім того, господарський суд наголошує, що строк розгляду справи № 906/848/16, згідно ст. 69 ГПК України, закінчується 10.11.2016 і суд позбавлений можливості відкладати розгляд справи.

Враховуючи викладене, клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи суд відхиляє.

Відповідач та треті особи вимоги ухвал суду не виконали, своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином (а.с. 245,247,248). Листом від 06.10.2016 відповідач просив проводити розгляд справи без участі представника та не заперечив проти ухвалення рішення у справі (а.с. 206).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Протягом березня 2016 року між орендодавцями - власниками земельних ділянок на території ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сільських рад Житомирської області та ТОВ "Тера Ра" (орендар/позивач) укладено договори оренди земельних ділянок, за умовами яких орендодавці надають, а орендар приймає в строкове платне користування (на сім років) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також, протягом березня 2016 року була проведена державна реєстрація зазначених договорів оренди землі з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 17.08.2016 №66002258.

На підставі вказаних договорів, ТОВ "Тера Ра" взяла на себе зобов'язання господарювати на земельних ділянках, які передані орендодавцями, та сплачувати орендну плату за них.

Як зазначив позивач у позовній заяві, реалізуючи отримані права орендаря, ТОВ "Тера Ра" провело сільськогосподарські роботи, зокрема переорало, збагатило родючий ґрунт добривами, засіяло земельні ділянки сільськогосподарськими посівами, доглядало за посівами та в найближчий час мав зібрати врожай та виплатити орендну плату, передбачену договорами оренди.

Згідно довідки виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Ємільчинського району Житомирської області № 112 від 01.09.2016 та довідки ОСОБА_1 сільської ради № 814 від 01.09.2016, земельні ділянки сільськогосподарського призначення (товарного виробництва), які перебувають в оренді ТОВ "Тера Ра" були повністю засіяні в 2016 році та використовуються за цільовим призначенням (а.с. 32,33).

Однак, на твердження позивача, в процес виконання договірних відносин втрутилось ТОВ "Житомирщина-Агро", яке всіляко порушує виниклі у ТОВ "Тера Ра" згідно договорів оренди права володіння та користування земельними ділянками, яке зводиться до того, що нібито у ТОВ "Житомирщина-Агро" існують права володіння і користування, при цьому жодні підтверджуючи документи не надають. Так, 03.06.2016 ТОВ "Житомирщина - Агро" привласнило 2 тони мінеральних добрив, належних ТОВ "Тера Ра". Не припиняючи протиправну поведінку 08.07.2016 ТОВ "Житомирщина - Агро" знищило частину посівів. Фактами свавілля є виявлення 05.08.2016 підготовчих дій ТОВ "Житомирщина - Агро" до збору в найближчому часі врожаю ТОВ "Тера Ра" без відома останнього. Зазначені обставини незаконних дій ТОВ "Житомирщина -Агро", які спричиняють збитки ТОВ "Тера Ра", зафіксовано відповідними актами. Остаточним підтвердженням протиправності дій ТОВ "Житомирщина-Агро" став лист від 11.08.2016 за змістом якого значиться, що ТОВ "Житомирщина-Агро" нібито домовилась з власниками земельних ділянок про те, що останні передадуть в оренду товариству, та щоб ТОВ "Тера Ра" виплатило орендну плату та в найближчому часі звільнило земельні ділянки. Крім цього, на день подання позову незаконні дії ТОВ "Житомирщина - Агро" не припиняються, і навпаки набули більш агресивного характеру, наслідком чого є реальна загроза спричинення ТОВ "Тера Ра" дуже великих збитків.

Вимогу позивача припинити протиправну поведінку ТОВ "Житомирщина-Агро" ігнорує.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Конституцією України та чинним законодавством передбачено право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права чи інтересу у спосіб, визначений ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Приписи статті 152 Земельного кодексу України вказують на те, що власники та землекористувачі користуються захистом не лише від порушень, пов'язаних із позбавленням права володіння, а й від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння, як то негаторний позов, вимога про усунення перешкод у здійсненні права власності, відповідно до положень 391 Цивільного кодексу України.

Нормами статті 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що з вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні своїм майном власник повинен звертатися до особи, яка чинить такі перешкоди.

Позивачем такого позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Так, згідно актів встановлення факту збитків, спричинених землекористувачу протиправними діями юридичних та/або фізичних осіб від 03.06.2016, від 08.07.2016, від 05.08.2016, від 22.08.2016, комісією у складі посадових осіб ТОВ "Тера Ра" - директора ОСОБА_3, водія ОСОБА_4, водія ОСОБА_5 виявлено:

- відсутність 2 тон мінеральних добрив. В ході опитування мешканців села було з'ясовано, що вони бачили близько шостої години ранку автомобіль, яким користується ТОВ "Житомирщина -Агро", який проїжджав через село та в його кузові було видно мінеральні добрива;

- причіп без номерних знаків з ємностями гербицидування (знищення сорняку), які відмивали від залишку гербіцидів працівники ТОВ "Житомирщина-Агро", як наслідок знищена значна площа посівів;

- спеціальний агрегат для обприскування, що належить ТОВ "Житомирщина-Агро", який здійснював роботи десикації (прискорення достигання) врожаю, як наслідок намагання зібрати врожай в найменший строк ніж заплановано ТОВ "Тера Ра" та відповідно без його відома;

- різноманітну техніку, яка без відома ТОВ "Тера Ра" намагається здійснити роботи по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, що належить позивачу.

Також, в даних актах зазначено, що в телефонних розмовах керівник ТОВ "Житомирщина-Агро" ОСОБА_6 повідомив, що це його орендована земельна ділянка, а тому мінеральні добрива, посіви є власністю ТОВ "Житомирщина-Агро", а тому врожай він буде збирати, коли вважає за потрібне без звітування перед ТОВ "Тера Ра" (а.с. 27-30).

На думку господарського суду, дані акти не є належними доказами в підтвердження протиправних дій відповідача, оскільки вони складені в односторонньому порядку без залучення інших осіб (представників сільських рад, правоохоронних органів тощо).

Згідно листа-вимоги від 11.08.2016 адресованого ТОВ "Тера Ра", ТОВ "Житомирщина-Агро" повідомила, що останнє домовилось з власниками земельних ділянок про передачу їм в оренду земельних ділянок, які знаходяться на території ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сільських рад. Вважають, що ТОВ "Тера Ра" використовує земельні ділянки безпідставно, у зв'язку з чим вимагають виплатити орендну плату за безпідставне використання земельних ділянок та в найблищому часі їх звільнити (а.с.31).

Даний лист не підтверджує протиправність дій відповідача щодо збирання та вивезення врожаю, а тільки свідчить про бажання відповідача здійснювати в майбутньому діяльність на зазначених земельних ділянках.

Господарський суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б підтверджували протиправність дій відповідача щодо здійснення перешкод в користуванні земельними ділянками, які перебувають на правах оренди у позивача.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Як зазначено вище, позивач вказує, що відповідачем вчиняються дії, які свідчать про порушення його права власності відносно предмета спору, у зв'язку з чим суд зазначає, що відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а тому наявність такого порушення підлягає доказуванню в межах судового розгляду даної справи.

Зокрема, за статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами будь-яких фактів порушення відповідачем прав позивача та фактів чинення відповідачем перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Наявність листування не вказує на такі дії, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Статтею 68 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Питання про скасування заходів до забезпечення позову може бути розглянуто господарським судом без виклику сторін та інших учасників судового процесу.

Тобто, за загальним правилом, вжиті ухвалою господарського суду заходи до забезпечення позову можуть бути скасовані на підставі приписів статті 68 Господарського процесуального кодексу України у випадку, зокрема, якщо відпала потреба у забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене господарський суд скасовує заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду від 05.09.2016 у справі №906/848/16.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 49, 68, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду від 05.09.2016 у справі №906/848/16.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.11.16

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1- у справу,

2,3 - сторонам (рек з повід.)

4,5 - третім особам (рек. з повід.)